Літня Школа Журналістики

З 7 по 15 серпня у Луцьку триває друга Школа Журналістики у коворкінг-центрі «Репортер», що на пр. Волі 27.

Журналісти-початківці мають змогу навчитися азів журналістики від відомих журналістів та ведучих.

Організаторами цього корисного проекту є Стасюк Юлія та Шкльода Катерина (СГО «Молодіжна платформа» та коворкінг-центр «Репортер»). Велика дяка їм за чудовий проект.

Бажаючі мали заповнити онлайн анкету до 5 серпня. Учасники відбирались на конкурсній основі, урезультаті чого знання отримуватимуть 19 учасників.

Та цього разу Школа буде діяти за принципом: «навчився – застосуй», тому наприкінці проекту групи учасників представлятимуть проекти в різних галузях журналістики, і разом з тим продемонструють набуті знання.

Розповім вам про кожен незабутній день, проведений на цій Школі. Отож, розпочнемо мандрівку!

7 СЕРПНЯ

Розпочалась Школа Журналістики вступним словом Юлії Стасюк, яка розповіла про себе, після чого надала слово кожному учаснику, та не просто надала слово, а зіграла з нами цікаву гру. Допомагала їй м’яка «подруга» Тося, яка пройшлась по колу та познайомила учасників між собою. Це було так зворушливо, адже саме м’яка іграшка познайомила нас, учасників, між собою.

Далі була ще цікавіша гра. Суть якої - запам’ятати ім’я кожного учасника плюс повторити рух цієї людини. Не позаздриш останньому! ) Тепер ми не тільки дізналися один про одного багато цікавого, але й запам’ятали імена своїх колег.

Потім учасники мали нагоду поспілкуватись із Ніною Долінчук – головним редактором ТВО телебачення Волинської ОДТРК. Ця досвідчена жінка розповіла про роботу телевізійного журналіста, а також показала як народжується репортаж.

Учасники проекту побачили «сирий» матеріал, після чого мали змогу зрівняти з уже готовим продуктом. Також пані Ніна розкрила секрет успішної роботи, який полягає у любові до того, що ти робиш.

Наступним тренером був Олександр Пирожик – журналіст, депутат Волинської обласної ради, людина з 5-ма вищими освітами. Молоді журналісти прослухали розповідь про стик журналістики та юриспруденції. Пан Олександр пояснив, чим зв’язані ці два поняття, і як «не обпектися», пишучи матеріал. Також були зачитані постанови судів, розглянуто найважливіші статті, якими повинен керуватись кожен журналіст.

Про самореалізацію молодого журналіста повідав молоді талановитий телеведучий каналу «Нова Волинь» Михайло Кузьмич. Він розповів про специфіку роботи на телебаченні, як реалізуватись у цій сфері.

Михайло запропонував практичну вправу – перетворитись у справжніх журналістів і спробувати взяти інтерв’ю у якоїсь відомої людини. Звичайно, образи були вигадані. На прикладах тренер провів чудовий майстер клас. Після цього перед учасниками було поставлено завдання: придумати проект, який можна було б запровадити на Волині. Так, наміркувались усі, тут чудово виявлявся творчий креатив. На кінець, узагальнили почуте на тренінгу.

Ось таким був перший день проекту! Сподіваюсь, що більшість із нас взяли багато від почутих тренінгів.

P. S. Майже через кожну годину у молодих журналістів була кава-брейк, яка включала в себе приємне спілкування, смачну каву чи чай та звичайно смачнюче печиво «Вушка». Ммммм… ням-ням!!! Це дійсно смачнючі моменти першого дня Школи!

8 СЕРПНЯ

Перший день, проведений на цій Школі вже позаду, а попереду не менш цікавий та захоплюючий день. Отже, подивимось, що нового «подарувало» 8 серпня молодим журналістам.

Першою давала знання учасникам Оксана Коваленко – головний редактор ТВО радіомовлення. Цікава та стримана жінка розповіла про основи радіо, зокрема про роботу на ньому на прикладі державної радіостанції «Радіо Луцьк». Особливо смішно було слухати історії про курйозні випадки телеведучих у прямому ефірі, про найсмішніші дзвінки у студію.

Потім ми слухали молодого журналіста – Анастасію Передрій – журналіста, ведучу радіостанції «Сім’я і дім FM».

Тут закінчилась теорія і розпочалась практика. Що учасники тільки не робили: і перевтілювались у радіоведучих, і були журналістами, і грали гру «хто кого переговорить».

Тренінг пройшов на славу, бо всі чудово справились із поставленими завданнями. Анастасія поділила всі учасників на 2 групи, кожна з яких мала б створити якусь цікаву новину. Перша група журналістів написала чудову статтю про фестиваль українського опору «Бандерштат», а інша – про те, хто підпалив ЦУМ (жартівливо, вигадано), хоча це була повна брехня, але було дуже цікаво та кумедно.

Далі, на мою думку, відбулась найцікавіша лекція за ці два дні, адже проводила його Вікторія Жуковська – чудова ведуча, радіоведуча радіостанції. «Найпростіша», найпозитивніша, найкомунікабельніша, закохалась у неї, як у ведучу! Це мій кумир!!! Ця приємна розмова була про специфіку роботи на радіо, зокрема радіоведучої. Атмосфера була дуже щирою та невимушеною.

Вікторія навіть після тренінгу залишила всім бажаючим побажання в блокнотику!!! ) Хотілося б ще разок з нею побалакати, адже це дуже освічена, розумна та позитивна особа.

Ось так минув другий день чудових та незабутніх тренінгів, буду з нетерпінням чекати на наступні, не менш чудові дні!!!!

9 СЕРПНЯ

Як кажуть: «Бог любить трійцю». Третій день Школи Журналістики успішно закінчився!

Цей спекотний день на проекті розпочався тренінгом головного редактора інтернет-видання «ВолиньPost» Юрія Ричука. На мою думку, найкраще на сьогоднішній день online-видання на Волині.

Дуже цікавим та найбільш «смачнішим» був його тренінг. А «найсмачнішим» тому, що наш лектор провів умовну паралель між фуршетом та інтернет-журналістикою (ням-ням), завдяки чому ми змогли «пожувати», «ковтнути» та «засвоїти» корисну інформацію під час лекції. Пан Юрій розповів, я писати для мас та специфіку роботи у цій сфері.

Окрім теорії була і практика. Молодим журналістам було запропоновано із прес-релізу зробити новинку. Якщо чесно, то завдання виявилось не таким уже й легким, бо учасники справились з ним лише на 40%. Сильно багато зауважень було від лектора. Але, на щастя, всі помилки були проаналізовані та виправлені сувмісно.

Слідуючим нашим вчителем був Максим Нікітін – інтернет маркетолог, засновник інтернет-агенства «Масіммо». Йшла мова про те, як стати справжнім блогером, що для цього потрібно, і як створити свій власний блог. Чудова тепла розмова з розумною людиною стала у пригоді кожному, навіть початківцю.


P. S. Здивував чийсь цікавий ноутбук. На кришці написано «lenovo» (насправді воно так і є), і не подалік від напису емблемка «Apple». Прикол той, що не всі люди одразу здогадуються, що це жарт. Ідея криативна і дуже цікава) Я з першого погляду дуже здивувалась, і не зрозуміла, але потім придивилась, і виявила правду)

10 СЕРПНЯ

Четвертий день… чим і ким він запам’ятався, що і як було. Про все це та ще цікавіше далі у блозі)

На мою думку, це був найвеселіший, найцікавіший, найюридичніший день за цілий проект. Стільки всього розповім зараз. Вражень багато-багато!

Тренінг проводив розумна людина, спеціаліст, журналіст інформагенції «ЗІК» Мирослав Ватащук, історик за освітою, та «історично склалося так, що став журналістом».
Представившись, лектор розповів про філософію журналістики, про те, хто такий журналіст з точки зору Вікіпедії та з точки зору юриспруденції.

Мирослав навів основні документи, де кожен журналіст може знайти статті-«зброю». Розповів що таке «ксива», або посвідчення журналіста. Пояснив, як діяти, коли тобі перешкоджають, відбирають речі, не впускають. Але ситими тільки теорією ми не будемо, тому швиденько до дії.

І тут почалось найцікавіше. Лектор запропонував провести такий «театр»: 2-є чоловіків будуть мітингувальниками, які протестують проти кастрації тварин. Смішні були лозунги, щось наприклад таке: «Тварини теж мають право на повноцінний секс», або «Ні кастрації» (лише потім дописали слово «тварин»):-)

Двоє інших були міліціонерами, ще двоє беркутівцями. І на кінець, «найсмачніше на закуску» - журналісти, також дві особи. Мітинг відбувається у забороненому місці. Задача сценки: з’ясувати, як будуть діяти журналісти, яким заборонено вести зйомку, мітингувальники, яким забороняють мітингувати, і міліція, яка має розігнати і одних, і інших.

Оооо! Ми трішки переграли, дуже класно втілились у роль, я це зрозуміла після того, як переглянула відео у дома. Так, я знімала, бо грала роль тієї нахабної журналістки. І так сталось, що загралась і зняла все-все на відео, щоправда, не знаю чи кидати його на ВК) Із завданням впорались не всі, бо здійнявся хаос. Але тренер пояснив всі помилки, розповів як треба було вчинити.

Потім ми ще трошки побалакали про журналістку таємницю, зокрема що це так і з чим її їдять. Розглянули купу випадків, навили масу прикладів, які були насправді. Та ще говорили…говорили, але недовго тривала балаканина, бо Мирослав запропонував провести ще одне театралізоване дійство.

Суть наступного полягала у тому, щоб журналісти, серед яких була і я, не потрапили на засідання міського голови, який хотів роздеребанити міський бюджет. Журналісти повинні прорватися на засідання за будь-яку ціну, але перешкоджає їм прес-секретар, якому тьотя мер сказала так зробити. Я б може і не прорвалась, якби не мій низький зріст (1.50 см). Я пройшла напівприсідки під руками у прес-секретаря, а він цього навіть не помітив)Яким же було здивавання, коли побачив, що я уже в залі) Класно було і незабутньо)

Ось так минув чевертий найтеатралізованіший день, де ми відчули себе не тільки слухачами, журналістами, а й акторами)

12 СЕРПНЯ
Минув 5-й день проекту «Літня Школа Журналістики». День незвичайний, адже учасники слухали про журналістські розслідування. Чесно кажучи, двояке враження від цього жанру. Отже, почнемо)
Про журналістські розслідування розповіли журналісти порталу «Четверта влада» - Юрій Горбач та Мая Голуб.
Зокрема, що це таке як жанр і як метод; що або хто може бути предметом ЖР, звідки взяти тему, як скласти план, які джерела використати як скласти запит доступу до публічної інформації, і т. і. Лектори роздали кожному схему проведення журналістських розслідувань. Також гості поділились своїм досвідом, розповіли як потрібно діяти, коли загрожує певна небезпека при виконанні роботи, адже вона завжди буде, бо будь-яке розслідування невигідне певній особі чи особам. Дуже цікаво, коротко та доступно. Молодим журналістам запропонували придумати тему журналістського розслідування, яке вони хотіли б розкрити, з чим знову ж таки успішно впоралися. Один з учасників навіть сказав: «Надіємось, ви втілите наші ідеї у свої наступні розслідування!»
Власним досвідом журналістських розслідувань поділилась з нами Галина Баран – журналіст, головний редактор сайту «Віче-інформ».
Запитавши у кожного що таке на його думку журналістське розслідування, вона розповіла про специфіку роботи у газеті. Навідміну від попередніх лекторів, Галина на прикладах із власного досвіду розповіла про помилки, які часто роблять недосвідчені журналісти. Вразили також невигадані історії, які викликали гордість за те, що журналісти оперативніші, ніж міліціонери). Кожен задавав запитання і пані Галина кидала все нову ситуацію. Цікава, досвідчена журналіст роздала кожному останній номер газети «Віче».
Ось так минув цей день навчання у Школі. Він був сповнений таємничості та цікавості. Ось і ще один урок: журналіст різнобічна професія – може бути будь-ким, навіть детективом)

13 СЕРПНЯ
Що приніс нам останній день Школи? Що відбувалось? Про все це далі) Що ж, поїхали!
Розпочав тренінг Вадим Панафідін – журналіст, редактор служби інформації ВОДТРК, розповівши про те, як «грамотно» та креативно зробити репортаж.
Також розповів про те, якими повинні бути цікаві стенд-апи, як підходити до написання матеріалу, деталі – найцікавіші, адже без них репортаж буде «сухим». Він викликав учасників «до дошки», де вони писали і малювали різні схеми. Але теорія ніколи сама не ходить, вона водить із собою за руку досвід та практику, тому Вадим показував власні відеороботи, де він використовував багато цікавого. Наприклад, найбільше сподобався випуск у якому лектор робить стенд-ап, пригаючи з вишки висотою приблизно з 16-типоверходий будинок! Оце вражень було у нього. У нас також, переглянувши такий шалений репортаж) За його словами головне – креатив, позитив та різнобічність. Потрібно, щоб так кожен підходив до своєї роботи, тоді вона буде зроблена якісно.
Далі найінформативніший тренінг, один з найцікавіших та найщиріших, бо проводив його Олександр Стеренчук – журналіст з досвідом роботи на каналах «ТВІ», «5 канал» та «Тоніс».

Лектор запитав учасників чому вони вирішили бути журналістами і попросив, відповідаючи на дане запитання, представитись та розповісти хто як «закрутився» у журналістиці. До речі, жоден лектор до того такого не запитував, а у цьому була своя «фішка».
Стільки нового ми взнали один про одного, і це в останній день проекту) Також кожен розповів про журналіста, який подобається. Після чого Олександр повів мову про досвід роботи на центральних телеканалах, зокрема як він потрапив на «5 канал», про специфіку роботи, та чим центральний канал відрізняється від регіонального. Також показував цікаві відео, серед яких півгодинний спеціальний випуск новин про «мовний» закон.
Ви скажете: «Ого! Цілих півгодини!» Але яких? – пізнавальних, емоційних та згодьтесь, дивитись щось гуртом набагато цікавіше) Окрім всього цього журналіст розповів про «телевізійну кухню», а також відкрив деякі секрети. На кінець, повернулись до тієї «фішки». Він запитав чи після цього всього ми ще не передумали. Таких, які змінили рішення не було, на щастя. Шкода було прощатись з такою цікавою людиною, але Олександр обіцяв повернутись)
Про роботу ведучого на телебаченні повідала Іванна Остапчук – ведуча каналу «Нова Волинь».
Лекція була практичною, бо Іванка запропонувала перевтілитись у ведучих та прочитати прогноз погоди. Думаю, всі присутні, а особливо – ті, хто читав запам’ятали, яка погода буде 14 серпня)

Легке хвилювання не завадило добровольцям успішно справитись із поставленим завданням. Лектор описала, яким повинен бути професійний ведучий, зокрема як говорити, жестикулювати, одягатися та перебороти свій страх прямого ефіру.
Ось так минули ці 6 днів навчання на проекті. Наступна зупинка – закриття Літньої Школи Журналістики. Про враження учасників, організаторів та про «церемонію» вручення нагород дізнаєтеся уже у наступному випуску!

15 серпня
Ось ми підійшли до кульмінації – закриття Літньої Школи Журналістики. Про найсумніший та водночас найвеселіший та найприємніший день читайте далі.
Зайшовши у приміщення «Репортеру», тільки сліпий не помітив би, що всі причепурені та у святковому одязі, дівчата на підборах, та головне – усі усміхнені.
День насправді чудовий, вражаючий, адже сьогодні не було лекцій, не виступали лектори, учасники вже готові були презентувати свої проекти. І так, про все по порядку.
Спочатку виступила Стасюк Юлія – один із організаторів проекту, підбивши підсумки навчальних днів. Після чого запропонувала кожній групі учасників презентувати свої проекти. Було 4 групи, кожна з них мала показати, і доказати, чого навчились на Школі. Загалом, учасники презентували свої проекти в таких жанрах як інтернет видання, газета, журнал та блог.
Пам’ятаю презентацію нашої групи) Напевно, найбільше насміялись, не тому, що газета була гумористичною, а тому, що цікава назва грецькою мовою, яку ніхто вимовити не міг, ламала язика всім, і відповідно наштовхувала на сміх. Ось і ви повправляйтесь, спробуйте: διαφορετική άποψη) Ну як успіхи?) А я ту назву зубрила цілий вечір. Насправді так: «віофоретік’єа апопсі», що у перекладі означає «інший погляд».
Всі учасники достойно виступили, показавши, що штани вони не протерали. Технічно оригінально виколала роботу група, котра презентувала інтернет видання. Щоправда, вся робота лягла на плечі одного учасника – Івана. Оригінально, креативно, зручно – саме такими словами я оцінила цю роботу.
Журнал – не менш смішний та класний. Розрахований на дівчаток-підлітків. Там можна знайти цікаві теми, які цікавлять кожну, а також добірку гороскопів та лірику авторів.
Блог – це «найглибша» у плані змісту робота. Чудове текстове наповнення, дизайн, все грамотно, цікаво, пізнавально. Зізнаюсь, сиділа пів вечора та читала ті блоги. Команда – молодці, дуже достойно!
Потім всі голосували за найкращий проект. Урезультаті, газета і блог розділились, набравши однакову кількість голосів, та звісно поділивши перше місце між собою.
Далі та ж сама Тося, що 8 днів тому нас знайомила, уже «запитувала» чим та ким запам’яталась Школа, що сподобалось та навпаки, що виправити. Було так приємно, тепло та зворушливо! Не вірилось, що вже кінець.
На кінець, найурочистіша частина – вручення дипломів про успішне закінчення Літньої Школи Журналістики. Вручали їх Захар Ткачук, Юлія Стасюк та Катерина Шкльода. Ніхто не залишився без потискання руки та диплому.
Потім було смачно, адже був солодкий стіл. Тортик, кава та приємні люди – що може бути краще? Розмовляли про життя, про плани на майбутнє, ділились враженнями.
P. S. Дуже дякую «Молодіжній Платформі» за те, що вже вкотре вони влаштовують такі чудові школи, що з кожним разом все кращають. Також спасибі вам за ту теплу, невимушену атмосферу, за цікавих, досвідчених тренерів, хороших учасників!