Чат-конференція з Юрієм Недужком

На ВолиньPost 9 жовтня відбулася чат-конференція з кандидатом у народні депутати, професором Юрієм Недужком.

Михайло Шелеп: Скільки коштів вартувала Вам політична реклама на біл-бордах і сіті-лайтах Луцька, розміщена влітку?

В середньому 60 тисяч гривень.

Михайло Шелеп: Як Ви відноситесь до ідеї "оподаткування вкрадених коштів"? Ви хоч читаєте статті та гасла, які від Вашого імені поширються серед виборців? Хто це придумав?

Вся моя програма, всі мої гасла розроблені мною особисто. Можливо, потрібно було м’якше казати. Як кажуть деякі наші олігархи про те, що вони просто уникають оподаткування.

За попередні два роки олігархи вивели за кордон 54 мільярди доларів США без оподаткування. За нинішній рік, якщо така тенденція буде продовжуватися, виведуть 40 мільярдів доларів США. По суті це ще один державний бюджет України за рік. Тобто кошти на зарплати, пенсії, стипендії того рівня, про який я згадую, у них є. Вони просто не хочуть платити людям, грабуючи по суті країну, нас із вами. Якщо ми не змінимо цю тенденцію, майбутнього в України та української нації не буде.

Inna: Ви відчуваєте у собі потенціал законотворця, який змінить на краще економіку та політичну ситуацію України? У якій галузі ваші знання є цінними?

Звісно. В галузі національного державотворення, економіки, освіти і науки, боротьби з бідністю, врешті розбудови багатої, могутньої, демократичної України.

Анатолій Котлюк: Люди, які агітують за Вас, отримують винагороду чи роблять це на добровільних засадах? Юрій Вікторович, станьте першим кандидатом, який не збереше і назве скільки платить агітаторам.

Більшість працюють волонтерами. Вони підтримують мої ідеї та погляди, хочуть змінювати країну, бо не бачать для себе майбутнього у цій державі, збудованій олігархами та бандитами.

ТойХтоПройшовКрізьВогонь: 1) З ким із відомих людей ви мрієте ще сфотографуватися? 2) Чи після того, як відбудете каденцію депутата у Верховні Раді, не плануєте очолити Східноєвропейський національний університет чи один із столичних вузів?

1) Основне – не сфотографуватися з тією чи іншою відомою людино, а зрозуміти хід її думок, світогляд, перейняти досвід, втілити це задля розбудови України.

2) Я думаю, після того, як ми розбудуємо Україну, зробимо її такою, про яку мріємо, я зможу спокійно займатися науковою або викладацькою діяльністю на посаді професора.

Mirna: Чим в першу чергу повинен займатися народний депутат-мажоритарник: проблемами того округу, в якому його обрали, чи справами законодавчими на рівні всієї держави?

І тим, і іншим. Захист інтересів громади є важливим для будь-якого депутата, який обирається у мажоритарному окрузі. Адже саме лучани мене підтримують, саме луцькі вчителі висунули мене кандидатом в народні депутати, саме школи, ринки, лікарні та підприємства Луцька я обійшов з агітацією, популяризацією своїх ідей, вислухав проблеми, які накопичилися у простих людей. Ці проблеми потрібно вирішувати, і я буду це робити. Я буду захищати та підтримувати лучан.

Проте це неможливо без законотворчої діяльності в парламенті. Адже серед моїх пріоритетів – стрімке підвищення зарплат, пенсій, стипендій, відновлення промисловості сільського господарства, створення нових робочих місць, подолання безробіття та бідності, масштабне будівництво безкоштовного житла для молоді, черговиків, військовослужбовців, людей, строк експлуатації житла яких минув або минає. Ми повинні збудувати країну для простих людей, а не для купки олігархів, бандитів, політиканів та посадовців-корупціонерів.

babaZina: Вам не хочеться втекти з цієї безталанної країни?

В мене були такі пропозиції. Я міг працювати в Канаді, адже займався дослідженням української діаспори. Але якщо всі патріоти України повтікають на Захід, то хто буде змінювати цю державу?

Один з моїх принципів: якщо хочеш щось зробити – зроби це сам. Я, коли читав лекції вчителям, що проходили навчання у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти, лекції з державотворення, то розповідав про зміни, які необхідно зробити для того, щоб Україна була могутньою та багатою, а вони жили заможно та щасливо.

Вони мене питали: а чому ж це ніхто до цього часу не робить? Я давав рекомендації різним урядам і президентам незалежної України, поки працював в Національній академії наук України, публікував статті у засобах масової інформації, поки нарешті не зрозумів одну річ: а їм зміни не потрібні, їм і так добре живеться при цій системі.

Чим я відрізняюся від інших кандидатів? Я єдиний серед них хочу змінити систему з латиноамериканського капіталізму 70-80-х років, який утвердився у нас нині, на модель розвитку країн Північної Європи (Норвегії, Данії, Швеції, Фінляндії), що мають високий рівень життя у переважної більшості населення, подолання безробіття і бідності, стрімкий економічний розвиток. Там збудовано суспільства народного добробуту. Подібне потрібно робити у нас.

Ігор Палиця іде у ВР, щоб забезпечити лише свої бізнес-інтереси, він не буде міняти систему ні в якому разі, вона його задовольняє повністю. Саме при ній він накопичив фантастичні 115 мільйонів доларів США особистих статків, за оцінками журналу «Форбс» за 2011 рік.

Петро Кравчук збирається замінити одних людей при владі на інших, зі своєї партії, щоб і далі в країні нічого не мінялося, та дати їм можливість займатися тим, чим зараз займається команда Януковича.

Олена Голєва готова модернізувати систему місцями, там, де їй це вигідно.

Юрій: Ви - історик. Який період чи яка тема історичної науки вам найближча, найцікавіша? Чому ви зараз не працюєте на історичному факультеті ВНУ?

Мені цікава сучасність. Національне державотворення, розбудова України, міжнародна політика. Кандидатську дисертацію я захищав по тематиці, присвяченій відродженню релігійного житті в 70-80-х роках 20 століття в УРСР, вплив на ці процеси відзначення 1000-ліття хрещення Русі-України. Докторська дисертація присвячена діяльності української діаспори щодо відновлення державної незалежності України в 40-90-х роках 20 століття. Нині займаюся сучасними процесами українського державотворення.

Коли я повернувся з Національної академії наук України та прийшов на історичний факультет, мені запропонували посаду на кафедрі історії середніх віків у Оксани Карліної. Цей період не є сферою моїх наукових інтересів, він мені нецікавий.

Водночас надійшла пропозиція з Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти. Так я опинився там. У них немає жодного доктора наук, крім мене. Тому, очевидно, працювати там – одне задоволення. Там гарний колектив, він мене підтримує, голосувати буде за мене.

Позитиви викладання у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти в тому, що ти читаєш лекції дорослим людям, вчителям. Це важче, ніж читати лекції студентам. Бо у них вже сформувався світогляд, вони мають життєвий досвід, і локшину на вуха ти їм не навішаєш. Тому потрібно викладатися на всі 100, і мені це подобається.

КБО 02: Перший раз Вас бачу. Мабуть, багато лучан теж, вперше, Вас бачать. На що Ви робите ставку? Невже вірите, що наберете хоча б 1000 голосів?

Ви, мабуть, погано бачите, не читаєте газет й інтернету, не дивитеся телебачення. У нас зараз перші рейтинги з Палицею.

Ми зробили ставку спочатку на виступи по телебаченню, радіо, публікації в газетах. Потім – біл-борди та сіті-лайти (в місті їх було багато). Тепер – зустрічі з виборцями та агітаційна продукція. За період виборчої кампанії ми видали близько 700 тисяч одиниць продукції.

Прийдіть на будь-який ринок, у школу та запитайте, хто такий Юрій Недужко. Я думаю, ми виграємо цю кампанію.

olexandr.martyniuk: Пане Юрію! Розбийте вщент підступних недоброзичливців, що приписують Вам роль технічного суб'єкта з відбирання опозиційних голосів. Скажіть відверто, як Ви ставитесь до кандидата Палиці в частині його законотворчої діяльності, належності до певної ФПГ, які Ви критикуєте, до виборчої кампанії, що не залишає нічого живого в інформаційному середовищі Луцька і т.ін. Дякую!

Ну, що я можу сказати з цього приводу? Не буває технічних кандидатів, сильніших за основних. Чим відомий Ігор Палиця? По-перше, благодійністю. Проаналізуйте її уважно. Вона нагадує сонячний годинник, який збудований в центрі Луцька, та, на жаль, не працює. Спалений та відновлений ЦУМ, який належить йому. Бруківка в центрі міста перед ЦУМом, яка також належить йому. Видача стипендій та коштів на харчування студентам, що дуже нагадує підкуп виборців. Поїздки дітей, вчителів та високопосадовців влітку в Буковель. А це зимовий курорт, який часткового належить Палиці. Влітку там практично немає туристів, от і треба ж його якось загрузити? Хотів би наголосити: викладачі СЄНУ все ще чекають обіцяні ним квартири та лабораторії.

Коли йдеш вулицею і читаєш його рекламу, складається хибна думка, що він будує 27-му школу, яка насправді будується за державні гроші. Коли читаєш про підтримку ним пенсіонерів, афганців та чорнобильців і дивишся результати його голосувань у Верховній Раді, то у будь-якої порядної людини очі на лоба полізуть. Адже він (чи його картка?) зумів проголосувати за прийняття пенсійної реформи, яка підвищила жінкам вік виходу на пенсію до 60 років, а страховий стаж для чоловік і жінок – до 35 років. Він голосував за позбавлення пільг афганцям і чорнобильцям. Він голосував за Харківські угоди Януковича-Медведєва, за продовження базування Чорноморського флоту в Криму до 2042 року. Він голосував за Податковий кодекс, який сьогодні добиває малий бізнес…

Сьогодні дівчата у Фейсбуці дискутують, чи правий Слапчук і як зупинити Палицю. Рекомендував би їм висвітлювати нюанси законотворчої діяльності нашого благодійника. А ще картка Палиці проголосувала за закон про мови Ківалова-Колесніченка.

Мене іноді питають, звідки я взяв кошти на кампанію. А ви запитайте у Палиці, звідки він взяв свої мільйони. Якщо не знайде відповіді, то почитайте статтю Олександри Кужель, опубліковану на сайті «Лівий берег». Стаття називається «Как Коломойский залез нам в карман?». Знайдіть в інтернеті статтю (в «Джеркалі тижня») за 2007 рік «Газовий солдат Луценка». Його статки сформували за рахунок контролю за державним підприємством «Укрнафта», що видобуває дешевий український газ за ціною 49 доларів за тисячу кубометрів. За українським законодавством, цей газ повинен йти до нас у домівки. Злі язики кажуть: він відправляє цей газ на підприємства свого бізнес-партнера Ігоря Коломойського. Олександра Кужель підрахувала: на цій схемі обидва бізнес-партнери заробляють 3 мільярди гривень щорічно. А нам натомість закачують дорогий російський газ за 500 доларів за тисячу кубометрів. Тому завдяки нашому благодійнику ми платимо за опалення у 8-10 разів більше, а за комунальні послуги – у 4-6 разів більше.

Ось і розв’язка усієї загадки. Саме задля подальшого контролю за «Укрнафтою» Палиця сьогодні йде у парламент, масово скуповуючи душі луцьких виборців. Адже держава хоче повернути контроль за цим підприємством.

Inna: Наскільки серйозно ви поставилися до своєї піар-кампанії? У вас є свій передвиборчий штаб у класичному розуміннні цього слова? Тому що реклама справляє враження однотипної і некреативної.

Я б так не сказав. На колір і смак товариш не всяк. Коли твій опонент викидає на кампанію 20 млн грн., а ти собі можеш дозволити 100-150 тисяч гривень і хочеш перемогти, то ти повинен казати людям правду і заручатися їхньою підтримкою. Думаю, наша реклама дійде до виборця.

Регулярну боєздатну армію, яка переважає по силі, можна перемогти тільки партизанськими методами роботи, як стверджував Нестор Махно. До речі, махновському руху присвячена моя перша монографія.

Yavv: Ви - викладач. Вам часто пропонували гроші за успішне складання заліків/екзаменів? Чи Ви користуєтесь славою чесного і принципового?

Бачите, значну частину життя я пропрацював в НАН України. Там займаються науковою роботою, а не викладанням, тому апріорі хабарі не беруть. У Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти немає звичних сесій. Кожен вчитель області раз у 5 років приїздить в інститут задля підвищення своєї кваліфікації, де й відбувається начитка лекцій. Тому хабарі там не беруть і не дають.

Розкажу один приклад зі свого життя. Навчаючись в аспірантурі та працюючи асистентом у Волинському державному університеті, приймав екзамени у студентів-заочників. До мене приїхали декілька хлопців з армії здавати екзамен. Притягнули набиті торби. Я подивився на них, поспілкувався, поставив гарні оцінки, бо вони дещо й знали, і відправив їх з торбами додому. Через два тижні мій брат їхав у потязі в Київ. В купе з ним сиділи ті самі хлопці, які поверталися в армію. Всю дорогу вони розповідали про те, що захоплюються його братом, бо нарешті побачили чесного викладача. Це був 99-й рік. З того часу я принципово не беру ніяких хабарів, бо репутація – це найважливіша характеристика людини.

KotDaVinchi: В інтернеті знайшов інформацію, що ваш дохід за 2011 рік - 65875 грн. Як на ці гроші можна жити і ще й таку агітаційну кампанію проводити?

Не перебільшуйте. Я доволі невибаглива людина. Кампанію я веду на кошти, які я накопичив, виконуючи урядові та міжнародні гранти, а також кошти від державних премій, а також на кредитні кошти, які я взяв у банку.

Олена: Якщо не за Недужка, то за кого лучанам варто голосувати? От якби ви не балотувалися, то хто серед кандидатів, які є, вам імпонує? За кого вам не було б соромно проголосувати?

Голосуючи не за Недужка, ви голосуєте за Палицю. Ігоря Петровича ми вже охарактеризували. Повернемося до ще одного кандидата, який дихав мені в спину. Петро Кравчук – кандидат від Об’єднаної опозиції. Це, очевидно, найкраще, що вона могла підібрати зі своїх рядів.

У суботу я виступав на Київському майдані перед місцевими жителями. Вони розповіли, що переді мною тут був Петро Кравчук у супроводі депутатів Луцької міської ради.

"Ми ставимо йому питання, а він мовчить і очі опускає. Депутати намагаються відповісти за нього. Ми ставимо нові питання, а вони забороняють нам їх ставити", - так говорять люди.

Думка місцевих жителів – його рівень нижче середнього. Якщо це найкраще, що змогла запропонувати Об’єднана опозиція, то що собою представляють всі інші члени опозиції? На сьогодні він впевнено топить рейтинг «Батьківщини», рейтинг опозиції у Луцьку.

Скандали, пов’язані з підробленими дипломами про вищу освіту, кримінальні справи по розграбуванню «Укравтодору», афери з власністю та кидалово партнерів. В мене склалося враження, можливо, помилкове, що я опинився в одному човні з героями своїх публікацій: олігархом та колишнім високопосадовцем-корупціонером. За них голосувати я точно не став би. А інші, як каже Олена Голєва, непрохідні. Тому голосуйте за Недужка, і ми разом переможемо.

В чому «прєлєсть» Недужка? Він самовисуванець. За представника будь-якої політичної партії голосують лише представники цієї партії, а за самовисуванця голосують всі. У цьому моя перевага як опозиціонера.

Yavv: Вже визначилися, за яку партію будете голосувати?

Я навіть і не знаю, що відповісти... Підходиш до намету УДАРу, а там кажуть, що будуть голосувати за мене і запрошують, щоб я за них голосував. Підходиш до «Свободи» і «Батьківщини» – те ж саме. З комуністами і соціалістам – та ж сама історія. Тому й думаєш: недарма на тому наметі пише «народний кандидат» ;-).

Ближче до виборів я зроблю свій вибір остаточно.

Анатолій Котлюк: Як вплинув батько на Ваше становлення? Чим допомагав? У чому прислухалися до його порад, у чому - ні?

У мене рано померла мама, тому батько вплинув фундаментально. По суті він виховав нас з братом. Саме він вів у мене в школі уроки історії. Він формував мій світогляд та національний патріотизм, бажання змінити Україну, перетворивши її на могутню, багату і квітучу країну. Моїм першим і головним вчителем у житті був саме батько. Він завжди вчить мене ніколи не здаватися і йти вперед. Має колосальний досвід, знання і повагу в місті. Це мені допомагає. Мені є на кого рівнятися.

naumuk_1: "Кандидатську дисертацію я захищав по тематиці, присвяченій відродженню релігійного життя в 70-80 роках 20 століття в УРСР, вплив на ці процеси відзначення 1000-ліття хрещення Русі-України". То як же відзначення тисячоліття хрещення України-Русі 1988 року вплинуло на процеси відродження релігійного відродження 70-80 років 20 століття? І що це за відродження 70-80 років 20 століття?

Зайдіть в обласну бібліотеку. Там є моя монографія «Тисячоліття хрещення Русі-України. Відзначення світовою громадськістю всесвітньо історичної події». Там все це описано. У крайньому випадку можете скачати з інтернету автореферат дисертації.

Якщо коротко, то поясню. Мабуть, це проблема віри. Люди вірили, що можуть подолати політику атеїзму та добитися легалізації УГКЦ та УАПЦ в Україні, а також відродити релігійне життя РПЦ. Величезний вплив на це здійснила діаспора, яка на Заході проводила масштабні акції з висвітлення давньої історії і культури України, її релігійного життя, потреби створення незалежної української держави. Активна фінансова підтримка діаспори сприяла відновленню УГКЦ та УАПЦ в Україні, зміні релігійного законодавства. Величезне значення в цьому керівництва країн Заходу, які здійснили тиск на Михайла Горбачова з метою вирішення релігійного питання в Радянській Україні. В цей час в Україні поєдналося відродження релігійного життя, патріотизму, духовності, що врешті надало масштабного морального імпульсу для становлення незалежної демократичної України у 1991 році.

капрал: Пане Недужко, чому Ви обрали саме жовтий колір для своєї агіткампанії?

Моя агітація виконана у кольорах національної символіки. До того ж, це теплий, приємний, зігріваючий колір.

Богдана Стельмах: Наскільки реальними Ви вважаєте свої обіцянки і які механізми для їх виконання пропонуєте?

Повністю реальними. Я ж не політикан, а вчений.

Основна проблема завжди – де взяти кошти? Для підвищення зарплат, пенсій, стипендій кошти в Україні є. Це кошти, які поцупили і продовжують розкрадати олігархи і бандити, які дорвалися до влади.

За три останні роки вони вивели за кордон три державні бюджети України. Якщо заборонити виводити кошти в офшори та втілити в життя механізм прогресивної системи оподаткування, як у європейських країнах, коли багаті платять високі податки (75% у Франції, наприклад), то лише оподаткувавши ті кошти, які щорічно виводяться за кордон, можливо зробити зарплату у 10 тисяч гривень, пенсію у 6 тисяч гривень, а стипендію у 3 тисячі гривень. Величезною проблемою України є корупція. За оцінками міжнародної організації по боротьбі з корупцією Transparency International, 50 млрд грн. щорічно в Україні розкрадається лише з держзакупівель.

Ці кошти повинні йти не в кишені чиновникам, а до простих людей. Нарахування на заробітну плату, що сплачуються підприємствами у різні соціальні фонди, складає 56%. За оцінками міжнародних експертів, від 40 до 70% цих коштів розкрадається високопосадовцями. Яскравий приклад – справа голови Державної служби зайнятості Галицького. Донька, здавалося б, пересічного чиновника їздила на «Бентлі» за 400 тисяч доларів, а у його сейфах знайшли золота та дорогоцінного каміння на 8,5 млн доларів. І це лише одиничний випадок.

Підприємства повинні сплачувати у соціальні фонди не більше 10%, а решта повинна йти людям, які у цих підприємствах працюють. В парламенті нещодавно відбувався круглий стіл, присвячений низькому рівню пенсій, зарплат та стипендій в Україні. Вітчизняні вчені продемонстрували нашим депутатам свої розрахунки, згідно з якими в собівартості одиниці української продукції лише 6% йде на зарплату. В Радянській Україні було 15-20%, а на Заході – 40-45%.

Тобто наші олігархи такі багаті, тому що вони не платять своїм найманим працівникам, нещадно експлуатуючи їх, а гроші, зароблені ними, просто кладуть собі в кишені. В Україні сьогодні немає проблеми платити людям зарплату в 10 тисяч гривень, пенсію у 6 тисяч гривень, стипендію у 3 тисячі гривень, хоч у Європі це можливо. Просто олігархи платять 2 тисячі, щоб люди не померли з голоду і не повстали, а решту кладуть собі в кишені. Саме тому в Україні в період жорсткої фінансово-економічної кризи втричі зросла кількість доларових мільйонерів.

Основна причина бідності, безробіття та кризи в Україні – жорстоке пограбування нашої країни бандитами, олігархами, високопосадовцями-корупціонерами. Мої опоненти, що агітатори Ігоря Палиці, що Петра Кравчука, розповідають про те, що професор розказує казки, переконуючи людей, що цивілізований рівень життя, який є нормою в сусідніх країнах, є нездійсненною казкою, називають мене казкарем.

Мені залишається лише перетворити цю казку на реальність. Для прикладу: поряд сусідня Польща. На початку 90-х поляки приїздили в Україну і масово скуповувалися у нас, українці тоді напівжартома називали їх пшеками. Сьогодні середня зарплата у Польщі – 1,300 доларів США, пенсія – 800 доларів, стипендія – 400. Ціни нижчі, ніж у нас, бо все на українські ринки везуть з Польщі.

Вчителі на лекціях розказали мені про те, що пересічна польська родина вчителів наймає вчительку-українку в якості домашньої прислуги. Їм на це вистачає коштів. Чи маємо ми національну гідність, розум та наснагу змінити становище в Україні? Це залежить тільки від нас. Тому я закликаю вас підтримати саме мою кандидатуру. Палиця не буде цим займатися, тому що це означало б обідрати самого себе, а Кравчук необхідних знань не має. З середньою освітою закони не створиш, не маючи хисту виступати, не поведеш за собою людей, а значить і не зможеш змінити країну.

Який механізм я бачу перед собою? Якщо мене оберуть народним депутатом, я зможу підготувати відповідні закони та об’єднати навколо ідеї відродження України групу мажоритарників та патріотів України з різних політичних сил. Вони будуть підтримувати подібні закони та популяризувати наші ідеї в суспільстві. Але це лише частина. Я переконаний, що майбутнє України буде вирішуватися не в парламенті, а на вулицях міст. Тільки масштабний, мирний тиск людей на владу щодо підвищення соціальних стандартів життя та зміни соціально-економічної системи в Україні в поєднанні з парламентською роботою дасть свій результат. Ми повинні сформувати в Україні повноцінне громадянське суспільство. Сильні профспілки, порядні політики-патріоти, вчені, представники громадських організацій, чесні журналісти та врешті всі прості люди повинні об’єднатися та змінити Україну. Це можливо. Сподіваюся, Богдано, на Вашу підтримку.

editor: Журналіст Юрій Горбач у мережі Фейсбук просить запитати: чи Ви самі "сидите" на аккаунті у ВКонтакте, чи хтось з ваших помічників. І додає, що там - класні фотки))

Так, я сиджу. Дякую за комплімент щодо фоток.

zenon: Ви кажете, що популяризуєте СВОЇ ідеї серед лучан. А в чому тут Ваше ноу-хау: «стрімке підвищення зарплат, пенсій, стипендій, відновлення промисловості, с/г, створення нових робочих місць, подолання безробіття» і т.д. і т.п. ?

Читайте мої праці повністю, а не виділяйте окремі абзаци.

Моєю перевагою перед іншими кандидатами є те, що в мене сформована ідеологія. Думаю, з моєю програмою ви ознайомилися.

У Ігоря Палиці програма мера, вся вона сконцентрована на Луцьк. Недоброзичливці кажуть, що в разі, якщо йому вистачить коштів скупити й решту виборців, і він стане депутатом, в місті буде утворена величезна бізнес-імперія Ігоря Палиці. З власними мільйонами, відчуваючи за собою підтримку мільярдів Коломойського та каналу "1+1", а також маючи депутатську недоторканність, його ніхто не зупинить. Він стане реальним хазяїном Луцька, данину будуть платити йому. Від його примх буде залежати ваше життя. Луцьк може перетворитися на Донецьк, де, як відомо, один господар – Ринат Ахметов. Все буде підпорядковано його особистому збагаченню.

Петро Кравчук запозичив програму з сайту Об’єднаної опозиції. Мабуть, вона у них типова. Я навіть не переконаний, що він її знає. Ідеологія замінити Януковича на свого одновірця по секті п’ятидесятників Турчинова, якщо, не дай Бог, Тимошенко не доживе до свого звільнення, та зберегти систему без змін, - програшна по суті.

Щодо економічних стандартів, які там прописані, на зразок підвищити пенсію на 300 гривень або за 5 років підняти мінімальну зарплату в Україні вдвічі при інфляції у 15-20% на рік, то хочу сказати – це прописані зміни без змін, адже життя людей не покращиться, просто інфляція буде покрита. Ось і все.

капрал: Чи не шкода Вам дерев, які нівечать задля самоствердження політиків? Більшість людей викидає агітаційні листівки та газети на смітник, навіть не заглянувши в них. Чи не людяніше було б проводити виборчу кампанію в Інтернет-мережі?

Скажіть це моїм опонентам. В чому проблема нинішньої виборчої кампанії? Бідні люди, яких у країні понад 86%, за оцінками НАН України, взагалі не можуть брати у ній участь, бо вони не мають навіть мізерних коштів. Середньому класу, до якого себе відношу і я, напрочуд важко брати участь у кампанії. В результаті у парламенті із 450 депутатів 390 – мультимільйонери і мільярдери, які сьогодні керують країною, нещадно грабуючи її. В чому проблема? В ціні на політичну рекламу. По ідеї вона повинна бути на рівні соціальної. Адже в ідеалі обирають не головних злодіїв, які йдуть в парламент дерибанити бюджет, а найкращих представників громади, які повинні відстоювати її інтереси. А коли ціна на телерекламу коливається в межах 8-15 гривень за секунду, трошки менше коштує реклама на радіо, різко подорожчали біл-борди, то все, що залишається – це паперова агітаційна продукція та справді інтернет. На цих ринках ми й працюємо. Ось, до речі, моя сторінка Вконтакті - vk.com/id181538852. Я вважаю, що політична реклама повинна бути доступною, щоб прості люди складали більшу половину парламенту, тоді він зможе працювати на національні інтереси.

Знаючий: 1. Як часто користуєтесь фотошопом при підготовці своїх листівок? Чи можете довести, що фото з Ющенками справжнє? Там в Катерини - завелике лице у пропорціях до інших облич, Віктор Ющенко - взагалі зразка 2004 року після отруєння. Чому на фото з Тимошенко її лікоть у Вашому піджаку? 2. Назвіть час і місце фото з міністрами закордонних справ незалежної України.

1. Взагалі не користуюся фотошопом, хоча задній план на деяких фото був виправлений. В кадр попали випадкові люди. Фото з Ющенком зроблене у 2006 році. Фото з Тимошенко приблизно в той же період. Ці фото зняті на звичайну фотоплівку. В мене збереглися оригінали плівки. До речі, це не професійна зйомка. Просто знімали зблизька.

2. 2008 рік. Київ. Прес-центр готелю «Хайят».

Анатолій Котлюк: Як Ви оціните діяльність ОВК?

Ми з нею активно співпрацюємо. Вони намагаються гідно виконувати покладені на них обов’язки, але їм напрочуд важко. Вчора я довідався, що замінили голову комісії. Інколи доводилося до них приходити з міжнародними спостерігачами. Але це робочі моменти. В цілому працюють конструктивно. Як мені здається, там непоганий колектив.

Yavv: Для мене важливо, щоб у людини був багатий внутрішній світ. Ви маєте власну життєву філософію?

Звичайно. Національний патріотизм, народовладдя та народний добробут українців – це шлях до майбутнього України.

КБО 02: Хто Вас фінансує?

Фінансую себе сам.

Yavv: У Вас є не глобальна мета роботи в парламенті (типу покращення життя), а конкретні цілі? Приміром, прийняття закону про здачу державного житла в оренду квартиронаймачам? Чи захист бездомних кішечок? Що плануєте законотворити?

Запровадження масштабної програми будівництва безкоштовного житла для населення, закони, спрямовані на підвищення соціальних стандартів життя населення, закони щодо банківської діяльності для зниження банківських ставок під 3-5% річних, програми по боротьбі з корупцією, безробіттям та бідністю, закони про національну спадщину та підвищення національного патріотизму. Країну потрібно міняти, і ми її змінимо. До речі, я викликаю а дебати моїх опонентів, щоб подискутувати про ці проблеми. Ігоря Палицю, Петра Кравчука, Олену Голєву та інших. Волинське телебачення та телеканал "Аверс" просимо організувати прямий ефір. Думаю, лучанам це буде цікаво, та й рейтинг телеканалів підніме.

zenon: Далися Вам ці Палиця і Кравчук! Ви про них сьогодні більше говорите, ніж про себе. Не рекламуйте їх, будь ласка. Скажіть, до прикладу, яку Ви художню книгу прочитали останнім часом?

Володимир Малик, тетралогія «Таємний посол».

* * *

На закінчення нашої розмови дякую усім за цікаві і змістовні питання.

Всім бажаю прийти на вибори, проголосувати та разом з народним депутатом України Юрієм Недужком розбудовувати Україну, робити її могутньою, багатою, процвітаючою, а кожну українську родину заможною та щасливою. Не продавайте, як Іуда за 30 срібних шекелів майбутнє своїх дітей та онуків, не робіть їх рабами. Гроші цього не варті. Не перетворюйте Луцьк на Донецьк. Вірю, що разом ми змінимо Україну. Бог з нами. Будемо піднімати Україну з колін разом.