Майдан – територія свободи чи територія «Свободи»?

Найперше - вітаю усіх з Різдвом! Далі - слово моєму чоловікові. Так вже склалося, що емоції переповнюють геть не різдвяні. Вибачайте. Отже...

Перебуваючи на Майдані з 5-го по 9-е грудня, був неприємно вражений пропускною системою входу в Жовтневий палац та будинок профспілок (в КМДА не заходив). До Жовтневого потрапив тільки з огляду на те, що ми з друзями привезли ковдри, шкарпетки та теплі речі. Нічого не потребували, місце для погрітися та поспати в Києві мали... Але сьогодні, почувши розповідь про поїздку на Майдан знайомого лучанина (відомого в луцьких колах як Dr.Martenzzz) вирішив поділитися деякими думками. Але спочатку – його історія.

Після двох днів чергування на кухні і безсонної ночі зустрічі нового року, я все ж, попри свою жагу до переборювання труднощів, вирішив таки трохи відпочити в теплому приміщенні, бо ще трохи – і різав би по пальцях. З цією метою прийшов до штабу, що знаходиться в Жовтневому палаці, бо за чутками, там могли бути вільні місця, і мав розмову з начальником штабу від Волинської області, який виявився членом... партії "Свобода". Він, перевіривши документи, спочатку наїхав, чого це я по приїзді не зареєструвався в якусь сотню, не хочу організовуватись і, на його погляд, "праздно" шатаюся по майдану. Моя відповідь про те, що нікого не представляю, мене ніхто не привозив, а добрався за власний кошт і сам буду вирішувати, де я потрібніший, його не зачепила. Натомість він запропонував взяти участь у факельній ході. Оскільки я вважав означений захід таким, що є не на часі, користі загальній справі не принесе, а, можливо, і зашкодить, є суто забаганкою свободівців, і те, що я проти всякої ідеологізації і іконізації, а також те, що рішення про його проведення було відсутнє у будь яких резолюціях Майдану, відмовився. На що отримав: "Ну нема руць - нема пецива", тобто мені тупо відмовили в тому, щоб я міг декілька годин в теплі стулити очі. (Dr.Martenzzz)

Цей «начальник штабу від Волинської області» уже відчув себе кляйне фюрером, людиною, що має владу над рядовим протестувальником. Він сприймає частку Майдану, якою є Жовтневий палац, як свою приватну, чи партійну власність. А звідси й до Межигір'я недалеко.

Приватизація Майдану чи його сегментів певними політичними силами дискредитує саму ідею всенародного протесту. «Свобода» так і не змогла зрозуміти, що люди вийшли не за політичні партії, не за мову чи історію (хоча це дуже важливо), не за Європу. Вони вийшли за базові людські цінности – безпеку життя, чесний та справедливий суд, можливість працювати та годувати свої сім'ї, свободу власної думки. Як дім не збудувати без фундаменту, так без базових людських цінностей не збудувати демократичнее суспільство. Це аксіома.

А чим «Орлиця» відрізняється від Чечетова в своїй брехні та неповазі до суспільства? Як реагує нормальна людина на оприлюднені непривабливі факти своеї біографії? Кається, переосмислює, просить пробачення, вказує на пом'якшуючі обставини, можливо, йде з політики, але не наша героїня. Тут реакція - «Да пашли вы…» Нікого не нагадує? Мені байдуже її членство в КПРС, але не байдужа відверта брехня та зверхність до громади.

І це не усі мої питання до ВО »Свобода». Основне питання - що для керівництва цієї політичної сили важливіше: доля України та її народу чи якісь вузькопартійні інтереси? Перемога над Януковичем? Чи смолоскипна хода? Єднання усіх демократичних сил чи піар своєї політсили? Відповіді на ці питання повинно дати керівництво ВО «Свобода» і, в першу чергу, усвідомити це для себе. Від цього залежить не тільки підтримка політсили суспільством, а й доля усієї України.