Звернення колективу газети «Слово Волині»
Голові Волинської обласної ради Войтовичу В.І.
Колективу газети «Слово Волині"
ЗВЕРНЕННЯ
Шановний Володимире Івановичу, колектив газети “Слово Волині” просить Вас ініціювати розгляд на засіданні Постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, поведінку депутата Ігоря Володимировича Гузя.
Річ у тім, що ми вважаємо поведінку цього депутата під час сесії Волиньради, яка відбулася 24 квітня, неетичною та такою, що ображає честь та гідність працівників нашого видання.
Нагадаємо, що пан Гузь із трибуни в сесійній залі поскаржився на те, що його та народного депутата Лесю Оробець під час візиту в чотирьох районах Волині “переслідували молодики спортивної зовнішності”.
Депутат просив прокуратуру, міліцію та СБУ розібратися зі своїми переслідувачами.
...Ігор Гузь “полестив” нашим двом колегам, журналістові й оператору — Миколі Ткачуку та Янові Дищаковському, коли назвав їх отими, зі «спортивною зовнішністю», молодиками від “Партії регіонів”.
Наскільки нам відомо, загалом на заходи такого штибу журналісти приходять самі, коли бачать вивішені оголошення або афіші, де чорним по білому написано: «Запрошуємо на зустріч із народним депутатом України Лесею Оробець та... ». Ключове слово – «запрошуємо». Отже захід – відкритий.
Власне, нас більше цікавили думки й бачення ситуації в країні та області толерантної й виваженої у своїх оцінках та судженнях Лесі Оробець, бо народні депутати загалом - не дуже часті гості на Волині, не кажучи вже про районні центри. І знімати такі заходи журналісти мають право. Як і ставити чи не ставити запитання. Як і знімати людей, присутніх у залі, і людей, які виступають. Це – робота.
Але менше з тим, 23 квітня у Старій Вижві депутат Волинської обласної ради Ігор Гузь сказав, що журналіст із відеокамерою в залі: “Це як колись у НКВД. Він вас знімав, щоб потім вам погрожувати... ми з цими людьми розберемося”.
Невже журналіст Микола Ткачук, із яким Леся Оробець свого часу співпрацювала разом у «Єдиному Центрі», і який теж потрапив до “списку” переслідувачів, так до невпізнаваності змінився? Адже у вівторок, 24 квітня, в другій половині дня Микола Ткачук отримав на свою скриньку, як і решта журналістів «Слова Волині» та інших ЗМІ, розсилку від «Фронту змін» із... власним фото? Ніби він злочинець, якого розшукує і ніяк не може знайти міліція?
Прикро, бо наші колеги приїхали послухати з перших вуст про ситуацію в країні, а натомість, їм довелося вислуховувати образи. А як же свобода слова, демократія, доступ до інформації, за яку так часто ратує Ігор Гузь? Де ж у цьому випадку була його позиція, бо у неділю, 22 квітня, він казав: «Ми не запрошували, ну, але я з радістю вітаю всіх представників ЗМІ і не тільки», а у вівторок, під час сесії – озвучує запити керівникам обласних прокуратури, СБУ і міліції про “переслідування невідомими”?
Зважаючи на неприпустиму, як на нашу думку, поведінку народного обранця, просимо членів постійної депутатської комісії, обговорити те, що сталося на найближчому засіданні за обов'язкової участі у ньому представників газети “Слово Волині”.
За потреби на засідання комісії можемо надати відео- та аудіо- матеріали із зустрічей депутата Гузя та нардепа Оробець із жителями всіх чотирьох районів Волині.
Окрім того, просимо зобов'язати депутата Волиньради Ігоря Гузя публічно вибачитися перед працівниками газети “Слово Волині”. В іншому випадку колектив газети “Слово Волині” залишає за собою право звертатися до суду задля захисту честі та гідності, як наших колег, так і видання загалом.
25 квітня 2012 року
Колектив газети “Слово Волині”
Колективу газети «Слово Волині"
ЗВЕРНЕННЯ
Шановний Володимире Івановичу, колектив газети “Слово Волині” просить Вас ініціювати розгляд на засіданні Постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, поведінку депутата Ігоря Володимировича Гузя.
Річ у тім, що ми вважаємо поведінку цього депутата під час сесії Волиньради, яка відбулася 24 квітня, неетичною та такою, що ображає честь та гідність працівників нашого видання.
Нагадаємо, що пан Гузь із трибуни в сесійній залі поскаржився на те, що його та народного депутата Лесю Оробець під час візиту в чотирьох районах Волині “переслідували молодики спортивної зовнішності”.
Депутат просив прокуратуру, міліцію та СБУ розібратися зі своїми переслідувачами.
...Ігор Гузь “полестив” нашим двом колегам, журналістові й оператору — Миколі Ткачуку та Янові Дищаковському, коли назвав їх отими, зі «спортивною зовнішністю», молодиками від “Партії регіонів”.
Наскільки нам відомо, загалом на заходи такого штибу журналісти приходять самі, коли бачать вивішені оголошення або афіші, де чорним по білому написано: «Запрошуємо на зустріч із народним депутатом України Лесею Оробець та... ». Ключове слово – «запрошуємо». Отже захід – відкритий.
Власне, нас більше цікавили думки й бачення ситуації в країні та області толерантної й виваженої у своїх оцінках та судженнях Лесі Оробець, бо народні депутати загалом - не дуже часті гості на Волині, не кажучи вже про районні центри. І знімати такі заходи журналісти мають право. Як і ставити чи не ставити запитання. Як і знімати людей, присутніх у залі, і людей, які виступають. Це – робота.
Але менше з тим, 23 квітня у Старій Вижві депутат Волинської обласної ради Ігор Гузь сказав, що журналіст із відеокамерою в залі: “Це як колись у НКВД. Він вас знімав, щоб потім вам погрожувати... ми з цими людьми розберемося”.
Невже журналіст Микола Ткачук, із яким Леся Оробець свого часу співпрацювала разом у «Єдиному Центрі», і який теж потрапив до “списку” переслідувачів, так до невпізнаваності змінився? Адже у вівторок, 24 квітня, в другій половині дня Микола Ткачук отримав на свою скриньку, як і решта журналістів «Слова Волині» та інших ЗМІ, розсилку від «Фронту змін» із... власним фото? Ніби він злочинець, якого розшукує і ніяк не може знайти міліція?
Прикро, бо наші колеги приїхали послухати з перших вуст про ситуацію в країні, а натомість, їм довелося вислуховувати образи. А як же свобода слова, демократія, доступ до інформації, за яку так часто ратує Ігор Гузь? Де ж у цьому випадку була його позиція, бо у неділю, 22 квітня, він казав: «Ми не запрошували, ну, але я з радістю вітаю всіх представників ЗМІ і не тільки», а у вівторок, під час сесії – озвучує запити керівникам обласних прокуратури, СБУ і міліції про “переслідування невідомими”?
Зважаючи на неприпустиму, як на нашу думку, поведінку народного обранця, просимо членів постійної депутатської комісії, обговорити те, що сталося на найближчому засіданні за обов'язкової участі у ньому представників газети “Слово Волині”.
За потреби на засідання комісії можемо надати відео- та аудіо- матеріали із зустрічей депутата Гузя та нардепа Оробець із жителями всіх чотирьох районів Волині.
Окрім того, просимо зобов'язати депутата Волиньради Ігоря Гузя публічно вибачитися перед працівниками газети “Слово Волині”. В іншому випадку колектив газети “Слово Волині” залишає за собою право звертатися до суду задля захисту честі та гідності, як наших колег, так і видання загалом.
25 квітня 2012 року
Колектив газети “Слово Волині”
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 17
2. Навіщо відеозапис редакції друкованого видання, не вже недостатньо аудіозапису?
3. Якщо дії депутата є образливими, то чому відсутня позовна заява до суду?
4. Чому журналіст й оператор не пред'явив посвідчень в момент коли виникли сумніви щодо їх ролі та участі на зустріччі?
А нормально фото людей, не встановивши їх особи, розсилати всюди?
Яка різниця з чим іти - диктофоном чи камерою? ВОни мали право там бути на рівні з іншими
6язані й на вимогу показати посвідчення. І знімати тільки зустріч з виборцями, а не приватне життя. Як знаєш, то не пуПкай.
Нічого надзвичайного.Зараз журналістика передбачає все - і камеру, и диктофони і тд.