Для лікування Тимошенко за кордоном потрібно законні підстави
Чим ближче до Вільнюського саміту, де 28-29 листопада планується ухвалити Угоду про асоціацію України з ЄС, тим потужнішим стає політичний тиск на Президента Віктора Януковича стосовно так званого «питання Юлії Тимошенко».
На тлі вимог опозиції та деяких європейських політиків негайно відрядити екс-прем’єра на лікування або ж беззастережно помилувати, виникає запитання: чи має глава держави правові підстави одноосібно вирішити проблему? Відповідь однозначна: згідно з нинішнім українським законодавством, Президент немає подібних законних повноважень, про що, власне, Віктор Янукович неодноразово публічно заявляв, востаннє – на Ялтинській конференції YES (Yalta European Strategy).
Зважаючи на це, вважаю, що сценарій розв’язання проблеми повинен базуватися на юридичних і законодавчих діях безпосередньо в Україні. Передусім український парламент мусить змінити законодавство із врегулювання питання перебування ув’язненого за кордоном, на основі чого можлива реалізація правового сценарію лікування Тимошенко.
Має бути спільна ініціатива влади й опозиції, аби знайти компромісний варіант, наприклад, ухвалу змін до законодавства щодо перебування екс-прем’єра за кордоном із відстрочкою терміну відбуття покарання. На мою думку, така перерва у відбуванні покарання є оптимальним компромісом. Адже вона не означає зняття провини, однак є стандартною дією, коли неможливо лікувати засудженого в місцях позбавлення волі без погіршення його здоров’я.
Подібну практику використовує низка європейських держав. Наприклад, у Польщі перерву надає суд, куди з клопотанням про надання перерви може звернутися не лише зацікавлена особа чи її захисник, але й начальник пенітенціарного закладу. Перерва може тривати до року, в особливих випадках – навіть довше. Однак суд може й скоротити перерву, якщо засуджена особа не використовує її з тією метою, з якою перерва надавалася.
До речі, тривалість перерви, тобто, відтермінування ув’язнення – це питання, яке залежить від багатьох факторів. Головним поміж них є гарантія сторони, яка приймає на лікування, що після видужання засудженому не нададуть політичного притулку.
А після лікування ув’язненого негайно видадуть країні, де той відбуває законне покарання. Поки що європейські політики уникають розмов про подібні гарантії. Питання, як кажуть, зависло в повітрі.
Олег Батюк, депутат Волинської обласної ради
На тлі вимог опозиції та деяких європейських політиків негайно відрядити екс-прем’єра на лікування або ж беззастережно помилувати, виникає запитання: чи має глава держави правові підстави одноосібно вирішити проблему? Відповідь однозначна: згідно з нинішнім українським законодавством, Президент немає подібних законних повноважень, про що, власне, Віктор Янукович неодноразово публічно заявляв, востаннє – на Ялтинській конференції YES (Yalta European Strategy).
Зважаючи на це, вважаю, що сценарій розв’язання проблеми повинен базуватися на юридичних і законодавчих діях безпосередньо в Україні. Передусім український парламент мусить змінити законодавство із врегулювання питання перебування ув’язненого за кордоном, на основі чого можлива реалізація правового сценарію лікування Тимошенко.
Має бути спільна ініціатива влади й опозиції, аби знайти компромісний варіант, наприклад, ухвалу змін до законодавства щодо перебування екс-прем’єра за кордоном із відстрочкою терміну відбуття покарання. На мою думку, така перерва у відбуванні покарання є оптимальним компромісом. Адже вона не означає зняття провини, однак є стандартною дією, коли неможливо лікувати засудженого в місцях позбавлення волі без погіршення його здоров’я.
Подібну практику використовує низка європейських держав. Наприклад, у Польщі перерву надає суд, куди з клопотанням про надання перерви може звернутися не лише зацікавлена особа чи її захисник, але й начальник пенітенціарного закладу. Перерва може тривати до року, в особливих випадках – навіть довше. Однак суд може й скоротити перерву, якщо засуджена особа не використовує її з тією метою, з якою перерва надавалася.
До речі, тривалість перерви, тобто, відтермінування ув’язнення – це питання, яке залежить від багатьох факторів. Головним поміж них є гарантія сторони, яка приймає на лікування, що після видужання засудженому не нададуть політичного притулку.
А після лікування ув’язненого негайно видадуть країні, де той відбуває законне покарання. Поки що європейські політики уникають розмов про подібні гарантії. Питання, як кажуть, зависло в повітрі.
Олег Батюк, депутат Волинської обласної ради
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію