Бородіно для Януковича

Події 29 листопада, пов’язані з українським провалом на Вільнюському саміті, нагадали мені Бородінську битву. Тоді, у 1812 році французам знадобилося тільки півдня, аби перемогти армію Кутузова. Це дало змогу війську Наполеона безперешкодно зайняти Москву.

Але ключовим стало те, що було потім. Бо тільки переступивши поріг такого бажаного для себе Кремля, французький імператор зрозумів: це поразка. Не здолавши морозів, не витримавши ізоляції, окупанти змушені були тікати з країни.

…Зараз, не підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Янукович себе прирік на блокаду. Він – той, на кому лежить відповідальність за відмову від підписання.

Що далі? Ніхто не вірить у покращення економічного становища. Нікому не треба президент, який у вирішальний для країни час не зробив того, чого від нього чекали всі. Він – як Наполеон, який сидить похнюплений у Кремлі, дивиться через вітраж вікна на столичні пожарища, і розуміє – це його «лебедина пісня»…

Не підписавши сьогодні Угоду про асоціацію, Віктор Янукович підписав власне зречення влади у 2015 році.

Що робити далі? Головне – не розходитися, не ховатися у свої клопоти, виливаючи невдоволення, як і раніше, у розмовах і соцмережах. Діяти! План простий. Об’єднуватися, готуючись до 2015 року. Тоді отримаємо реальний шанс змінити владу.

Пам’ятаємо, що режим «громадянської війни мирними методами» ніхто не відміняв. Багато від нас не треба – вийти на вулиці і мирно, але наполегливо заявити, чого хочемо.

…Наполеона доконала російська зима. Не звикла його армія до таких морозів. Не була готова. А у нас є свої «зброя», якої український президент боїться не менш, як французи – холоду. Це – наше єднання. Це мирні акції протесту десятків, сотень тисяч українців на вулицях. Це наші столичні, області і районні Майдани. Це наша готовність стояти там і в мороз, і в сніг.

Проти таких «морозів» наш доморощений Наполеон-Янукович ніколи не набере для свого «війська» ні шкарпеток, ні рукавиць, ні шапок-вушанок. (хоч в останніх він, кажуть, профі ;)