Три умови, щоб повернути пенсійний вік жінкам

Після пленарного засідання у п’ятницю, 25 жовтня, в мене було багато емоцій та думок, які я хотів систематизувати та викласти в цьому тексті.

Але для початку я хотів знайти відповідь на одне питання: чому так сталося? Чому знову при розгляді пенсійних законопроектів сесійна зала - напівпорожня? Чому знову раптово «похворіли» депутати навіть в тих фракціях, які божилися скасувати пенсійну реформу? Чому депутати знову фактично обдурили 14 мільйонів пенсіонерів? Як вони після цього вільно виступають перед цими людьми, дивляться їм у вічі та продовжують обіцяти те, чого робити не збираються?

У такі моменти мені чомусь завжди згадується моя мати, як приїздив до неї, досягнувши перших успіхів у бізнесі, з цілою купою подарунків, а вона мені завжди казала: “Синочку, та не треба мені. Для мене головне, щоб в тебе та онуків все було добре…”.

Вона все життя живе в селі, і я досі не можу її вмовити переїхати ближче до мене. У цьому - всі наші батьки. Вони ті, про кого сьогодні говорять, що це люди старого загартування. Вони ніколи не жили в розкоші та звикли задовольнятися тим, що мають. Вони не скаржаться на своє життя, а тому ніколи не підуть на майдан, як приватні підприємці, й не штурмуватимуть Верховну Раду, як афганці.

Вони хочуть лише кращої долі для дітей та онуків, а для себе - щоб їх любили, щоб про них пам’ятали та цінували. Вони віддали свої сили та здоров’я нашій державі. Вони єдині в країні, хто вчасно і повністю платять за житлово-комунальні послуги, - без них всі ЖЕКи давно лежали б у руїнах. Вони сумлінно ходять на вибори й усі народні депутати, зокрема і я, завдячують своїм обранням саме пенсіонерам. Невже про все це депутати сьогодні забули?

Для того, аби Верховна Рада врешті внесла зміни до пенсійної реформи та повернула жінкам 55 річний пенсійний рубіж, необхідно виконати лише три умови:

Умова перша. Керівники фракцій, які виступають за скасування пенсійної реформи (а це «Батьківщина», «УДАР», «Свобода» та КПУ) та їхні однопартійці, які входять до погоджувальної ради, повинні вимагати у Володимира Рибака поставити пенсійні законопроекти на початок порядку денного в четвер, оскільки саме цього дня Рада працює повний день до 18-00 і на розгляд ставлять урядові законопроекти, - тож всі регіонали будуть присутніми в залі.

Умова друга. Всі депутати від «Батьківщини», «УДАРу», «Свободи» та КПУ мають проголосувати за те, щоб пенсійні законопроекти розглядали за скороченою процедурою, - тоді їх встигнуть розглянути та проголосувати за них. Голосів на це в опозиції вистачить. У крайньому разі можна продовжити час роботи сесії, як це останнім часом робить Володимир Рибак, щоб встигнути проголосувати урядові законопроекти. І регіонали змушені будуть підтримати продовження робочого дня.

Умова третя. Всі депутати від «Батьківщини», «УДАРу», «Свободи» та КПУ та всі позафракційні, які декларували необхідність скасування пенсійної реформи, мають бути стовідсотково присутніми у сесійній залі! Навіть ті, хто «раптово» захворів. І це політична відповідальність голів фракцій – забезпечити повну явку своїх депутатів.

А тепер давайте порівняємо, як це відбулося в п’ятницю, 25 жовтня, та в попередні рази, коли розглядали пенсійні законопроекти.

Всім зрозуміло, що хоча де-юре Голова Верховної Ради Володимир Рибак є позафракційним, він все одно мусить працювати в інтересах Партії регіонів та Уряду. І тому він поставив пенсійні законопроекти на п’ятницю – найменш дисциплінований день роботи Верховної Ради, коли депутати працюють з 10 до 14 години, і при цьому ще є година запитань Уряду і перерва.

Тому часу для розгляду законопроектів залишається дуже мало. Встигнути проголосувати навіть за половину законопроектів з порядку денного просто нереально.

Окрім того, Голова Верховної Ради взагалі не прийшов на розгляд законопроектів.

У мене питання: а чому депутати від «Батьківщини», «УДАРу», «Свободи» та КПУ на погоджувальній раді не вимагали у Володимира Рибака поставити пенсійні законопроекти на четвер, адже, згідно Регламенту мали повне право це зробити?

Ну а далі відбулася кругова порука – регіоналам заборонили повертати жінкам 55 років пенсійного віку - і вони просто прогуляли сесійний день. Депутати з опозиції, поглянувши на напівпорожню залу, вирішили, що якщо регіонали не прийшли, то й голосів не вистачить.

Тож замість того, аби сидіти в сесійні залі та голосувати, вони ходили по коридорах та роздавали журналістам коментарі про те, які регіонали погані, бо прогульники.

Не бачу особливої різниці між “депутат не прийшов у Раду” і “депутат замість голосування гуляв по коридорах Ради”. Результат один і той самий – ці депутати на робочому місті відсутні.

Вже вп’яте Верховна Рада розглядала пенсійні законопроекти і лише КПУ у всіх випадках забезпечувала присутність своїх депутатів у сесійній залі. У всіх інших фракціях – повно прогульників. У результаті маємо сумний підсумок: минулого тижня жодна з трьох умов не була виконана і пенсійна реформа залишилася в дії.

Якщо депутати хочуть, аби люди повірили в їхнє щире бажання відновити справедливість та повернути жінкам пенсійний вік – вони мають виконати всі три умови, які я назвав.

Не хочу повчати своїх колег і вкотре закликати не брехати людям та попросити вибачення перед ними за ті політичні ігри, які вони влаштовують навколо пенсійних питань. Я хочу лише, щоб пенсіонери згадали про події п’ятниці, 25 жовтня 2013 року під час майбутніх виборів до Верховної Ради.