Декомунізація та Луцька тюрма: про що говорили на Файній гутірці

Про відновлення державної політики у сфері національної пам'яті, декомунізацію, місця пам’яті, українсько-польські відносини та зокрема про проблему Луцької тюрми розповіла перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак у Луцьку, в рамках проекту «Файна гутірка».

Захід відбувся 2 листопада у Будинку Косачів. Послухати гутірку прийшли півсотні людей. Модератором розмови виступила громадська активістка Тетяна Лишневець.

Розпочалася гутірка з теми «Національна пам’ять сьогодні». На думку Аліни Шпак, нині українська національна пам’ять - це «велика суміш об’єму різної пам’яті, правди, напівправди, маніпуляцій та відвертої радянської пропаганди».

За її словами, на відміну від країн східної Європи, які подолали посттоталітарне минуле, Україна 25 років за часів незалежності була у блоці тих країн, до Революції Гідності, де навпаки продовжився курс героїзації сталінізму, жив міф «бальшой побєди», де глорифікувалася КГБ та були закриті архіви.

«Ми усі ці роки мали радянський совок з елементами вишиванки. До певної міри говорили про козачину, українську революцію 1917-1919 років, почали святкувати українські свята та ходити трішечки в церкву, і це все. Але по суті зберігали і консервували радянське минуле. Втім, українцям потрібно віддати належне, коли у 2013 році вони сказали «ні» і вийшли на Майдан. І саме тому для мене Революція Гідності - це антирадянське повстання. Ми вийшли за цінності демократії, права людини, поваги один до одного на противагу тоталітарним країнам», - вважає лектор.

Багато роботи, за словами заступника УІНП, було зроблено під час процесу декомунізації.

«Одне із завдань декомунізації – це усунення символіки радянського минулого з публічного простору. Я б сказала, що на 95% завдання виконане», - підкреслила Аліна Шпак і зазначила, що було перейменовано більше 1000 населених пунктів та було змінено 52 тисячі топонімів. Водночас інституту лишається багато роботи в музеях, у яких зберігся дискурс радянських років.

Під час гутірки цікавилися і про місця пам’яті, зокрема - про Національний пантеон та Музей Революції гідності. «Планується, що Національний пантеон буде одночасно виконувати кілька функцій - символічне, сакральне та протокольне. Це буде місце десь у центрі Києва, де будуть як символічні могили, так і діючі могили державних та військових діячів», - розповіла вона.

Також триває активна робота над Музеєм Майдану. Виділена земельна ділянка для будівництва меморіального комплексу на вулиці Інституцькій, обраний на конкурсній основі директор музею та набраний штат, зібрано 2000 експонатів, в тому числі і «йолка».

Не оминули під час гутірки і теми українсько-польських відносин. З приводу цього заступник УІНП вважає, що раніше Україна не мала власної позиції, а тепер нарешті почала говорити «ні». При цьому, заяви про нібито «холодну війну» вважає дивними, адже триває плідна співпраця між країнами.

На останок організатор заходу Павло Данильчук озвучив питання про колишню Луцьку тюрму, де хочуть зараз облаштувати хостел. На його думку, це неправильно, адже це місце трагедії.

Аліна Шпак розповіла, що свого часу була дотична до створення музею «Тюрма на Лонцького» у Львові. «Музею не було б, якби Львів кілька років не «бурлив», - сказала вона, порадивши лучанам також постійно ставити питання про Луцьку тюрму на порядок денний.

Організатор заходу: ГО «Волинська фундація», депутат Луцької міської ради Павло Данильчук.



Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!