Чат з керівником «Інтерньюз-Україна»

Голова Правління МГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт - гість чат конференції інтернет-видання ВолиньPost.

editor Чому ви приїхали до Луцька?

Я приїхав до Луцька на запрошення Фонду місцевого розвитку. Запросили поговорити про важливість місії для громадських організацій, а також про роль ЗМІ для суспільного розвитку.

Журналіст Ви згідні з тими редакторами, які кажуть, що в сучасних умовах без «джинси» (прихованої реклами) не обійдешся?

Не зовсім. Я вважаю, щоби там не було, треба відчувати свою відповідальність перед суспільством. Бо що таке джинса? Джинса означає, що ми, журналісти, використовуємось політиками. Якість політичних сил в Україні є низькою. В принципі вони ведуть Україну до втрати державної незалежності.

Сьогодні ми розміщуємо джинсу, а завтра наші діти служитимуть у внутрішніх військах Російської Федерації в Чечні. А вертаються звідти у різних виглядах. Отже, коли йде жджинса, слід зважувати, чим це все закінчиться для країни і для власних дітей.

Людмила Ви згідні, що зараз журналістика втрачає вплив? Усі пишуть про «регіоналів-гопників» і Вадіка-Румина, брехню Захарченка і цинізм Азарова. І що? Їм усім від цього гірше?

Гірше. Бо ідеальна ситуація для Вадіка Румуна. Він б’є журналістку і не тільки журналістку. І йому за це нічого. І йому не потрібен розголос. Побиті журналісти не пишуть заяву у міліцію, не звертаються до суду, не роблять жодних акцій спротиву, не питають ні про що ні в Азарова, ні в Захарченка. От це було би зручно Азарову, Захарченку, Вадіку Румуну і всім тим, хто за ними стоїть. Те, що відбувається зараз, для них не дуже зручно.

В ідеалі спротив мав би бути більшим. Звісно, хотілося б бачити страйк журналістів, газети з білими шпальтами, як це було свого часу в Болгарії. Але навіть те, що є, - це щось, що відрізняє нас від євразійської культури. А саме: журналісти вимагають гідного ставлення, свободи і щоби міліція, яка утримується на гроші платників податків, захищала громадян, а не тільки чиновників.

Yavv Розкажіть про народну карту корупції. Гарна ідея, але яку містить практичну користь, окрім статистичної інформації?

Приблизно те саме, що і в попередньому питанні. Корупція любить тишу. Ви крадете, а вам за це нічого нема. Ще краще: ви крадете, вам несуть хабарі, і ніхто про це не говорить. Народна карта корупції дозволяє технологічно просто повідомити про факти корупції. Якусь частину фактів журналісти розгорнуть у журналістське розслідування. Корупціонерам від цього незручно.

І це є, власне кажучи, місією проекту – створювати незручні умови для корупціонерів. Між іншим, у цьому нема нічого незаконного. Незаконною є корупція. Проект відтак допомагає свідомим громадянам і правоохоронним органам. Отже, зацікавлених у проекті статистично більше, ніж супротивників.

Журналіст Я б по іншому сказав: сьогодні посередній регіональний журналіст не пише джинси - і сьогодні ж його діти не мають що їсти...

Проблемою української незалежності є бездуховність. Суспільству не було запропоновано великої ідеї, а було обіцяно кращий матеріальний добробут, ніж той, що існував у СРСР на початку 90-х років. Сьогодні маємо результат: відсутність національної ідеї, яка веде до безгрошів’я і до віри в те, що у нас погано, гірше, як у сусідів. Якщо не буде суспільству запропоновано кращої ідеї для життя, для розвитку, ідеї об’єднавчої, загинемо як народ і як країна. Дітей треба годувати, але якщо живеш для вищої цілі, тоді й гроші прийдуть. Коли змагаєшся тільки за гроші – не буде ні грошей, ні свободи духу.

Денис Кусинець Ваша організація спеціалізується на кваліфікованих консультаціях ЗМІ. Ви мусили ознайомитися з діяльність сайту ВолиньPost перед чатом. Які поради дасте журналістам?

Я їх дам журналістам не в чаті :-)
А взагалі думаю, що журналісти ВолиньPost роблять добру справу

Тетяна Грішина Якою повинна бути Національна спілка журналістів України, аби вона була корисна журналістам?

Це питання до Національної спілки. Це не до мене. Про малі справи говорячи, напевне, краще було б, якби спілка активніше підтримувала все, що спрямоване на захисти стандартів, свободи професії, включно з протестами проти побиття, скажімо.

Roman Так все-таки що сталося з ТВі? Може ви знаєте більше, ніж писав інтернет…

Більше не знаю. Інтернет писав багато.

VikaV Доброго дня. Мене звати Вікторія, я учениця 11 класу луцької школи. Я хочу бути журналістом. Але мама з татом кажуть, що це – невдячна і, вибачте, бл… ська робота. Мені дуже цікава важа думка: чи варто таким людям як я обирати сьогодні професію журналіста?

Я думаю, що станом на зараз стоїть питання скоріш про освіту. Коли вибираєш освіту, важливо розуміти, що хочеш від життя. Якщо прагнеш грошей – напевно, варто йти на якусь бізнес-освіту. Якщо слави – тоді можна і в журналістику. Важливо обрати університет. Аби освіта в будь-якому разі була хороша і була змога працювати не так погано, як кажуть батьки. Навіть у журналістиці. Все одно це кожен з нас собі вибирає. І ми ж самі робимо професію невдячною і ....ською або достойною. Бажаю успіхів!

Тетяна Грішина Складіть ТОП-5 книг, які повинен прочитати журналіст

Взагалі журналісту потрібно багато читати і ніколи не зупинятися. Зрештою більшість знань зараз, як і в часи Середньовіччя, знаходяться у книгах, а не в газетах. І зовсім не на телебаченні. Точно не на українському. Із зовсім сучасної української літератури радив би почитати дилогію Валентина Бадрака «Родом из ВДВ». Там дещо розповідають про інформаційні війни.

Було б корисно знати. Що-небудь для духовного розвитку. Кому вже що ближче. Комусь – Біблія, комусь – Дао Де Цзін. Комусь – «Діамантовий шлях» Лами Оле Ніддала, комусь – «Дао Вінні Пуха» Бенджамена Хоффа. Корисно почитати Пелєвіна. Гротеск, але цікаво. І немало правди.

VikaV Добре, тоді порадьте університет

Тут ще є питання чи з журналістики починати...

Інститут журналістики Київського університету готує журналістів з учнівської лави. Напевно, це найкращий університет зараз. Традиційно непоганим є Львівський університет.

Є магістерка у Києво-Могилянській академії, але до неї чомусь треба вже бути бакалавром: чи то політології, чи то філології, чи то економіки.

Якщо говорити про закордонні школи, то у США серед іншого славиться університет в Міссурі. У Франції – Лілль.

Є непогані англійські школи, голландські. В принципі вибір є.

Точно би не радив Росію. Поясню: їхня традиція є в тому, щоби готувати пропагандистів, а не журналістів у розумінні європейському.

Yavv В Україні досі немає чіткої законодавчої бази діяльності інтернет-журналістики. Чим Ви рекомендуєте користуватися при вирішенні спорів стосовно порушення авторського права при публікації та передруку журналістських матеріалів в інтернеті?

Ви збираєтеся судитися? :-)

Може, і краще, що остаточно не врегульовано. Бо наш законодавець, якщо щось врегулює, то воно дохне. Це як хом’ячка покласти під трамвай. Тут, я думаю, варто вибирати: або ви хочете бути живим хом’ячком у полі, або дохлим під трамваєм. :-)

Журналіст Ви працювали в Національній комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі. Які заслуги цієї структури і яка її доля? Хоч трохи утвердили?

Боролися, як могли. Янукович її розпустив одним із перших указів. Структура була корисною, бо могла дораджувати, було там багато професіоналів. І це був полілог високої експертної якості. На жаль, політики багато чого тоді не сприйняли. Але це доводить лише ще раз тезу про низьку якість української політики.

Roman наведіть приклад найуспішнішої маніпуляційної інформаційної кампанії в Україні? кому і коли вдалося наймасштабніше і найхитріше дезінформувати людей з користю для себе? думаю молодим журналстам буде корисно

Взагалі-то щодня відбуваються різного масштабу інформаційні війни, провокації, перестрілки. А маніпуляцій безліч.

Найуспішніша для Російської Федерації, наприклад, було недопущення підписання Україною плану дій щодо членства у НАТО. Масштабна робота, системна, безмежний ресурс, багато українських зрадників, неефективна влада. Ось вони складові успіху. А крім того, дрібніші – грип 2009 року, коли українців одягнули в намордники. В тому числі на вулиці Ну, і педофілія в «Артеку».

Germiona В одному з ваших інтерв’ю я прочитала «Нашою місією є утвердження європейських цінностей в Україні через становлення успішних медіа.» і не зовсім доречно згадала нещодавню дискусію, яка розгорнулася на сторінках місцевого інтернет-видання: чи правильно, коли разом з європейськими цінностями в Україні поширюється вимога толерантного ставлення до секс меншин, потреба їх суспільного і навіть законодавчого визнання. Яке ваше ставлення до такого питання?

Я думаю, що це складне питання для українців і для України. Якщо законодавчо зараз прийняти свободу для секс-меншин, то це не матиме суспільної підтримки. Так, це відображатиме якусь тенденцію, яка вважається зараз у світі прогресивною і правильною. Але українці цього зараз не сприймають. Скажу лише одне: підґрунтям для оцієї свободи секс-меншинам є європейська повага до свободи особистості і до свободи вибору.

Журналіст Чи є в Україні журналісти, які за свою ЧЕСНУ (наголошую) працю можуть купити собі квартиру в обласному центрі?

Переконаний, що такі є.

У столиці ж є журналісти, які за чесну роботу заробили достатньо, аби купити житло.

Стереотип про те, що неможливо заробляти достойно не крадучи, привнесений у суспільство корупціонерами задля того, аби їх не засуджували в суспільстві. Насправді більшість людей є чесними. І зауважте: більшість не живе на вулиці.

Денис Кусинець В регіональній журналістиці існує конфлікт поколінь, але якщо раніше старші косо дивилися на молоде покоління, не вважаючи їх за рівню, то зараз молодь почала домінувати і скептично ставиться до "правильної", шаблонної журналістики старших колег. Як вважаєте, в журналістиці має бути якийсь віковий ценз?

Має бути віковий ценз. Він є у британській журналістиці. BBC наймає в репортери людей здебільшого середнього віку, пропускає їх через курси професійного тренінгу, які тривають, здається, шість місяців, і випускає на роботу. Превалює та думка, що журналіст, для того, аби бути відповідальним перед суспільством, мусить мати достатній життєвий досвід. Не може бути метою журналістики нанесення комусь просто моральних втрат. Загалом це професія для добрих людей.

Mirna Рух ЧЕСНО, Сила людей, Демократичний Альянс... В цій країні є правильні люди, які наче мають хороші ініціативи. Але нема єдності. І таке враження, що її ніколи не буде. Це ментальне?

Загалом немає нічого поганого, що є різні думки і різні підходи. Нам 70 років розповідали про те, що треба бути єдиними, однаковими або хоча б подібними. Насправді важливо інше: треба вміти домовлятися, уміти йти на компроміс, але завжди пам’ятати, що цей компроміс має бути в ім’я країни і в ім’я суспільства. Краще заховати своє его, бо чим більше вип’ячуєш – тим швидше про ньому інші потопчуться. Отже, якщо швидка відповідь на питання, то це не ментальне, це культурне. Ми хочемо бачити єдність, а слід хотіти бачити здатність до компромісу. Це теж єдність, але інша її форма.

Germiona Ви вірите в успіх акції "Вставай, Україно!"? Ну тобто що наступні вибори приведуть до повалення "режиму Януковича"?

Час покаже. Хотілося б вірити. Зайду з іншого боку. Хочеться бачити Україну, включеною в європейський контекст. Це означає, серед іншого, що ми як народ більше не можемо собі ДОЗВОЛИТИ мати урядовців, прем’єра, президента, голову Верховної Ради, які не вміють розмовляти англійською мовою.

Yavv В Україні чинним є правопис редакції 1990 року, проте деякі журналісти активно використовують правила з незатвердженого так званого «Проєкту правопису 1999 року». Як вважаєте, якими стандартами варто все ж керуватися?

Та я взагалі за латиницю між іншим, латиницею дешевше писати SMS. Якщо ви зауважували, кирилиця дає 70 знаків, а латиниця – 142, здається. Перевірте, будете у відкриттях.

Юрій Назвіть українського політичного лідера, який поважає журналістів і з розумінням ставиться до їх роботи? І ще: назвіть того політика-опозиціонера, який заслуговує на звання "Ворог преси"

Опозиціонер – ворог преси? Медведько кілька років був ворогом преси. Але чи можна назвати його опозиціонером? Був генпрокурором при Ющенку. То зараз він опозиціонер чи хто? А взагалі дружба журналістів із політиками небезпечна. Треба уміти тримати дистанцію.

Yavv Стосовно законодавчої бази для інтернет ЗМІ. Про те, що її як ткої немає. Є окрема сфера діяльності, а правового поля - немає. Як вважаєте, чи доречно у таких випадках прирівнювати інтернет ЗМІ до звичайного ЗМІ і користуватися тими нормами? Чи варто працювати над новою законодавчою базою? Чи в силу відсутності реєстрації та локальної прив'язки - це взагалі порожня ідея?

Я серйозно не бачу суттєвих переваг для журналістів при наявності реєстрації як ЗМІ. Є якість закони 90-х років про захист журналістів, але це стосується комунальних ЗМІ і бюджетного фінансування. Інтернет-ЗМІ, інтернет-ініціативи – це ініціативи молоді, які виникають, як правило, за приватний кошт. Відсутність реєстрації як ЗМІ заважає акредитації в органах влади? Хай не акредитують. Хай вони за журналістами ходять, а не навпаки.

Тетяна Грішина Яке майбутнє у регіональних ЗМІ?

Майбутнє кожен собі творить сам. Безвідносно де він знаходиться. Якщо говорити про тенденції світові, то так, світ тяжіє до укрупнення, певної монополізації, злиттів та поглинань. В цьому сенсі ЗМІ знаходяться не в найгіршій позиції. Бо існує своя мова, існує своя громада.

Ковбасу, теоретично кажучи, можна споживати і бразильську, аби вона була якісною. А от якусь газету чи якісний локальний сайт можуть зробити тільки місцеві журналісти. Вони ж можуть і докладатися до вирішення місцевих проблем. Отже, майбутнє регіональної журналістики не безнадійне. Важливо навчитися робити конкурентоспроможний продукт.

Журналіст У 2007 році ви сказали Голосу Америки: «Українські медіа на правильній дорозі». Зараз не змінили своєї думки?

Українські медіа не існують у відриві від суспільства. У суспільному розвитку є злети, а є і падіння. Зараз тренд суспільного розвитку є швидше негативним у зовнішніх проявах.

Натомість є час і можливість розібратися в середині самих себе, зробити домашню роботу, підгодовуватися до стрибка у краще майбутнє. Десь там і ЗМІ знаходяться. Багато негативних проявів. Але це й шанс навчитися.

Юрій Скоро День журналіста. Ви згідні з тим, що поважаючий себе журналіст має відмовитися від грамот і премій, які їм вручає влада "з нагоди"?

Ну, можна й так. З іншого боку, можна й взяти премію. Адже якщо ви не візьмете гроші – їх може взяти ворог. В такий спосіб ви підсилите ворогів. Хоча цього би не хотіли. Думаю, треба пам’ятати про давню українську звичку тримати дулю в кишені.

Андрій Що ви скажете про нове утворення "Сила людей". Вони претендують на новизну принципу творення, відтак і на нову якість політики. на важу шумку, є підстави вірити, що у них це вийде? Чи це від початку - утопія?

Думаю, є підстави вірити.

Світлана Якщо оцінювати загалом, якісь найбільш загальні тенденції і процеси, то хто, на вашу думку, в Україні професійніший: прес-служби чи журналісти?

Партійні прес-служби доволі професійні. Політтехнологи професійні. Одна біда: що від цього суспільству? Суспільство у мінусах. У нас і бізнеси доволі професійні. А суспільство здебільшого втрачає.

Roman Розкажіть про плани Інтерньюзу7 Які проекти зараз реалізовуєте7 Що може бути найбільш цікавого волинським журналістам?

Наші проекти завжди стосувалися того, що називається передача знань, передача технологій. Відтак закликаю вас брати у цьому всьому участь. Якщо говорити про наріжний камінь нашого існування зараз, то це все, що стосується нових медіа і менше того, що стосується ЗМІ традиційних.

Roman У яких сферах місцеві регіональні ЗМІ сьогодні можуть передусім претендувати на те щоб отримати фінансування від міжнародних фондів?

Навчання і створення нового продукту.

Юрій Яка найбільша проблема українських журналістів?

Лінь. Але це проблема не тільки журналістів. Це проблема чиновників, політиків й простих людей. Тут є єдність, про яку питали в чаті раніше. Але чи база для єдності є саме тою, яку ми хочемо бачити хоча б в колі тих, хто сьогодні є в чаті?

o_tsymbaliuk У вашій організації працюють дуже кльові люди. І взагалі в Інтерньюзі дуже домашня і тепла атмосфера. Як ви підбираєте в команду працівників?

Загалом відкритий конкурс. Публікуємо оголошення про відкриття вакансій. Пробуємо відбирати найкращих. Один з критеріїв – наявність вищої освіти. Прагнемо тотальної англомовності.

Юрій Щодо нових медіа: Чи є найблжче майбутнє в інтенет-телебачення в Україні?

Ясна річ, що є. Довкола цього зараз йде багато дискусій. Я переконаний: в результаті щось народиться. Питання обсягів, управління, достатнього технічного забезпечення.