Додати запис

З хворої голови на здорову, або Дещо про гроші в банках

Далеко не всі користувачі послугами банку знають про його роботу. Воно й не обов’язково. Особливо, якщо до банку звертаються не часто.

Людей легко ввести в оману. Бо більшість вважає, що банк – це щось на кшталт каси взаємодопомоги. Одні (вкладники) дають банку гроші, інші (позичальники) беруть в банку, аби щось купити чи на бізнесові потреби. Банк виступає в ролі своєрідного контролера та накопичувача грошей. Але не все так просто...

ЩО ТАКЕ БАНК?

Насправді банк – це не каса. Банк - складна фінансова установа. Залучення вкладів у населення і видача кредитів - лише різні банківські операції, на яких банк заробляє.

Не усі знають, що банк може успішно працювати без залучення депозитів, зосереджуючись виключно на видачі кредитів. Або навпаки: працювати майже без кредитування, вкладаючи залучені депозитні кошти у національний та закордонний бізнес.

Банк – це високорентабельний, високотехнологічний і складний бізнес. Таким бізнесом можуть займатись лише заможні люди. Адже для того, щоб відкрити банк, потрібно мати обов’язковий грошовий запас в розмірі понад 110 000 000,00 гривень. Саме ці гроші є остаточною (але далеко не останньою) гарантією стабільності банківської установи та забезпечення інтересів його клієнтів (позичальників, вкладників, власників розрахункових рахунків тощо).

Українська держава визначила, що банк, як важлива фінансова установа, повинен працювати стабільно. Для цього здійснюється контрольний нагляд за усіма банками. Цей обов’язок покладено на Національний банк України та його територіальні відділення.

ЯК ВИДАЮТЬ КРЕДИТ

Видача банківського кредиту проходить кілька стадій. Передусім клієнта, а також предмет застави, поруки чи гарантії оцінюють банківські фахівці. Банк, як правило, не видає кредитів без застави чи іншого забезпечення.

Аби банківскі установи не займалися зловживанням й були фінансово стабільні, держава запровадила механізм резервування.

Законом встановлено: в разі прострочки неповернення кредиту більш як 90 днів, банк, що видав такий кредит, зобов’язаний покласти на рахунок Нацбанку грошові суми в розмірі проблемного кредиту. Цей механізм дозволяє зберегти стабільність роботи банку і гарантує надійність депозитних вкладів.

Таким чином, видаючи кредит, банк завжди готовий до прострочень платежів та неповернення коштів.

Основними механізмами захисту інтересів банку є договірне забезпечення (застава, іпотека, порука, гарантія тощо) та державне забезпечення – резервування в Національному банку.

Це зрозумілий процес. Адже банківська справа – це ризикований бізнес. Як, до слова, і будь-який інший бізнес. Цей ризик виправдовується метою – одержання прибутку.

Іноді трапляються помилки і фінансові прорахунки. Але з огляду на кількість банків в Україні та їх майновий стан – загалом справи у банків йдуть непогано. Часом банкірам вдається з однієї операції заробити і двічі, і тричі.

ЯК ГАРАНТУЄТЬСЯ ПОВЕРНЕННЯ ДЕПОЗИТІВ

Держава запровадила суворі процедури, аби зробити безпечним розміщення депозитів та гарантувати їх повернення.

Основні такі гарантії:

- встановлений статутний фонд банку в розмірі понад 10 000 000,00 євро,
- оперативний і контрольний нагляд Нацбанку,
- грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, система побудована так, що якщо банк не шахраюватиме, якщо він не приховуватиме свої фінансові операції чи майно – то кожен вкладник зі стовідсотковою гарантією отримає свій банківський депозит.

У відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішення адміністративної ради Фонду від 21.08.2012р. вкладники неплатоспроможних банків гарантовано отримають з коштів Фонду до 200 000 грн.

Якщо вклад більший, то вкладники можуть розраховувати на решту коштів з ліквідаційної процедури.

ЧОМУ БАНК МОЖЕ БОЯТИСЯ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ

Доводилось чути від банкірів, які не виплачують гроші за вкладами: мовляв, не правильно і аморально перекладати проблеми банку на державу.

Ці банкіри роблять вигляд, що не знають про те, що кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не є бюджетними коштами. За законом Фонд є неприбутковою, економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки.

Чому ж тоді банки так бояться виплат по депозитах із коштів Фонду?

Відповідь проста. Фонд, сплативши вкладнику гроші за депозитом, отриму право вимагати від банку компенсувати йому витрачену суму грошей. Фонд - професійна установа, його спеціалісти не схильні вислуховувати «страшилки» банківських працівників про начебто складну ситуацію, світову кризу, непогашені борги тощо.

Фонд, керуючись законними повноваженнями, має право розпочати процедуру відновлення платоспроможності банку. Тобто, замість діючого керівника банку ввести незалежного управляючого. Цей управляючий є незалежним від власників банку, а у своїй роботі звітується перед Нацбанком, перед судом, перед радою кредиторів.

До його повноважень входить: оцінка усього майна банку; виявлення його цінностей і грошей; вжиття заходів щодо повернення боргів; ініціювання визнання незаконними угод, які на його думку є економічно недоцільними.

НЕПОВЕРНУТІ КРЕДИТИ - ГОЛОВНИЙ БІЛЬ ВИКЛЮЧНО БАНКУ

Несумлінні банки схильні маніпулювати думкою вкладників, нацьковуючи їх на своїх боржників, нав’язуючи їм думку: якщо допоможете банку стягнути гроші з боржників, то швидше повернуться ваші вклади.

Проте в банківській системі операції з залучення грошей (вклади) та видачі грошей (кредити) є окремими операціями. Вони не мають прямого фінансового чи юридичного зв’язку.

А тому немає найменшої гарантії, що повернуті кредити будуть використані банком саме для виплати депозитів.

Якщо розібратись, то для вкладника навіть вигідно мати банк боржником по депозитах. Адже банк є заможною установою, за його спиною стоїть Фонд та державний контроль.

Чи буде людина шкодувати страхову компанію, чекаючи на виплату їй страховки, якщо компанія пояснюватиме: не можемо виплатити страховку, бо нам хтось інший винен гроші? Невже знайдуться такі, що візьмуться «допомагати» страховикам, в добровільному порядку вимагаючи гроші в боржника?

Що подумає хворий, який лежить на операційному столі, якщо хірург йому скаже: "Зганяй-но за ланцетом, якого у мене позичив і не повернув мій колега. А інакше я не зможу зробити тобі операцію!"

БАНКІВСЬКІ ПРОБЛЕМИ НЕ СТОСУЮТЬСЯ ВКЛАДНИКІВ!

Отже, неповернення кредитів – це питання підприємницького ризику банківської діяльності. Від неповерненого кредиту зазнає збитків банк. Неповернуті кредити у загальній сукупності варто оцінювати із загальним прибутком від усіх виданих кредитів і отриманих відсотків.

Банкіри часто лякають пересічних громадян мільйонними сумами боргів. Але давайте наведемо приклад – для середньостатистичного банку неповернутий кредит в розмірі 20 000 000,00 грн. часто становить в загальному обсязі виданих (і успішно повернутих кредитів) розмір від 0,01% до 1-3%.

Якщо ж порівняти неповернутий кредит із розміром отриманих прибутків – то цей відсоток може становити десь 5-12%.

В сумах відсотків по кредитах вже було закладено ризик можливих збитків. Неповернутий кредит не має і не може мати нічого особистого. Це питання бізнесу. Це питання, яке наперед передбачене, наперед прораховане, застраховане і забезпечене заставами та поруками. Таким бізнесом завжди займаються дуже заможні люди.

* * *

І насамкінець: усі заходи банків спрямовані на використання неосвіченості своїх вкладників для тиску на своїх позичальників є прямим порушенням Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Годі говорити про цинізм та жорстокість такої позиції по відношенню до звичайних громадян. Це неприховане нехтування нормами людяності і моралі.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 12
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Неповернутий кредит не має і не може мати нічого особистого.
При повазі до Осіпова, як же Гаврилишин (депутат БЮТу, заслуга ПУСТОВІТА)
"оформляв" (крав)значні суми через особистих охоронників!?
Відповісти
а навіщо відкрили коментарі? думаєте, що це змінить думку про деградацію вашого сайту?
Відповісти
Ну то й не читай і не пиши.
Чи все ж ЦІКАВО?
Відповісти
Щоб побачити мислі читатілів
Відповісти
Панове банкіри колишні та сущі! Час подати голос!!! Що ви на таке скажите!?
Відповісти
Осіпов вибрав собі роль відморозка, перманентного реформатора від юстиції і політики. Ці філологічно-юридичні піруети-софізми примусили мене згадати Бекона: "Слова, які гвалтують розум". Дуже хотілось би,щоб такого прямолінійного лексичного абсурду було трішки менше в депутатському корпусі міста. Яскраво виражена негативна чарівність - зі знаком мінус. Якщо за нуль прийняти плінтус, то це на порядок нижче.
Відповісти
Ваше намагання виділитись неперевершеним знанням української мови трохи дратує. Понтуйтесь серед своїх колег-однодумців, хоча Ви їх, напевно, дістали теж.
Зрештою...
Відповісти
Журналісту. Ви чи він? Чи вона? Але якщо журналіст, то вмієте читати, а читаючі - думати. Або не вмієте?
Бо до чого тут Бекон? Ви хочеться бути кращим(щою)? То будьте, а не малюйте свій світлий образ на попередньо обпльваному тлі.
Відповісти
Вивчіть мову і не буде дратувати.
Відповісти
Спасіба за совєт.
Відповісти
Народ але ж матеріал для роздумів навіть дуже нічо.
Звичайно Осіпов не мер і депутат такий собі поговорити, а от пронира ще та, це добре таких треба, але не у владі міста.
Відповісти
А мені Осіпов подобається. Він значно краще виглядає на фоні щуроватих Пустоцвітів
або хіхікаючих та брехливих, злодійкуватих Григоріанців.
Відповісти