Син волинського бійця мріє про робота-трансформера

На Волині триває реалізація проекту «Діти Небесного Легіону».

Організатори повідомили про ще одну дитину, якій охочі можуть допомогти.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДІТЕЙ НЕБЕСНОГО ЛЕГІОНУ

Щоб допомогти, потрібно звертатися за цими контактами: 050-973-44-84; 0997508538; 0989481450.

Стильний, інтелігентний, справжній джентльмен – саме таким перед нами постає наш черговий іменинник Іванченко Дмитро. Невдовзі хлопчик зустріне своє 6-тиріччя. Дмитрик є сином офіцера ЗСУ, старшого лейтенанта 51-шої окремої механізованої бригади Іванченка Євгенія Володимировича. Чоловік народився у сім’ї військових, сам здобував військову освіту спочатку в Одесі, потім у Львові, тож і фізично, і морально був готовий до ведення бойових дій, тому й пішов захищати нашу державу від агресора ще у лютому 2014 року. Побратими з вдячністю згадують про той вишкіл, який отримали від Євгенія, і той досвід, яким поділився з ними. Та 11 травня 2014 року чоловік трагічно загинув по дорозі до полігону. Без батька залишився єдиний син, продовжувач роду Дмитрик, якому тоді було лише трохи більше двох років.

Діма не відвідував дитячий садочок, бо мама Іванченко Вікторія, щоб не втратити місце роботи, змушена була вийти працювати, коли малечі ще навіть не виповнилось 1,5 року. Тому доглядали хлопчика, в основному, дідусі та бабусі. Ось і зараз, коли Дмитрик пішов з першого вересня у підготовчу групу у навчальний заклад «Пізнайко», водить його двічі-тричі на тиждень бабуся Марія. Хлопець залюбки учить букви, цифри, вивчає напам’ять вірші, навіть поступово освоює англійську мову. Дуже відповідально ставиться до виконання домашніх завдань, тому й не дивно, що вчитель частенько ставить його у приклад іншим учням. Але від цього Дмитрик лише ретельніше починає працювати, ще більше себе контролює, бо ж такі заохочення кожному приємні.

Так як наш іменинник дуже енергійний, та подекуди навіть непосидючий, мама з радістю віддала б його на якісь додаткові заняття із футболу чи інших рухливих видів спорту. Найбільшим захопленням самої ж дитини на даний час є плавання, та за місцем проживання хлопчика гуртків такого типу немає. Тож поплавати Дмитрику доводиться не часто. Лише одного разу він разом з матусею за власний кошт поїхали на відпочинок за кордон, до Єгипту, тут уже хлопець накупався досхочу.

Вдома Діма дуже багато часу проводить з дідусем Віктором та бабусею Оленою, допомагає їм по господарству, ремонтує з дідом трактор. І взагалі, хлопець дуже любить, коли до нього ставляться як до дорослого та доручають різноманітні серйозні завдання, він намагається виконувати усі обов’язки чоловіка у хатніх справах. Не зважаючи на свій вік, дитина уже самостійно ходить у магазин, до якого від їхнього дому іти треба 10 хв., за покупками (за списком бабусі). А ще Дмитрик залюбки готує мамі на вечерю салат.

Найбільшим авторитетом для хлопчика є безсумнівно його татко. Саме тому наш іменинник уже зараз каже, що хоче, коли виросте, стати офіцером (хоча ще одним захопленням дитини є машини, любить уявляти, що заправляє пальне – тому, можливо, буде водієм якоїсь військової техніки чи інженером-механіком). Дмитрик мріє про курси воєнної підготовки, які відвідує його трохи старший по віку друг Валентин.

Та поки що хлопчина переймає досвід в улюблених героїв мультфільмів – бійців Ніндзяґо та Людини-Павука, бо ж, як і всі дітки, любить мультики. І замість усіх співаків та героїв казок чи книг, на свій день народження хотів би зустрітись саме з Людиною-Павуком (можливо, якимось костюмованим аніматором).

Мама розповіла, що її синочок, коли сам, то завжди слухається її, бо ж і вередувати тоді немає потреби. Але він дуже любить гратися зі своїми двоюрідними сестричками. Одна із них – Даринка, старша всього на рік від нашого іменинника – ледь не що-вихідних ночує у них вдома. Вони разом катаються на велосипедах, складають конструктор Лело, у Дмитрика є вже ціла колекція героїв-ніндзя (до слова, не вистачає там лише Сенсея Ву та Гармадона, раптом хтось захоче зробити хлопцеві сюрприз та придбати такі чудові лего-іграшки). Удома родина тримає песика Барсика, з яким діти часом бавляться, та все ж вони надають перевагу рухливим іграм.

Дмитрик росте схожим на свого татка Євгенія, і не лише характером, а й зовні. Має малюк величезні вії, якими усі захоплюються. А ще він дуже допитливий та виважений у своїх рішеннях, завжди усе обдумує і вибирає найкращий варіант зі всіх запропонованих. Спілкуватися з ним – одне задоволення! Свою матусю синочок любить та підтримує. А мама, в свою чергу, безмежно любить свою маленьку втіху, звісно, що для неї він – найкращий.

Вікторія розповіла, що виплати з держбюджету сім’я отримала, та опісля про них дбають хіба волонтери. Матеріальний стан родини характеризує як задовільний, принаймні на життя вистачає. Для хлопчика є потреби в одязі та взутті, тому розміри ми вкажемо нижче. Не проти Віка і листів та привітань для її іменинника (адресу для листування можемо надати у приват).

Отож, давайте разом спробуємо здійснити мрію маленького Дмитрика – вручимо йому такий довгоочікуваний подарунок робот-трансформер (жовтого кольору) або машинку на пульті управління. Бо ж у цьому віці діткам хочеться усе-усе! І вони щиро вірять, що саме на іменини можуть отримати ці подарунки. Давайте побудемо трошки чарівниками! Бо ж мрії цих діток – діток Небесного Легіону – ми зобов’язані здійснити першочергово.

Інформація для благодійників: Іванченко Дмитро Євгенович – незабаром 6 років (28.11.2011). Розмір одягу: 122-128. Розмір взуття: 31-32. Омріяний подарунок: жовтий робот-трансформер або машинка на пульті управління. Адреса для листування та привітання – є (надають у приват).

Маєте бажання підтримати дітей – переказуйте кошти нашому координатору проекту (Приватбанк: 4149-4978-1590-0321 Скиба Наталія Миколаївна), зазначаючи, на яку саме дитину адресуєте.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!