Вибори у Луцьку: мої особисті висновки

Дозволю собі поділитися своєю думкою про вибори на окрузі №5 у Луцьку.

Передусім наголошу: це моя особиста думка, а не офіційна заява. На її висловлення я маю повне право, як і кожен громадянин.

Мені прикро за поразку, оскільки це поразка у Західній Україні на фоні Майдану. Поразка у протистоянні з людиною олігарха. Палиця поки що не має поразок у Луцьку.

В цілому наша команда і кандидат попрацювали на максимумі сил в умовах мінімального фінансування, мінімального залучення ЗМІ.

Микола Федік отримав 880 голосів, дуже достойний результат. У 2010 році Андрій Калахан отримав 401 голос.

Стосовно причин поразки і висновків на майбутнє.

Констанкевич, як і Поліщук, здобули перемогу на фоні дуже високої (як для проміжних виборів) явки виборців (майже 40%) і більшої кількості голосів: 937 у Поліщука і 972 у Констанкевич.

Така явка може означати, що близько 20% усіх виборців округу були відповідно простимульовані. Це та критична маса, на яку у Луцьку можна вплинути матеріально.

Перевагу Констанкевич дали голоси тих, хто голосував на дому. На моїй дільниці з 36-ти, хто голосував вдома 32 - за неї. На іншій - ще більше.

В останні дні перед виборами велика кількість людей були простимульовані. Значну роль у цьому процесі відіграли вчителі та директор школи №2, а також священник автокефальної церкви, якій Констанкевич виділила лише офіційно 30 тис. грн.

Священик агітував голосувати за неї як захисницю віри. Що це, якщо не приклад того, як релігія може бути опіумом для народу?

Також попрацювали з малозабезпеченими, хворими, інвалідами, старими немічними людьми та з соціально люмпенізованими елементами. Бідних людей у нас вистачає, а отримати пару сотень гривень багато хто не відмовиться.

Причинами поразки я вбачаю кілька факторів:

1. Палиця і його команда відчувають себе дуже комфортно, про його діяльність мало хто знає, немає критики у ЗМІ і іншої критики. Відверте боягузство у питанні протистояння та критики Палиці, відсутність системної роботи на цьому полі впродовж багатьох місяців сформувало фальшивий імідж Палиці та його команди. Якщо так буде тривати далі - на місцевих виборах команда Палиці матиме свою більшість у раді. А може - і свого міського голову.

2. Відсутність диверсійної роботи проти суперника, персональної інформації про тих, хто купує і хто продається, списків цих осіб, їхнього "тролінгу", осуду і інших видів переконання. Штаб суперника мав бази даних та всі номери телефонів. Не була проведена робота з тими, кому пропонували фінанси чи інші блага, аби вони відразу інформуванли штаб про такі спроби.

3. Наївне переконання, що з шулерами можна виграти. граючи вузько в рамках закону, некреативно і не застосовуючи нестандартних ходів.

З поразки мають бути зроблені висновки. Інакше нема сенсу у виборах і будуть нові поразки. Самонавіювання, відсутність самокритичності, боягузство під різними масками - все це психологічна основа поразок.

P.S. Я не був керівником штабу. Це моя власна думка.