Збираємо дітей до школи
Я цілком свідома того, що до навчального року трохи більше тижня і більшість нормальних свідомих батьків вже зібрали своїх чад до початку навчального року. Та все ж. Раптом щось не помітили ви або чогось не згадала я, давайте поговоримо. Може, згодиться.
Отже, почну здалека. Не купуйте старшим дітям іншомовних "тематичних" зошитів. Тобто, мало що дратує вчителя більше, ніж зошит в клітинку з надписом на обкладинці "ХИМИЯ". Маються на увазі зошити в клітинку з вклеєними шпаргалками, табличками Менделєєва тощо.
Важко вчити дитину, яка тобі ж розказує, що Купрум, наприклад, повинен МЄДЬю називатися.
Не далеко втекли і україномовні аналоги. Іноді шпаргалки в цих зошитах шкодять більше, ніж допомагають.
Робочий зошит має бути просто зошитом у клітинку. Всі необхідні дидактичні матеріали є або в зошитах з друкованою основою, або роздаються додатково.
Щодо зошитів. Моїм першачкам (їх двоє) минулого року вистачило по два десятка зошитів в клітинку-косу лінійку на персону, з врахуванням чорновиків і зошитів на несподівану заміну. До них ми взяли по три обкладинки, цього вистачило.
Щодо зошитів ще. Ми брали найпростіші, в паперових обгортках без малюнків, але кілька "кольорових" для втіхи теж мали. Діти дуже ними тішаться, бережуть і намагаються тримати в порядку.
Для учнів середньої та старшої школи актуальні вже товсті зошити. При чому, якщо зошит з тієї ж, скажімо, хімії, на 98 листів, то його може вистачити на кілька років, що дуже добре - легко повернутися до вже вивченого матеріалу. Для дітей до 5 класу зошити, товстіші 12 листків сенсу не мають. Їх хочеться частіше міняти.
З обкладинками діло складне. З одного боку без них зошит при частому користуванні виглядає - шмата шматою. З іншого - туди йому й дорога. Списав і викинув. Проте батькам учнів початкових класів за зошити без обкладинок доведеться пободатися з вчителями. Тут вже що сильніше - спрага до сумнівної пластикової естетики чи екологічність у вихованні і навчанні.
Те саме стосується обгорток на підручники. Вчителі вимагають. Проте для чого книжці у пластиковій ламінації обгортка - не ясно. Термін служби в неї досить нетривалий, а при теперішніх постійних змінах в освітніх програмах і поготів. Це утиль, який за чотири роки приходить у повну профнепридатність.
Щоденники не спішіть купувати. Часто школи закуповують їх централізовано. Уточняйте в класоводів та класних керівників.
Ручки. Їх треба багато, різних, особливо для учнів молодших класів. У мене, наприклад, в сина легке порушення дрібної моторики і підібрати йому ручку, яка б у його руцях писала, було досить складно. Те саме стосується і ліворуких дітей. Обов'язково в школі мають бути запасні ручки, які щотижня треба перевіряти.
Досвід показує, що середньостатистична дитина губить (згризає) приблизно одну ручку і один простий олівець за тиждень.
Тут зачіпається уже тема пеналу. Пенал - це предмет гордості, особливо, для дівчаток. У вашого чада можуть бути простенькі ручки та олівці, картонна папка для зошитів, зошити без жодної оздоби, але "стильний" пенал одразу підвищує рейтинг. Це стосується практично усіх вікових груп. Навіть старшокласники люблять "пошаритися" у чужому крутому пеналі.
У пеналі обов'язково є: 2-3 різних синіх ручки, простий олівець, стругалка, лінійка (більше 20 см не вміщається), гумка. Опційно в гарний пенал вміщається ще основний набір кольорових олівців, фломайстрів, скріпки, листочки для записів. Учні середньої та старшої школи у свої пенали кладуть ще косинці, транспортири і циркулі.
Стосовно кольорових олівців. Вам згодяться не лише по коробці нових наборів, але й усі старі олівці, які знайшлися по хаті. Це по-перше дозволить не розкидати весь пенал дома, при виконанні завдань, а спокійно користуватися домашніми олівцями. А по-друге, це завжди аварійний набір. У нас була проблема з коричневим олівцем. Цілий рік в усіх знайомих ми забирали усі коричневі олівці, які можна було знайти (при тому, що мали на початок року по дві коробки нових наборів). Проте чомусь саме коричневий олівець завжди губився, ламався, зникав. Думаю, така ситуація може виникнути у будь-кого.
З 1 до 8 класу потрібні ще фарби (акварелі, гуаші, а зараз вони такі різні є, що й ой, цьогоріч ми купили набір з золотою і сріблястою фарбою), пластилін з аксесуарами - ножем та дошкою, альбомм для малювання, ножиці, клеї, кольоровий папір (як одно, так і двосторонній), картон. Стосовно зошита з нотним станом, пишуть, що він потрібен. У першому класі нам не згодився, далі будемо бачити.
Тепер далі. Рюкзаки, сумки. Якщо ви живете поруч зі школою, то, в теорії, значення ергономічних та ортопедичних спинок сильно перебільшене. Зрозуміло, якщо дитині потрібно йти протягом певного часу по дорозі, нести всі шкільні "причандалля" на собі, то їй має бути зручно.
Якщо дитина вибігає з сусіднього будинку або з машини і заскакує в школу, де НІКОЛИ не носить ранець на двох плечах (я за десять років в школі різне бачила, тільки не учнів з ранцями на плечах - в руках волочать, на одному плечі, на пузі, на голові, тільки не за дві лямки на обидва плеча), то скидка на економію або естетику може робитися. Сколіоз із лордозом, насправді, - це не проблема споживацтва у вигляді рюкзаків по тисячі гривень, це проблема повної відсутності руху.
Єдина вимога до рюкзака-сумки: повинно вміститися все, що дитині потрібно на день в школі, плюс бутерброд, вода та носова хустинка.
Перезувка. Першокласники мають в класах спеціальні шафки, де перевзуваються, тому щоденне носіння торб із взуттям їх минає.
Хоча не всіх і не в кожній школі. Я схиляюся до екоторби (вони зараз є різні, модні), яка не рветься, є оригінальною настільки, що дитина свою торбину не сплутає з чужою, її можна зробити власноруч разом з дитиною (можна й купити), вона не потребує постійної заміни і не рветься від "футболу".
Сюди ж можна класти спортивну форму та взуття на фізкультуру. Отже, з перезувки вам потрібні якісь сандалі чи туфлі, які дитина носитиме протягом цілого навчального дня цілоріч.
Так само, вам потрібні кросівки (краще) або кеди (гірше, у них слизька підошва, холодна для осінніх виходів на майданчик), спортивний костюм.
Ну, і королева фінвитрат на дитину - шкільна форма. Ми шиємо. Бо підібрати на дітей гарну, зручну і стильну форму досить складно. Одна дитина повніша за норму, в іншої руки довші, все, пошите і куплене "на середній розмір" личить десь, як корові сідло. Сорочки, водолазки та гольфи - по дві пари на душу. Колготки, шкарпетки, труси, майки, кальсони та легінси (рейтузи) - залежно від потреб та зношувальних здібностей малюка.
Не забудьте про парту, стіл та книжкові полиці.
Гарного та легкого вам і вашій малечі навчання, будьте пильні і гарно робіть домашні завдання.
Тримайтеся! До закінчення навчального року всього 9 місяців!
Юля Смаль
Отже, почну здалека. Не купуйте старшим дітям іншомовних "тематичних" зошитів. Тобто, мало що дратує вчителя більше, ніж зошит в клітинку з надписом на обкладинці "ХИМИЯ". Маються на увазі зошити в клітинку з вклеєними шпаргалками, табличками Менделєєва тощо.
Важко вчити дитину, яка тобі ж розказує, що Купрум, наприклад, повинен МЄДЬю називатися.
Не далеко втекли і україномовні аналоги. Іноді шпаргалки в цих зошитах шкодять більше, ніж допомагають.
Робочий зошит має бути просто зошитом у клітинку. Всі необхідні дидактичні матеріали є або в зошитах з друкованою основою, або роздаються додатково.
Щодо зошитів. Моїм першачкам (їх двоє) минулого року вистачило по два десятка зошитів в клітинку-косу лінійку на персону, з врахуванням чорновиків і зошитів на несподівану заміну. До них ми взяли по три обкладинки, цього вистачило.
Щодо зошитів ще. Ми брали найпростіші, в паперових обгортках без малюнків, але кілька "кольорових" для втіхи теж мали. Діти дуже ними тішаться, бережуть і намагаються тримати в порядку.
Для учнів середньої та старшої школи актуальні вже товсті зошити. При чому, якщо зошит з тієї ж, скажімо, хімії, на 98 листів, то його може вистачити на кілька років, що дуже добре - легко повернутися до вже вивченого матеріалу. Для дітей до 5 класу зошити, товстіші 12 листків сенсу не мають. Їх хочеться частіше міняти.
З обкладинками діло складне. З одного боку без них зошит при частому користуванні виглядає - шмата шматою. З іншого - туди йому й дорога. Списав і викинув. Проте батькам учнів початкових класів за зошити без обкладинок доведеться пободатися з вчителями. Тут вже що сильніше - спрага до сумнівної пластикової естетики чи екологічність у вихованні і навчанні.
Те саме стосується обгорток на підручники. Вчителі вимагають. Проте для чого книжці у пластиковій ламінації обгортка - не ясно. Термін служби в неї досить нетривалий, а при теперішніх постійних змінах в освітніх програмах і поготів. Це утиль, який за чотири роки приходить у повну профнепридатність.
Щоденники не спішіть купувати. Часто школи закуповують їх централізовано. Уточняйте в класоводів та класних керівників.
Ручки. Їх треба багато, різних, особливо для учнів молодших класів. У мене, наприклад, в сина легке порушення дрібної моторики і підібрати йому ручку, яка б у його руцях писала, було досить складно. Те саме стосується і ліворуких дітей. Обов'язково в школі мають бути запасні ручки, які щотижня треба перевіряти.
Досвід показує, що середньостатистична дитина губить (згризає) приблизно одну ручку і один простий олівець за тиждень.
Тут зачіпається уже тема пеналу. Пенал - це предмет гордості, особливо, для дівчаток. У вашого чада можуть бути простенькі ручки та олівці, картонна папка для зошитів, зошити без жодної оздоби, але "стильний" пенал одразу підвищує рейтинг. Це стосується практично усіх вікових груп. Навіть старшокласники люблять "пошаритися" у чужому крутому пеналі.
У пеналі обов'язково є: 2-3 різних синіх ручки, простий олівець, стругалка, лінійка (більше 20 см не вміщається), гумка. Опційно в гарний пенал вміщається ще основний набір кольорових олівців, фломайстрів, скріпки, листочки для записів. Учні середньої та старшої школи у свої пенали кладуть ще косинці, транспортири і циркулі.
Стосовно кольорових олівців. Вам згодяться не лише по коробці нових наборів, але й усі старі олівці, які знайшлися по хаті. Це по-перше дозволить не розкидати весь пенал дома, при виконанні завдань, а спокійно користуватися домашніми олівцями. А по-друге, це завжди аварійний набір. У нас була проблема з коричневим олівцем. Цілий рік в усіх знайомих ми забирали усі коричневі олівці, які можна було знайти (при тому, що мали на початок року по дві коробки нових наборів). Проте чомусь саме коричневий олівець завжди губився, ламався, зникав. Думаю, така ситуація може виникнути у будь-кого.
З 1 до 8 класу потрібні ще фарби (акварелі, гуаші, а зараз вони такі різні є, що й ой, цьогоріч ми купили набір з золотою і сріблястою фарбою), пластилін з аксесуарами - ножем та дошкою, альбомм для малювання, ножиці, клеї, кольоровий папір (як одно, так і двосторонній), картон. Стосовно зошита з нотним станом, пишуть, що він потрібен. У першому класі нам не згодився, далі будемо бачити.
Тепер далі. Рюкзаки, сумки. Якщо ви живете поруч зі школою, то, в теорії, значення ергономічних та ортопедичних спинок сильно перебільшене. Зрозуміло, якщо дитині потрібно йти протягом певного часу по дорозі, нести всі шкільні "причандалля" на собі, то їй має бути зручно.
Якщо дитина вибігає з сусіднього будинку або з машини і заскакує в школу, де НІКОЛИ не носить ранець на двох плечах (я за десять років в школі різне бачила, тільки не учнів з ранцями на плечах - в руках волочать, на одному плечі, на пузі, на голові, тільки не за дві лямки на обидва плеча), то скидка на економію або естетику може робитися. Сколіоз із лордозом, насправді, - це не проблема споживацтва у вигляді рюкзаків по тисячі гривень, це проблема повної відсутності руху.
Єдина вимога до рюкзака-сумки: повинно вміститися все, що дитині потрібно на день в школі, плюс бутерброд, вода та носова хустинка.
Перезувка. Першокласники мають в класах спеціальні шафки, де перевзуваються, тому щоденне носіння торб із взуттям їх минає.
Хоча не всіх і не в кожній школі. Я схиляюся до екоторби (вони зараз є різні, модні), яка не рветься, є оригінальною настільки, що дитина свою торбину не сплутає з чужою, її можна зробити власноруч разом з дитиною (можна й купити), вона не потребує постійної заміни і не рветься від "футболу".
Сюди ж можна класти спортивну форму та взуття на фізкультуру. Отже, з перезувки вам потрібні якісь сандалі чи туфлі, які дитина носитиме протягом цілого навчального дня цілоріч.
Так само, вам потрібні кросівки (краще) або кеди (гірше, у них слизька підошва, холодна для осінніх виходів на майданчик), спортивний костюм.
Ну, і королева фінвитрат на дитину - шкільна форма. Ми шиємо. Бо підібрати на дітей гарну, зручну і стильну форму досить складно. Одна дитина повніша за норму, в іншої руки довші, все, пошите і куплене "на середній розмір" личить десь, як корові сідло. Сорочки, водолазки та гольфи - по дві пари на душу. Колготки, шкарпетки, труси, майки, кальсони та легінси (рейтузи) - залежно від потреб та зношувальних здібностей малюка.
Не забудьте про парту, стіл та книжкові полиці.
Гарного та легкого вам і вашій малечі навчання, будьте пильні і гарно робіть домашні завдання.
Тримайтеся! До закінчення навчального року всього 9 місяців!
Юля Смаль
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 9
Звідти ж звичка записувати усі плани у блокнот-щоденник, який часто робився самотужки. Записи у мобільному корисні, але мобільний сідає, а записник (щоденник) завжди під рукою. У старших класах діти часто записують плани у такі записники, бо, окрім уроків у загальноосвітній школі, ще є музична школа, спортивна секція, гуртки і інше. І, таким чином, дитина вчиться оперувати своїм часом.
жена, не слушайте этих жуликов!