Вибори у Луцьку: погані новини для Романюка і Клімчука
18 серпня відбулися проміжні вибори до Луцької міської ради, які стали ще одним бенефісом влади грошей у сучасній українській політиці. Перемогу на них з суттєвим відривом здобув Ігор Поліщук – головний юрисконсульт благодійного фонду нардепа-олігарха Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
Формально наслідки цих виборів поки що мало на що впливають. Але вони закладають певну основу для подальших процесів у місцевій політиці в найближчі роки. А також є своєрідним попереджувальним сигналом для міського голови Миколи Романюка.
На фоні останніх подій особливо дивує політична короткозорість мера Луцька Миколи Романюка. У 2011 - 2012 роках саме він вірою і правдою допомагав Ігорю Палиці здійснювати свою «благодійницьку» роботу та перетворювати Луцьк у власну вотчину. Тоді Романюк не соромився згадувати про Палицю і його фонд де потрібно і непотрібно, створивши режим найбільшого сприяння для «людини Коломойського».
Але, схоже, Ігор Палиця зовсім незадоволений роботою міського голови і не відчуває жодної вдячності за вірну передвиборчу службу. За інформацією джерел, нардеп-олігарх планує висунути свого кандидата, який має на нових виборах замінити вже непотрібного йому Романюка на займаній посаді.
Одним з можливих варіантів на роль «палицівського» мера є перший заступник міського голови Луцька Святослав Кравчук. Саме він брав активну участь у агітаційній кампанії за Ігоря Палицю під час виборів до Верховної Ради у місті. Стиль поведінки Кравчука вже зараз свідчить про те, що він має серйозне лобі. Та і поводиться Святослав Євгенович часто не як заступник міського голови, а мінімум як справжній мер.
Якби Миколи Романюка застосовував елементи стратегічного мислення у місцевій політиці, то він давно мав би вжити контрзаходів проти своїх опонентів. Проте мер чомусь не усвідомлює, що над ним згущуються хмари і продовжує робити помилки за помилкою. Фактично ж, риє собі яму власними руками.
Тривожні попередження для очільника Луцька пролунали, коли у низці «пропалицівських» видань почали з’являтися критичні публікації про роботу. Але Микола Романюк не лише не звернув на це особливої уваги, а ще й умудрився стати ініціатором заслуховування під час сесії міської ради звіту благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Таким чином, він зайвий раз пропіарив того, хто, схоже списав його з політичної карти міста.
Перемога «людини Палиці» Ігоря Поліщука опосередковано зачепила і Бориса Клімчука як одного з провідних «регіоналів» області, який рік тому зазнав масованих і принизливих за своєю суттю інформаційних ударів від Ігоря Палиці.
Нинішній нардеп тоді напряму звинуватив його у вибиванні грошей на вибори для Партії регіонів. Також у провину губернатору було поставлено те, що він вимагав у Палиці відкликати з Верховної Ради законопроект «Про обов'язкове володіння та використання державної мови» і погрожував зняти його кандидатуру з виборів у випадку відмови. Крім того, Борис Петрович нібито змушував Ігоря Палицю зазделегідь написати заяву про вступ до Партії регіонів.
Орієнтовані на Палицю ЗМІ відверто наголошували, що основним мотивом Клімчука, який спонукає балотуватися його у народні депутати, є бажання заховатися від кримінальної відповідальності. Також голову Волинської ОДА звинувачували у тому, що він змушує людей селитися у аварійний будинок по вулиці Рівненській, у знищенні історичної частини Луцька, у будівництві елітної дачі біля озера на території Шацького національного парку та в проблемах школи у селі Гаразджа.
Борис Клімчук став навіть героєм негативних сюжетів про свою діяльність на телеканалі «1+1», які побачила вся Україна. Однак, рік назад Клімчук так і не наважився відповісти на всі випади команди Палиці проти нього, мовчки проковтнувши їх. Хоча удари по його репутації були доволі болючими і принизливими.
Мрії Бориса Петровича стати народним депутатом також не здійснилися. Він здався, навіть не намагаючись вступити у боротьбу з Ігорем Палицею. Міф про потужного та впливового волинського політика розвіявся неначе дим за кілька днів. Клімчук зазнав ганебної поразки від Палиці, навіть не розпочавши битви за мандат.
Пройшов рік і у Луцьку призначили проміжні вибори до міської ради. Партія регіонів висунула своїм кандидатом Аркадія Яворського, самовпевнено розраховуючи «прибрати» округ до своїх рук. Втім, інші плани були у олігарха-«благодійника». Очевидно, що команда Палиці розглядала ці вибори як спробу ввести свою людину до складу міської ради. Що і було зроблено.
А Борис Клімчук через рік часу так і не наважився відповісти Ігорю Палиці за велику порцію особистих принижень. Хоча, можливо, губернатор просто зачаївся і чекає на слушну нагоду для цього моменту…
Герасименко Петро
Формально наслідки цих виборів поки що мало на що впливають. Але вони закладають певну основу для подальших процесів у місцевій політиці в найближчі роки. А також є своєрідним попереджувальним сигналом для міського голови Миколи Романюка.
На фоні останніх подій особливо дивує політична короткозорість мера Луцька Миколи Романюка. У 2011 - 2012 роках саме він вірою і правдою допомагав Ігорю Палиці здійснювати свою «благодійницьку» роботу та перетворювати Луцьк у власну вотчину. Тоді Романюк не соромився згадувати про Палицю і його фонд де потрібно і непотрібно, створивши режим найбільшого сприяння для «людини Коломойського».
Але, схоже, Ігор Палиця зовсім незадоволений роботою міського голови і не відчуває жодної вдячності за вірну передвиборчу службу. За інформацією джерел, нардеп-олігарх планує висунути свого кандидата, який має на нових виборах замінити вже непотрібного йому Романюка на займаній посаді.
Одним з можливих варіантів на роль «палицівського» мера є перший заступник міського голови Луцька Святослав Кравчук. Саме він брав активну участь у агітаційній кампанії за Ігоря Палицю під час виборів до Верховної Ради у місті. Стиль поведінки Кравчука вже зараз свідчить про те, що він має серйозне лобі. Та і поводиться Святослав Євгенович часто не як заступник міського голови, а мінімум як справжній мер.
Якби Миколи Романюка застосовував елементи стратегічного мислення у місцевій політиці, то він давно мав би вжити контрзаходів проти своїх опонентів. Проте мер чомусь не усвідомлює, що над ним згущуються хмари і продовжує робити помилки за помилкою. Фактично ж, риє собі яму власними руками.
Тривожні попередження для очільника Луцька пролунали, коли у низці «пропалицівських» видань почали з’являтися критичні публікації про роботу. Але Микола Романюк не лише не звернув на це особливої уваги, а ще й умудрився стати ініціатором заслуховування під час сесії міської ради звіту благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Таким чином, він зайвий раз пропіарив того, хто, схоже списав його з політичної карти міста.
Перемога «людини Палиці» Ігоря Поліщука опосередковано зачепила і Бориса Клімчука як одного з провідних «регіоналів» області, який рік тому зазнав масованих і принизливих за своєю суттю інформаційних ударів від Ігоря Палиці.
Нинішній нардеп тоді напряму звинуватив його у вибиванні грошей на вибори для Партії регіонів. Також у провину губернатору було поставлено те, що він вимагав у Палиці відкликати з Верховної Ради законопроект «Про обов'язкове володіння та використання державної мови» і погрожував зняти його кандидатуру з виборів у випадку відмови. Крім того, Борис Петрович нібито змушував Ігоря Палицю зазделегідь написати заяву про вступ до Партії регіонів.
Орієнтовані на Палицю ЗМІ відверто наголошували, що основним мотивом Клімчука, який спонукає балотуватися його у народні депутати, є бажання заховатися від кримінальної відповідальності. Також голову Волинської ОДА звинувачували у тому, що він змушує людей селитися у аварійний будинок по вулиці Рівненській, у знищенні історичної частини Луцька, у будівництві елітної дачі біля озера на території Шацького національного парку та в проблемах школи у селі Гаразджа.
Борис Клімчук став навіть героєм негативних сюжетів про свою діяльність на телеканалі «1+1», які побачила вся Україна. Однак, рік назад Клімчук так і не наважився відповісти на всі випади команди Палиці проти нього, мовчки проковтнувши їх. Хоча удари по його репутації були доволі болючими і принизливими.
Мрії Бориса Петровича стати народним депутатом також не здійснилися. Він здався, навіть не намагаючись вступити у боротьбу з Ігорем Палицею. Міф про потужного та впливового волинського політика розвіявся неначе дим за кілька днів. Клімчук зазнав ганебної поразки від Палиці, навіть не розпочавши битви за мандат.
Пройшов рік і у Луцьку призначили проміжні вибори до міської ради. Партія регіонів висунула своїм кандидатом Аркадія Яворського, самовпевнено розраховуючи «прибрати» округ до своїх рук. Втім, інші плани були у олігарха-«благодійника». Очевидно, що команда Палиці розглядала ці вибори як спробу ввести свою людину до складу міської ради. Що і було зроблено.
А Борис Клімчук через рік часу так і не наважився відповісти Ігорю Палиці за велику порцію особистих принижень. Хоча, можливо, губернатор просто зачаївся і чекає на слушну нагоду для цього моменту…
Герасименко Петро
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 30
Клімчук висунувся у нардепи, шоб збрити з Палиці мільйон баксів, шо і було зроблено - тому і знявся.
Політика - це тупо гроші, а не піз..ж як в тебе і Вітіва
1. дискредитація та усунення Миколи Романюка.
2. свій мер у Луцьку.
3. підконтрольна більшість у Луцькій міській раді. вона формується шляхом як введенням своїх депутатів типу Поліщука, так і купівлею прохідних місць у місцевих партій різного спектру.
4. новий удар по Клімчуку та його розгром. своя людина у Волинській ОДА. як мінімум на посаді заступника голови ОДА.
5. перетворення Луцька, а в перспективі і області у сферу впливу олігархічної групи Приват.
6. активна боротьба з Єремеєвим, Івахівим та Мартиняком за першість в області і право впливати на фінансові потоки та економіку.
План затверджений.