Гірка доля закордону: у «ПортCity» презентували щемливу виставку «Емігрантки»

У Луцьку презентували авторський проект канадсько-української незалежної медіа-платформи «НАШІ» - фотовиставку «Емігрантки».

Відкриття експозиції відбулося 2 листопада у «ПортCity»

Платформа «НАШІ» в особі Устини Стефанчук та Оксани Шишиної-Ковалик презентує світу життя українців в Канаді у різні часи еміграції. Виставку вже бачили Київ, Львів та Запоріжжя. Після Луцька експозиція вирушить до Дніпра і далі теренами країни, а тоді повернеться до Канади.

Виставка представлена фотографіями жінок у національних строях, аби підкреслити їх ідентичність, на тлі різних обставин в Канаді. Автор фото - Назар Цюрпіта. Окрім фото, на виставці представлені розповіді жінок, які не прив’язані до фото - це історії жінок із різних країн, та їх всіх об’єднує еміграція. До слова, на фото зображені українки, які виїхали за кордон, а не моделі.

«Проект «Емігрантки» - це історії з життя дівчат, які є організаторками цієї виставки, їх подруг. Знайомих та зовсім незнайомих жінок, які хочуть поділитися досвідом еміграції за кордон. Він не завжди такий, як ми очікуємо, і часто не такий позитивний, як собі уявляють люди», -зауважила керівник організації «Розвиток Волині» Ірина Колковська.

Проте під час підготовки виставки чимало жінок відмовилися розповідати свої історії навіть на умовах анонімності.

«Є ще інше питання- страхів та бар’єрів, особливо те, як сприймають еміграцію тут, в Україні, що думають рідні та близькі про людину, яка виїхала- часто вони уявляють, що людина в шоколаді. А насправді там все по-іншому. Жінкам соромно розповісти про справжній стан речей навіть своїм найближчим людям», -додала Колковська

Люди, які емігрували в різний час, стикаються з абсолютно однаковими проблемами- пересудами з боку рідних, невиправданими очікування, надзвичайно тяжкими умовами праці, зневірою тощо. Тому метою виставки є показати можливим емігрантками, що вони мають бути інформаційно обізнаними та готовими психологічно до нових викликів

За словами професора СНУ Оксани Ярош, протягом, наприклад, 2015 року з крани виїхало на 11 тисяч людей більше, ніж повернулося з еміграції. І якщо на початку еміграція була переважно чоловіча, то з початку 2000-их років активно виселятися почали жінки. Серед країн, куди з різних країн переїжджають українці, лідирують Ізраїль, Росія США, Німеччина та Угорщина. Для Волині актуальний польський фактор. В країні є цілі села, які емігрують.

«Ніякими скайпами та телефонами ти не заміниш те, що залишаєш у пошуках роботи. Якщо ж ти їдеш назавжди, то дійсно треба бути психологічно готовими» - підкреслила Ярош.

Часто питання еміграції дуже тонко межує із торгівлею людьми. Керівник громадської організації «Волинські перспективи» Наталія Литвина зауважила, що всіх жертв торгівлі людьми об’єднує втрата фізичного чи психологічного здоров’я.

«Людина пам’ятає про ці наслідки протягом всього свого життя», каже Литвина. Торгівлю найлегше попередити - продумувати усі кроки наперед, перевіряти посередників та їх зобов’язання, не віддавати паспорти малознайомим людям тощо. Нині окрім сексуальної експлуатації значною мірою розвинулася трудова експлуатацію.

У випадку потрапляння у таку ситуацію треба звертатися до міжнародних організацій з міграцій, які мають представництва у низці країн світу. Є національна гаряча лінія із протидії торгівлі людьми. Так, до волинської організації щомісяця цьогоріч зверталися близько 20-25 людей, половина із яких –чоловіки, які стали жертвами трудової експлуатації.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!