Як відправити уряд Азарова у відставку?

Сьогодні в залі ВРУ трибуна заблокована. Відбулися розмови з багатьма депутатами із різних політичних сил.

Одне запитання у всіх: що робити далі? На диво всі прочитали постанову, яку ми, позафракційні, зареєстрували. Всі сказали: можливо це і є вірний варіант, ви готові ініціювати такі перемовини? Наша відповідь: ми готові!

Хочу повернутися до подій, що відбулися, для чіткого їх аналізу. Після провалу євроінтеграційних процесів та економічних реформ, силового розгону Євромайдану і побиття молоді - питання відставки Уряду навіть не повинно піддаватися сумніву!

Є три законних методи відправлення його у відставку. Чому законних? Бо головна теза на майдані - ми європейська держава. А Європа - це не географічне розташування, це означає думати по-європейські, а значить жити по закону.

Перший з цих варіантів - Уряд на чолі з Азаровим сам подає у відставку. І це був би найбільш правильний варіант. Це стало б підтвердження того, що Уряд є європейським, бо так би вчинили у кожній європейській державі. Але цього не відбулося і це стало підтвердження, що ми говоримо про Європу, а живемо як і жили в СРСР.

Другий варіант - відставка Уряду Верховною Радою і для цього потрібно 226 голосів, не менше. Але якщо президент не хоче цього, то Уряд переходять у статус виконуючого обов'язки і працює ще нескінченно довго. До речі саме про це з трибуни застерігали позафракційні перед голосуванням по відставці Уряду.

Третій варіант - указ президента про відставку Уряду.
Розуміючи це і маючи холодну і тверезу голову, позафракційні запропонували не провалювати постанову про відставку Кабміну. Тому що голосів відверто не вистачало. Проста математика: УДАР – 42, Свобода – 36, Батьківщина – 90, позафракційні – 38. Загалом -206! А провалити цю постанову означало б не мати можливості відправити Уряд у відставку до лютого 2014 року. Це імітація, а не відставка.

Але нажаль позафракційних не почули, тому сьогодні відбуваються розмови про те, які є варіанти виходу із ситуації.

Тому ми зазначили, якщо уряд сам не йде, а голосування в Раді провалено, то позафракційні своєю постановою пропонують дорожню карту відставки Уряду і виходу з політичної кризи.

Тим часом треба вести перемовини з фракціями, всім сісти за стіл переговорів, визначитися з узгодженою кандидатурою, яка влаштує всі сторони протистояння і яку потім своїм Указом подаст на затвердження Верховній раді Президент.

P.S. Група позафракційних депутатів, яка запропонувала свій сценарій не відстоєю інтереси жодних політичних сил. Ми не претендуємо боротися за пост президента через 1,5 року. Ми хочемо щоб Україна була європейською, а права людей були захищені. Щоб рішення, які приймаються політиками, були не емоційними заради авацій на хвилі народного обурення, а послідовними, виваженими і саме головне такими, які б задовольнили людей.