Теплі історії про ДИВА, КОХАНИХ і РІДНИХ

З кожним днем, з кожним подихом все більше відчуваємо прихід осені, яка не лише розфарбовує своїм пензлем кожне деревце, кожен листочок, але й дарує період дощів та прохолодного вітру.

Коли сидиш вдома, то вслухаєшся в будь-який звук за вікном. Дощова погода, звісно навіює сумні думки... та, коли ллються сльози цієї пори року, то до них варто дослухатися, адже це звучить музика дощу. А ви чули музику дощу? Коли зерна кришталево чистої води падають з темно-синього неба, до нас шепоче загадкова осінь… і з кожним наближенням до землі її акорди звучать все гучніше й гучніше. Це звуки, які неможливо передати словами, вони зачіпають кожну струну душі і ти ніби зливаєшся з природою, тебе вже нема, ти піднімаєшся до небес. Ця музика пронизує тебе повністю, кров у жилах починає рухатися все швидше і швидше. І так хочеться чогось незбагненного, неповторного.

Коли листок ніжно обривається з гілки і летить, кружляючи, до землі, і опинившись під твоїми ногами - починає шелестіти... це теж музика, яку рідко хто може почути, а тим більше зрозуміти.



Зі швидким темпом життя, в постійних турботах ми часто забуваємо про маленькі радощі нашого існування, не помічаємо того, що так очевидно. Ми забуваємо про душу, яку заспокоюють ті маленькі зернятка музики, що линуть від самої природи.

Саме в такі моменти, коли осінь співає та творчо змішує фарби, до ваших рук може потрапити книга "Теплі історії про дива, коханих і рідних", яка вважає, що добрими словами можна творити дива. Містить вона 50 оповідань різних авторів, які розтоплюють душу, відігрівають серце і примушують помічати прекрасне. Складається з трьох розділів: "Дива", "Він і вона", "Найрідніші на світі", які розміщуються на 142 сторінках, які починаються і закінчуються сонечком. Яке, навіть у дощову погоду, можна замінити жовтим зонтиком, посмішкою чи вірою в диво. А можна і всім одразу.



Кожна історія сповнена любові, щирості, такої справжності, якої нам часто не вистачає. Це не лише любов до рідних, а й любов до друзів, до Бога, до природи і взагалі до всього, що нас оточує.

Це книга про зовсім випадкові зустрічі, які виявляються зовсім невипадковими… і в одну мить незнайомі люди стають знайомими… і пазли їхніх доль складаються докупи:) А потім вони шепочуть на вушко, що знали один одного все життя… "Не потрібно закривати душу від подарунків долі".

Завжди приємно знати, що за тебе хтось турбується і дарує свою ніжність, а ще приємніше турбуватися самому і дарувати шоколад, такий солодкий… і з м’ятою, іноді. Не треба соромитися говорити про почуття.



Як хочеться, щоб завжди був хороший настрій, як тисячі кольорових парасольок навколо, що навіть похмурий день розмалюють яскравими фарбами і принесуть радість нашим очам.



Хоча важко не погодитися з героїнею оповідки "Біла троянда", що в житті не буває безмежної радості, але, повірте, завжди є причина для неї. Просто треба її помітити і тоді стане набагато світліше і добріше.



Часто в подорожах ми відпочиваємо, наповнюємося чимось новим та досі незвіданим. Але якби там не було, повертатися додому завжди так солодко та приємно. Це той маленький всесвіт, де завжди тепло і затишно. Бо нові враження не значать нічого, коли ними не можна поділитися з близькими, зарядити їх енергією та заохотити до наступних поїздок разом з вами.

Скажу вам по секрету, що я вірю в ангелів і в шелест їхніх крил, а ще в них дзвінкі голосочки, чесно-чесно… ви тільки прислухайтеся… їхнє світло завжди горить у наших душах.

А ще безмежно люблю муркотіння свого рудого кота і м’які кроки його лапок. Люблю запах щойно відкритої нової книги і щойно звареної кави. А ще не можу прожити від посмішок рідних, від люблячих очей, які миготять іскорками, зрозумілими тільки для мене і в яких вміщається цілий світ. Не можу без ніжних маминих рук та добрих порад бабусі.

А ще я вірю в дива, яким наповнена ця світла книга. І які трапляються тоді, коли їх зовсім не чекаєш. Деякі тексти можуть здатися по-дитячому наївними, але вони всеодно такі милі і прості. Та й часто нам не вистачає отої дитячої віри в дива… "Диво поруч! Тільки не забувай озиратися!"…

Не слід забувати і про диво маленького життя всередині тебе, про диво народження та про диво зростання маленького сонечка, маленького янгола, без якого твоє життя ніколи не буде повністю наповненим і таким цікавим. Маленьким діткам вдається приносити в сім’ю справжнє щастя та радість. Не потрібно боятися цього, а постійно дякувати Богові і дарувати свою турботу і любов світлому сміхотунчику.

Від цієї книги і її оповідок так і віє теплотою спогадів, чарівним світом сновидінь, ніжністю почуттів, сонячними промінчиками, які пестять щічки та носик. Вірою не лише у дива, а й у добрі слова, які потрібно промовляти вчасно.

"Теплі історії про дива, коханих і рідних" - це дорога до щастя, яке ми іноді губимо та вперто шукаємо знову. Це любов до світу та віра в дива, якими він наповнений. Це вдале продовження серії теплих історій, які трапляються з кожним. Це добрі думки, щирі вчинки, які викликають захоплення й подив, які змінюють світосприйняття і задають незвичайний хід вашому життю. Це вказівники, які з’являються на шляху до нових вражень. То ж пориньмо у них разом:)