Насмішили
Шановні друзі. Можливо, серед вас є такі, хто не має звички читати щодня видання «Волинські новини»? Для таких поділюся одним «шедевром», що з’явився сьогодні на сторінках цього видання (читати після фрази «усім сміятися»).
Когось цікавить, що я думаю про написане? Я думаю, що це безпомічна спроба людини під ім’ям Олександр Товстенюк розв’язати зі мною інформаційну війну.
Саша! Вижени автора сєго «аналізу» в шию і не плати йому більше! Писати усім відомі факти в перемішку з власними фантазіями і фотографіями з інтернету – це не «чорний піар», це «бред сивої кобили».
P.S.
Шановні «інформаційні кіллери»: я для вас – невигідна мішень. Мені нема чого приховувати. Так, я був на Кіпрі, там мої діти проходили оздоровчі процедури. Вілли там не маю. Повернувся до Луцька. Як мій від’їзд, так і моє повернення жодним чином з проблемами у бізнесі дружини не пов’язані. Це очевидні речі.
Це я пояснив для найбільш допитливих.
А для найбільш забудькуватих посмію нагадати сказані мною півтора місяці тому слова. Усе, що я тоді написав - було, залишається і буде завжди лишаться в силі.
І ще. Товстенюк Товстенюком, але якщо серйозно, то від «Волинських новин» такого непрофесіоналізму не чекав. Колеги, ну поважайте ж себе хоч трошки…
* * *
А тепер - усім сміятися:
КУДИ ПРОПАВ «ПОЛІТИК-НЕСПОДІВАНКА» З ВОЛИНІ?
Наприкінці грудня минулого року в Луцьку відбувся «круглий стіл» на тему «Політичні підсумки 2013 року на Волині: погляд експертів», під час якого позицію місцевих кваліфікованих спеціалістів із цих питань презентував Володимир Павлюк. Як зазначив цей пан, 2013-го п’яте місцеу рейтингу «Політик-несподіванка на Волині» посів так званий активіст Євромайдану в Луцьку Володимир Пащенко.
На думку експерта Павлюка, «Пащенко не проявляв політичних амбіцій, не позиціонував себе як політик. А Євромайдан нам його показав з нової точки зору».
Саме цей факт і спонукав мене до більш ґрунтовного аналізу діяльності в межах нашої області цієї «одіозної та непересічної» особи, яку в народі вже знають як Пащенка Володимира Митрофановича.
Отож, як розгортались події… У 2005 році нині керівник проекту «ВолиньPost» потрапив у команду екс-мера Луцька Богдана Шиби за рекомендацією відомого бізнесмена і ресторатора Олега Бровіна, на вільну на той час посаду начальника департаменту молоді і спорту Луцької міської ради. Зі слів знайомих, Володимир Митрофанович вважає себе надто перспективним працівником, який може зробити запаморочливу кар'єру, є амбіційним і неодноразово заявляв, що мріє стати народним депутатом України, аби жити безбідно і спокійно.
Напередодні передвиборної кампанії 2010 року, він, за власним бажанням, залишив посаду керівника департаменту і спрямував свої можливості для роботи «політтехнологом» та керівником PR-кампанії колишнього голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка. При цьому активно допомагав йому Сергій Григоренко (депутат Луцької міської ради від ВО «Батьківщина» і радник Грицюка). Чим завершився «тест на профпридатність» пана Пащенка – майже всім відомо. А якщо ні, то нагадаю: його кум Анатолій Грицюк «пролетів» на згаданих місцевих виборах над кріслом Луцького міського голови як «фанера над Парижем».
Кінець листопада та грудень 2013-го стали для Володимира Митрофановича, не побоюсь цього слова, «доленосними»: створення у Луцьку Євромайдану, членство у координаційному комітеті, маніакальне бажання постійно проводити на території міста автопробіги і таке інше. Однак наприкінці другої декади грудня 2013 року він раптово зник зі сцени на Євромайдані Луцька!
У чому ж причина?
Так, на інтернет-ресурсі «ВолиньPost», який, як я вже зазначав, належить Пащенку, 26 грудня 2013 року було опубліковано матеріал «У Луцьку через Євромайдан «пресують» бізнесменів», у якому директор ПП «Тріада» і, за сумісництвом, громадянська дружина пана Володимира Олена Леонова заявила, що «візит на фірму податківців дивним чином співпав з початком кримінального переслідування інших учасників луцького Євромайдану».
А подальші події розвивались наступним чином. Як подейкують знайомі Володимира Митрофановича, вказану заяву пані Олени й оприлюднення подібного коментаря самим Пащенком на тому ж таки «ВолиньPost» «солодка парочка» надиктовувала своїм репортерам, перебуваючи на той час в одній з острівних держав, розташованій у східній частині Середземного моря. За словами людей знаючих, саме на Кіпрі Пащенко і Леонова мають у приватній власності «скромненьку» віллу, де подружжя вже майже місяць пересиджує «репресивні часи щодо їх сімейного бізнесу».
Виникає риторичне запитання: чому замість того, аби координувати подальшу діяльність у Луцьку Євромайдану, організовувати масові поїздки волинян до Києва та місцеві автопробіги, Володимир Митрофанович поспішно разом із сім’єю виїхав за кордон? Невже, дійсно, він перелякався так званих «репресій з боку влади та її поплічників за активну участь в Євромайдані та власну громадянську позицію»? А з іншого боку, і пана Пащенка теж можна зрозуміти, оскільки замість систематичних і не завжди приємних зустрічей із працівниками правоохоронних органів, він вирішив обрати найбільш оптимальний і прийнятний для себе шлях. Бо революції – революціями, а відпочинок – відпочинком…!
Степан СЕРГІЄНКО
P.S. Стаття Степана Сергієнка і фотографії надійшли на адресу Інформаційного агентства Волинські Новини і ми надрукували їх без жодних змін. Запрошуємо до дискусії також інших людей, які бажають висловити власну думку з приводу громадсько-політичного життя Луцька та Волині.
Когось цікавить, що я думаю про написане? Я думаю, що це безпомічна спроба людини під ім’ям Олександр Товстенюк розв’язати зі мною інформаційну війну.
Саша! Вижени автора сєго «аналізу» в шию і не плати йому більше! Писати усім відомі факти в перемішку з власними фантазіями і фотографіями з інтернету – це не «чорний піар», це «бред сивої кобили».
P.S.
Шановні «інформаційні кіллери»: я для вас – невигідна мішень. Мені нема чого приховувати. Так, я був на Кіпрі, там мої діти проходили оздоровчі процедури. Вілли там не маю. Повернувся до Луцька. Як мій від’їзд, так і моє повернення жодним чином з проблемами у бізнесі дружини не пов’язані. Це очевидні речі.
Це я пояснив для найбільш допитливих.
А для найбільш забудькуватих посмію нагадати сказані мною півтора місяці тому слова. Усе, що я тоді написав - було, залишається і буде завжди лишаться в силі.
І ще. Товстенюк Товстенюком, але якщо серйозно, то від «Волинських новин» такого непрофесіоналізму не чекав. Колеги, ну поважайте ж себе хоч трошки…
* * *
А тепер - усім сміятися:
КУДИ ПРОПАВ «ПОЛІТИК-НЕСПОДІВАНКА» З ВОЛИНІ?
Наприкінці грудня минулого року в Луцьку відбувся «круглий стіл» на тему «Політичні підсумки 2013 року на Волині: погляд експертів», під час якого позицію місцевих кваліфікованих спеціалістів із цих питань презентував Володимир Павлюк. Як зазначив цей пан, 2013-го п’яте місцеу рейтингу «Політик-несподіванка на Волині» посів так званий активіст Євромайдану в Луцьку Володимир Пащенко.
На думку експерта Павлюка, «Пащенко не проявляв політичних амбіцій, не позиціонував себе як політик. А Євромайдан нам його показав з нової точки зору».
Саме цей факт і спонукав мене до більш ґрунтовного аналізу діяльності в межах нашої області цієї «одіозної та непересічної» особи, яку в народі вже знають як Пащенка Володимира Митрофановича.
Отож, як розгортались події… У 2005 році нині керівник проекту «ВолиньPost» потрапив у команду екс-мера Луцька Богдана Шиби за рекомендацією відомого бізнесмена і ресторатора Олега Бровіна, на вільну на той час посаду начальника департаменту молоді і спорту Луцької міської ради. Зі слів знайомих, Володимир Митрофанович вважає себе надто перспективним працівником, який може зробити запаморочливу кар'єру, є амбіційним і неодноразово заявляв, що мріє стати народним депутатом України, аби жити безбідно і спокійно.
Напередодні передвиборної кампанії 2010 року, він, за власним бажанням, залишив посаду керівника департаменту і спрямував свої можливості для роботи «політтехнологом» та керівником PR-кампанії колишнього голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка. При цьому активно допомагав йому Сергій Григоренко (депутат Луцької міської ради від ВО «Батьківщина» і радник Грицюка). Чим завершився «тест на профпридатність» пана Пащенка – майже всім відомо. А якщо ні, то нагадаю: його кум Анатолій Грицюк «пролетів» на згаданих місцевих виборах над кріслом Луцького міського голови як «фанера над Парижем».
Кінець листопада та грудень 2013-го стали для Володимира Митрофановича, не побоюсь цього слова, «доленосними»: створення у Луцьку Євромайдану, членство у координаційному комітеті, маніакальне бажання постійно проводити на території міста автопробіги і таке інше. Однак наприкінці другої декади грудня 2013 року він раптово зник зі сцени на Євромайдані Луцька!
У чому ж причина?
Так, на інтернет-ресурсі «ВолиньPost», який, як я вже зазначав, належить Пащенку, 26 грудня 2013 року було опубліковано матеріал «У Луцьку через Євромайдан «пресують» бізнесменів», у якому директор ПП «Тріада» і, за сумісництвом, громадянська дружина пана Володимира Олена Леонова заявила, що «візит на фірму податківців дивним чином співпав з початком кримінального переслідування інших учасників луцького Євромайдану».
А подальші події розвивались наступним чином. Як подейкують знайомі Володимира Митрофановича, вказану заяву пані Олени й оприлюднення подібного коментаря самим Пащенком на тому ж таки «ВолиньPost» «солодка парочка» надиктовувала своїм репортерам, перебуваючи на той час в одній з острівних держав, розташованій у східній частині Середземного моря. За словами людей знаючих, саме на Кіпрі Пащенко і Леонова мають у приватній власності «скромненьку» віллу, де подружжя вже майже місяць пересиджує «репресивні часи щодо їх сімейного бізнесу».
Виникає риторичне запитання: чому замість того, аби координувати подальшу діяльність у Луцьку Євромайдану, організовувати масові поїздки волинян до Києва та місцеві автопробіги, Володимир Митрофанович поспішно разом із сім’єю виїхав за кордон? Невже, дійсно, він перелякався так званих «репресій з боку влади та її поплічників за активну участь в Євромайдані та власну громадянську позицію»? А з іншого боку, і пана Пащенка теж можна зрозуміти, оскільки замість систематичних і не завжди приємних зустрічей із працівниками правоохоронних органів, він вирішив обрати найбільш оптимальний і прийнятний для себе шлях. Бо революції – революціями, а відпочинок – відпочинком…!
Степан СЕРГІЄНКО
P.S. Стаття Степана Сергієнка і фотографії надійшли на адресу Інформаційного агентства Волинські Новини і ми надрукували їх без жодних змін. Запрошуємо до дискусії також інших людей, які бажають висловити власну думку з приводу громадсько-політичного життя Луцька та Волині.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 40
;)
Ваші б слова - та Богу в вуха.
Якщо мої помилки дошкуляють Вам вибачте
Важливо пробачати один одному
Ми маємо працювати на зміни, а не на помсту.
Нехай Господь береже всіх Вас.
Ця стаття та коментарі деяких людей цілком притаманні нашій нації, коли людям цікавіше обговорювати поїздку публічної людини за кордон (її весілля, розлучення, коханку чи коханця тощо), ніж займатися своїм особистим життям або суспільно корисною працею.
P.S. Цікаво, а де люди взяли інформацію про "вілли у приватній власності"? Я впевнена, що вона передавалася шляхом дитячої гри "спорчений телефон": мені сказав мій друг, а йому тіткі, а їй сестрі тощо.
Наталія, Ви читаєте те що Вам кажуть?
Якщо ні прочитайте: блоги, заяви, коментарі.
Якщо Ви та інші читачі можуть вільно висловлювати свої думки тут, на ВолиньPost? то одне це вартує всього мого родинного бізнесу. А згодом, можливо, і життя.
Вибачайте можливо дещо пафосно. Поцікавтеся, Вам стане зрозуміліше. Якщо Ви щирі.
У 2005 році Шиба ще не був міським головою. І не було департаменту молодіжної політики. Був відділ. Помилився пацан на 4 роки цифрою. Певно, тоді ще студентську кашу їв.