Їдете? Стою...

Дощ. Стою. Без парасолі. Ну, тут сама винна – «місцями опади» це якраз й означає дощ саме в тому місці, де в цей момент знаходишся.

Стою. Центр міста, зупинка «ЦУМ». Мені – на Володимирську, в самий кінець. Навколо люди. Їм всім теж кудись потрібно. Одна за одною підходять маршрутки. №10, №9, 12, 28, 23. Де ж моя 25-ка? Стою. Чекаю.

Пройшло вже, певно, зо три тролейбуси. Це при тому, що «рогаті» в нас ходять вкрай погано. Невигідно, мовляв. Люди не їздять. Одних пенсіонерів возимо. Правильно! Тому що тільки вони мають час і водночас не мають грошей.

Скажіть, прошу, якщо у Вас обідня перерва з 13.00 до 14.00, поїдете додому на тролейбусі, якщо весь шлях займає 10-15 хвилин? Поїхали б? Але не поїдете? Ах, тому що тролейбус рідко ходить? Так він же ось-ось підійде.

Всі пенсіонери з навколишніх будинків знають: потрібний номер на цій зупинці о 13.38. Ах, Ви не знаєте? Ах, не встигнете – обід закінчиться? Так і те, і те, шановні, - Ваші проблеми. Це, може, десь транспорт – комунальний, себто для надання жителям громади послуг з їх, жителів, разом з сумками й домашніми тваринами, перевезення. А у нас, прошу дуже, міський транспорт – це бізнес. І враження (не лише моє, помітьте) - досить непрозорий.

Починається все вже від розподілу маршрутів. Тут час від часу якась інформація десь вигулькує. Без скандалів обходиться рідко. Не знаю, як цей процес відбувається, зате добре знайома з результатом. Яскравий приклад – той самий маршрут №25. Як пояснив мені один з водіїв, що на ньому працюють, маршрут належить одному перевізнику (ЛПЕТ, як я розумію; якщо помиляюся – виправте!), а надає послуги інший (певно, приватний підприємець?).

Що маємо в підсумку: кожен з водіїв, на скільки б автобус не запізнився на зупинку, переконує, що якраз він їде вчасно, згідно графіка, а що там з рештою, він не в курсі. Куди скаржитись? Він не знає. Зате знає, що інтервал руху на цьому маршруті - рівно 13 хвилин!

Стою далі. Пройшло вже дві 22-их. Порівнюю з ними, тому що маршрути дещо схожі: обидва довгі, їдуть від 40-го кварталу за місто. Є ще подібна маршрутка №19, так їх вже зо три пройшло. Теж за межі Луцька, правда, в інше село.

Ну Забороль же не є такою вже дірою, що ж із доїздом так погано! Мені, власне, аж так далеко не треба, мені – до Тарасового. Може, плюнути, сісти на №29 чи 30 до МКБ, а там пішечки зо 15 хвилин пробігтися. Ну дощ, але мокрішою все рівно вже не стану – нікуди. Ні, я сьогодні принципова. Чекатиму на свою.

Стою. Проїхали вже 31-а і 47-ма – знаю, в тому напрямку пасажири теж скаржаться на недотримання графіку. Вже навіть вони їдуть додому, а я стою. Вже пройшло тричі по 13 хвилин, маршрутки все немає. Нарешті! Дивлюся на годинник: 53 хвилини! В моєму житті це рекорд!

В салоні – не протиснутися, але ж їду! Між пасажирами жваве обговорення. Тема та сама: хто на якій зупинці сідав, скільки часу чекав, як було вчора й минулого понеділка. Їдемо! Цікаво!

Куди скаржитися, я все ж знаю. З дому набираю транспортний відділ міськвиконкому. Приємний чоловічий голос вислуховує мій емоційний монолог, щось занотовує і радить систему «МаК». Цікавості ради заходжу на їхню сторінку. На маршруті – аж 3 машини. З 8-ми заявлених. Не дивно, що годину чекати доводиться.

Щодо «МаКу», до речі, окрема розмова. Система працює, крапочки різнокольорові справно рухаються екраном...От тільки в мене знову питання виникло: хтось, окрім пасажирів, за ними спостерігає? Яка головна мета цієї новації: задовольнити цікавість потенційних клієнтів чи налагодити повноцінне надання послуг з пасажироперевезень у місті?

Якщо говорити про перше – то, напевно, тут усе в порядку. Зранку, поспішаючи на роботу, заглядаєш в комп`ютер. Байдуже, що найближчий борт №Х ще навіть не дістався до кінцевої, поки ще він від неї відправлятиметься! На роботу тобі все рівно на 9.00. Виходиш завчасно, чекаєш на зупинці. Часом якась міжміська маршрутка зупиниться: чи то комусь виходити тут, чи просто водій зглянеться.

До системи які претензії? Вона не бачить того, чого нема. І головна проблема якраз у цьому! Мене як пасажира більше задовольнив би запуск додаткових автобусів на маршрути, зокрема, на №25 (так, щоб принаймні на заявлені 13 хвилин можна було розраховувати), аніж запуск віртуальної системи стеження вкупі з озвученням зупинок, інформаційними табло та іншим інтерактивом.

Тому що первинною є потреба доїхати, а не дізнатися, що зробити це можна буде лише наступної години, тому що автобус за 1-им графіком вже пішов, а наступним буде аж той, що їздить за четвертим. Я несучасна? Непрогресивна? Егоїстка, еге ж?