Біхевіоризм Януковича

Всіх біхевіористів об’єднувала переконаність, що предметом психології є поведінка, а не свідомість. Вони зводили до мінімуму роль свідомості. Американський психолог-біхевіорист Беррес Скіннер взагалі відкидав розумові механізми у поведінці людини і вважав, що умовний рефлекс може пояснити всі форми людської поведінки. Відслідковуючи дії гаранта Конституції щодо Юлії Тимошенко, приходиш до біхевіористичного розуміння цілковитого ігнорування ним свідомості та розумових механізмів при прийнятті рішень, що стосувалися Лідера опозиції.

Єдиним мотивом, який хоч якось пояснює поведінку Президента є страх: страх посередності перед особистістю, страх невпевненого в собі та в ситуації чоловіка перед харизматичною і цілеспрямованою жінкою, страх пересічного політика перед державним діячем. Страх слабодухого перед болем, який справедливими словами завдавала своєму опоненту Юля. Вона вважала Януковича серйозним політичним суперником і не давала йому можливості розслабитись, постійно та жорстко критикуючи помилки головного регіонала. Боксерів, які погано тримають удар називають «скляними щелепами». Віктор Федорович, як виявилось, слабко тримає удари словами, і є політичною «скляною щелепою».

Давньогрецький письменник Ахілл Татій писав: «Хоч рани, нанесені словами, безкровні, але слід їх дуже глибокий». Ось і дріб’язкова злопам’ятність гаранта на об’єктивну критику виявилась дуже глибокою. Біль від Юлиних слів не просто докучав, а постійно нагадував Януковичу, хто він є насправді. Йому потрібно було будь-якою ціною позбавитись цього болю і страху перед ним.

Відомий буддист Чог’ям Трунгпа Рінпоче у своїй роботі «Гра ілюзій. Життя та вчення Наропи» ділився такими міркуваннями: «Ми гадаємо, що треба позбутися болю, ось тоді ми і станемо щасливими. Це хибне уявлення… Сам по собі біль – це не перешкода. Біль стає перешкодою тоді, коли його хочуть позбутися». Бажання позбутися болю, як від вже озвучених слів Юлії Володимирівни, так і від тих, які ще можуть прозвучати, нав’язливою маніакальною думкою почало переслідувати Віктора Федоровича. І він, здавалося б, знайшов вихід, запроторивши Юлію Тимошенко у в’язницю. Але саме це рішення стало перешкодою всім починанням гаранта. «Тінь Гамлета» у вигляді арештованої Юлії Володимирівни почала переслідувати Януковича всюди, де б він не опинився.

Практично за крок до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом Президент Янукович опинився перед, на його погляд, нездоланною перешкодою – Юлією Тимошенко. Його політтехнологи хоч і поступово, але невпинно через ЗМІ ліпили в очах української спільноти та й усього світу образ сильного президента, який уміє тримати удар, який нікого не боїться, такого собі прагматика із шахтарської штольні, хай і дещо незграбного, але надійного, хай і дезорієнтованого в географічних назвах та словах іноземного походження, але все ж міцного господарника з політичною інтуїцією. І всі вже навіть забули про його алергію на івано-франківські курячі яйця, всі вже дозріли щоб повірити у цей політтехнологічний образ донбаського господарника, євроорієнтованого рятівника країни та щирого православного богомольця, якби не Юлія Тимошенко.

Вона явно не вписувалася у так, здавалося б, вдало виліплений образ. Ну, як можна було повірити у все вище перелічене, коли Янукович, як якийсь тюхтій, постійно видавлював із себе щось аморфне та незрозуміле щодо перспектив найвідомішої політув’язненої в Україні, коли він замість по-шахтарськи чіткої відповіді починав щось мимрити напівнатяками про якісь можливі варіанти. Коли дійшло вже до того, що Ангела Меркель та Даля Грібаускайте по суті допитувались у нього: «Ти мужик чи не мужик? Скажи чітко!» А у відповідь: "Ми шукаємо, яким чином підійти до цього найскладнішого питання щодо Тимошенко". У кожній його відповіді відчувається непереборний страх, невпевненість у собі, якась неприхована юлефобія. І це видно всім!

Бо державний діяч у цій ситуації взяв би на себе відповідальність, звалив би на себе весь тягар прийняття рішення, і, навіть, директор автоколони, не кліпнувши оком, зайняв би чітку позицію: раз це треба для автоколони, то хай буде так, як ви всі просите, але після цього ви всі мої боржники і не дай Боже хтось з вас спробує неякісно виконувати поставлені перед вами завдання. Та й будь-який командир роти заявив би у такій ситуації підлеглим, що добре, панове солдати, хай буде по вашому, я відміняю своє рішення про арешт з утриманням на гауптвахті вашого товариша, але це мій жест доброї волі стосовно, у першу чергу, вас і ви тепер всі несете переді мною відповідальність за ситуацію у підрозділі.

Тому й склалася ситуація, що лідери країн Євросоюзу не можуть збагнути, чому цей Президент України не приймає єдино правильного рішення, даючи зрозуміти, що ви тепер, шановні президенти та прем’єри, є боржниками не мене особисто, а всієї України, її європейського вибору і спробуйте після цього не підписати з нами Угоду про асоціацію з ЄС. Весь світ дивується, як же можна, будучи у такій прекрасній гольовій ситуації, бити повз ворота, як же можна, маючи можливість прийняти гідне, достойне рішення, рішення про звільнення Юлії Тимошенко, яке високо оцінили б не лише українці, а й європейці, американці, одним словом всі, хто зацікавлений у ліквідації цього Гордієвого вузла, ходити довкола нього, щоб всі потім зрозуміли, що Януковича примусили прийняти гуманне рішення щодо Тимошенко, що він не здатний на великі кроки чи високі вчинки.

Весь світ наукової психології і не тільки вже остаточно спростував біхевіористські постулати щодо того, що люди, приймаючи рішення, керуються умовними рефлексами, а не використовують розумові механізми. Тепер черга Віктора Януковича продемонструвати, що він теж не є адептом біхевіоризму і може приймати рішення, задіявши не умовні рефлекси на кшталт власного непереборного страху перед Юлією Володимирівною, а використовуючи розумові механізми, здоровий глузд та елементарну чоловічу гідність. Якщо продемонструє, то Юлія Тимошенко найближчим часом буде на свободі, якщо ж ні, то це буде означати, що все ж в окремих випадках кляті біхевіористи мають рацію… А розмови про асоціацію виявляться всього лише цинічним видурюванням грошей у довірливих європейців та донецьким «розводняком» для Путіна аби збити ціну на газ.