Кого лякає об’єднання позафракційних депутатів?

Супроти чого б не виступати – аби проти. Це стає постійним гаслом опозиції.

На цей раз опозиціонери заявили про те, що не підтримають рішення про зміну чисельності депутатських груп, а саме зменшення кількості депутатів для створення таких груп до 15 чоловік.

Опозиційні політики на всі лади заявляють, що таким чином влада планує об’єднати позафракційних, щоб потім максимально використовувати їх в своїх цілях.

Ярими супротивниками утворення депутатських груп виступили і комуністи. В єдиному пориві супротиву створення позафракційних груп опозиціонери об'єднались з комуністами, забувши ідеологічні розбіжності. Всі вони одностайні в думці – позафракційні депутати не повинні об’єднуватись, адже кожен з них може приєднатися до якоїсь політичної сили.

Тобто, з можливих варіантів - вибір серед різномаіття партій, представлених в парламенті. Інших бачень не існує.

Нам знову пропонують формулу: хто не з нами, той проти нас. Виникає питання: чому частина депутатів не має права на свою думку? Опозиції подобається навязувати судження, що будь-яка думка, відмінна від опозиційної, завідома хибна.

Звичайно, багатьом вигідно, щоб позафракційні депутати діяли поодинці – так у них значно менше впливовості. Про партію «виборці» ніхто й не згадує.

За голосними заявами опозиціонерів і комуністів, швидше всього, криється небажання ділитися впливом та мати сильних конкурентів. Бо ж багато сказано про те, що з позафракційними намагатимуться співпрацювати регіонали, а про те, що співпрацю з нами можна налагоджувати опозиціонерам – ні слова.

Тим часом, позафракційні депутати, хто пройшов у Верховну Раду без жодної партійної підтримки, висловлювали ініціативу про створення позафракційної груп ще рік тому. Адже діючий регламент Ради позбавляє нас багатьох повноважень, таких як право на виступ, на представництво в переговорах представників фракцій, на участь у погоджувальній раді, тощо.

То чому ж і опозиція, і комуністи проти, щоб позафракційні мали рівні права з іншими народними депутатами? Певно тому, що з групою депутатів, так чи інакше, доведеться рахуватися, тоді як на депутатів-одинаків можна не зважати.

Ми, депутати, що не є членами жодної політичної сили, в першу чергу в об’єднанні позафракційних груп вбачаємо згуртування сил для відстоювання інтересів виборців на рівні з партійними колегами. Ініціатива полягає в об’єднанні депутатів, обраних по мажоритарних округах, а не перебіжчиків, що не знайшли порозуміння з партійними колегами.

Опозиціонери ж, вочевидь, побоюються, що депутатські групи можуть створювати і депутати, які покинули лави партій.

Позаяк нещодавно депутати, які вийшли з "Батьківщини", теж заявляли про намір створити групу.

Політики егоїстично змагаються за впливовість, вочевидь, мати рівноправних колег зовсім невигідно…

Народний депутат України Сергій МАРТИНЯК