Мусимо працювали так, як і попередні чотири роки
Сьогодні у Вільнюсі на саміті Ініціативи «Східне партнерство» Президент Віктор Янукович відмовився ставити підпис під, я вважаю, поспішним для української економіки рішенням.
Чуда не сталося, як того прагнула опозиція. Бо в світовій макроекономіці дива не трапляються – тут діє жорсткий закон виживання, де сильніший пожирає слабкого, де працює виключно аскетичний прагматизм, а не примарні чи то ймовірні перспективи.
Глава держави на весь світ заявив, що не готовий жертвувати економічними інтересами українців заради негайного зближення з Євросоюзом.
Я поділяю цю позицію, бо впевнений, що ми ще не виконали «домашню роботу» з доведення наших стандартів до європейських, аби змагатися, конкурувати товарами, послугами й, загалом, економічними звершеннями з Європою.
Вважаю, що будь-які здогади, передбачення та коментування кроків української влади на саміті, які, очевидно, з’являться найближчим часом, позбавлені сенсу. Адже Віктор Янукович категорично й однозначно заявив: європейський вибір залишається для України стратегічним напрямом подальшого цивілізаційного розвитку, зміцнення місця і ролі країни в сучасному конкурентному світі.
Ми не звернемо зі шляху євроінтеграції, який торували чотири роки поспіль. Пауза в процесі укладення Угоди з ЄС не означає припинення євроінтеграційних реформ – це лише коротка перерва-очікування ліпших умов для еволюційного вливання в європейську економічну модель.
Звісно, людей цікавить: а скільки чекати? По-моєму, відповідь на це запитання дав сьогодні радник Президента Андрій Гончарук. Він наголосив в інтерв’ю журналістам, що найближчою можливістю для підписання Угоди про асоціацію буде саміт «Україна-ЄС» у березні 2014-го.
Задля цього спільна робоча група опрацює всі суперечливі питання, щоб на самому весняному саміті між нашою державою та Євросоюзом не виникло жодних спірних питань і непорозумінь.
Пристаю на влучні слова Віктора Януковича: для досягнення цього стратегічного завдання мусимо й надалі працювати, а не мріяти про блага і вигоди від асоціації з Євросоюзом.
Власне, працювати так, як працювали попередні чотири роки. Бо, зі слів Президента, для нашої держави Угода про асоціацію є детальним планом всеохоплюючої модернізації відповідно до європейських цінностей і стандартів.
Чуда не сталося, як того прагнула опозиція. Бо в світовій макроекономіці дива не трапляються – тут діє жорсткий закон виживання, де сильніший пожирає слабкого, де працює виключно аскетичний прагматизм, а не примарні чи то ймовірні перспективи.
Глава держави на весь світ заявив, що не готовий жертвувати економічними інтересами українців заради негайного зближення з Євросоюзом.
Я поділяю цю позицію, бо впевнений, що ми ще не виконали «домашню роботу» з доведення наших стандартів до європейських, аби змагатися, конкурувати товарами, послугами й, загалом, економічними звершеннями з Європою.
Вважаю, що будь-які здогади, передбачення та коментування кроків української влади на саміті, які, очевидно, з’являться найближчим часом, позбавлені сенсу. Адже Віктор Янукович категорично й однозначно заявив: європейський вибір залишається для України стратегічним напрямом подальшого цивілізаційного розвитку, зміцнення місця і ролі країни в сучасному конкурентному світі.
Ми не звернемо зі шляху євроінтеграції, який торували чотири роки поспіль. Пауза в процесі укладення Угоди з ЄС не означає припинення євроінтеграційних реформ – це лише коротка перерва-очікування ліпших умов для еволюційного вливання в європейську економічну модель.
Звісно, людей цікавить: а скільки чекати? По-моєму, відповідь на це запитання дав сьогодні радник Президента Андрій Гончарук. Він наголосив в інтерв’ю журналістам, що найближчою можливістю для підписання Угоди про асоціацію буде саміт «Україна-ЄС» у березні 2014-го.
Задля цього спільна робоча група опрацює всі суперечливі питання, щоб на самому весняному саміті між нашою державою та Євросоюзом не виникло жодних спірних питань і непорозумінь.
Пристаю на влучні слова Віктора Януковича: для досягнення цього стратегічного завдання мусимо й надалі працювати, а не мріяти про блага і вигоди від асоціації з Євросоюзом.
Власне, працювати так, як працювали попередні чотири роки. Бо, зі слів Президента, для нашої держави Угода про асоціацію є детальним планом всеохоплюючої модернізації відповідно до європейських цінностей і стандартів.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 9
Як і будь-який населений пункт України, це невеличке 13-тисячне містечко має чимало гострих проблем. Поселившись у двоповерховому готелі райцентру, я відразу зіштовхнувся із незручностями. Питної води у номері не виявилося, хоч умивальник тут був. Воду я відшукав лише у загальному санвузлі – єдиному на поверсі. Цікаво, що мер Барвінкового та військовий комісар не мають квартир і постійно проживають у готелі разом із сім’ями, займаючи загалом весь другий поверх – кілька номерів.
Повечерявши у кафе навпроти готелю, я вирішив переглянути по телевізору останні новини. Але після 23-ої години раптово припинилися трансляції будь-якого телевізійного каналу, а тут їх всього лише три (УТ-1, студія “1+1” та “Інтер”). Якщо хтось з читачів подумав про диверсію, то хочу відразу запевнити: для мешканців райцентру це – норма життя.
У день виборів я зареєструвався на виборчій дільниці, яка розташовувалась в будинку культури і була найбільшою серед декількох інших дільниць. Голосування почалося спокійно, без будь-яких ексцесів. Десь через дві години безпосередньо в приміщенні нашої дільниці хтось голосно включив музику. Шумовий ефект був такий, що в п’яти метрах не було чути людину. Можна лише здогадуватись про що ж розмовляє виборець з членом комісії, отримуючи бюлетень для голосування. Незважаючи на явні незручності, жоден з членів комісії навіть не спробував зменшити звук.
Незабаром я помітив, що велика кількість людей не знаходить себе у списках виборців. Голова дільничної комісії зазвичай рекомендував цим громадянам звернутися до суду, не пояснюючи при цьому, як саме треба оформити скаргу. На правах спостерігача я вирішив допомогти в цьому молодій сімейній парі, як відразу до нас підійшли два чоловіки середнього віку в цивільному.
- Що це ви тут робите? – суворим голосом, безцеремонно поцікавився один з них, звертаючись до виборців.
Хлопчина одразу ж вихопив з моїх рук ще не до кінця оформлену скаргу до суду і разом із дружиною швидко залишили приміщення.
- Зараз ми на вас теж складемо акт, – суворо сказав другий незнайомець. І зі злістю додав: – Не думайте, що у нас порушують закони. Це у вас, на Західній Україні, все протизаконно роблять.
Ще однією “особливістю” тутешнього голосування було офіційне вручення членами дільничної комісії… тортів тим виборцям, яким виповнилося 18 років і вони голосують вперше. “А за чиї кошти купуються торти і хто – ініціатор цього всього?” – запитав я у голови комісії, але він нічого толком не відповів. Вислухавши моє зауваження щодо неправомірності таких дій, торти почали вручати уже тільки після того, як молоді люди проголосували.
Як розповіли мені виборці, напередодні голосування до багатьох мешканців райцентру додому приїздили урочисто одягнуті невеликі делегації із подарунками. За те, щоб люди “правильно” віддали свої голоси на виборах, їм вручали набори металевих мисок та каструль.
Грубо та брутально вчинив один з членів дільничної комісії, проголосувавши на моїх очах… двічі. Це також побачив інший спостерігач. Звичайно, ми відразу склали відповідний акт, але його, на превеликий жаль, комісія визнала недійсним за дуже формальної обставини, оскільки не вистачило ще одного свідка. Сам порушник після цього десь зник і з’явився лише на підрахунок голосів.
На іншій дільниці мій колега склав три акти щодо явних порушень, коли працівники райдержадміністрації отримували бюлетені за своїми службовими посвідченнями. За такий принциповий підхід спостерігача члени дільничної комісії викликали… наряд міліції з проханням затримати його через те, що він нібито “заважає” їхній роботі. Переконавшись в тому, що молодий чоловік себе поводить мирно, міліціонери поїхали назад.
Едуард СТОЄВ.
http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=4&article=0&arch=265
Думка такого "високо інтелектуального" чиновника може цікавити хіба песиків в дворі. Не сміши людей, так як ти працюєш чотири роки можна ще сорок працювати - все залишиться на тому ж місці ні вліво ні вправо