Тримайтеся, «Волинські новини»!
Якось дивно майже збіглися у часі дві небайдужі для мене події: чергова річниця створення інтернет-видання «Волинські новини» і теж, нажаль, чергове звільнення звідти працівників.
«Волинські новини» «вийшли в ефір» 28 липня 2008 року. П’ять (!) років тому... До слова, на іменини Володимира ;-)
Для більшості не секрет, що я мав стосунок до цього видання. Не байдужий до його долі і зараз.
Неправда, що видання ворогують, ведуть війну за читача. Нормальні професіонали розуміють: здорова, хороша конкуренція – це класно. Це не дає розслабитися, це стимулює пошук нових шляхів, це «тримає в тонусі».
Зайве говорити, що інтернет-журналісти – для мене особлива категорія людей. Це люди, яких я поважаю особливо.
Я завжди хотів, аби збереглися ті традиції роботи, закладені на «ВН» ще Ольгою Булковською та Мирославом Ватащуком, продовжені колективом, де працювали Юрій Ричук, Тетяна Грішина, Ірина Качан, інші молоді амбітні журналісти.
І я певен, що так і було. До слова, один з проявів цього – той факт, що «ВН» досі трималося, не дало себе втягнути у бруд, у «війну компроматів та чорного піару». Знаю, що це заслуга колективу професіоналів-журналістів, а не свідома позиція менеджменту. Вірю, що колектив видання триматиметься і далі.
Не секрет сьогодні й те, що я мав стосунок і до зміни власника «ВН». Я тоді щиро сподівався, що новий менеджмент вдихне нове життя у проект. Бо всім відомо: технології потребують інвестицій і динаміки. «Зловиш гаву», пошкодуєш грошей – і тебе залишать позаду. Почнеш витискати з підконтрольного тобі проекту усі можливі для себе вигоди – і воно почне кульгати на обидві ноги. Як би не було це неправильно, але в сьогоднішніх реаліях бідного регіонального рекламного ринку від інвестора залежить багато.
Але не все – і це найголовніше, що повинен нас навчити приклад «Волинських новин». Бо яким би не був геніальним інвестор чи власник, без колективу фахівців він не справиться.
Тож я бажаю колективу «Волинських новин» триматися. Скільки б не платили вам власники – пам’ятайте, що професійне ім’я, авторитет і довіру за ці гроші не купиш. Як і той авторитет, завойований «Волинськими новинами» за багато років.
А ще хочу побажати всім журналістам Волині професійної солідарності. Час такий, що, мабуть, тільки вона не дасть перетворитися медійникам на слухняних «церберів» для своїх роботодавців.
«Волинські новини» «вийшли в ефір» 28 липня 2008 року. П’ять (!) років тому... До слова, на іменини Володимира ;-)
Для більшості не секрет, що я мав стосунок до цього видання. Не байдужий до його долі і зараз.
Неправда, що видання ворогують, ведуть війну за читача. Нормальні професіонали розуміють: здорова, хороша конкуренція – це класно. Це не дає розслабитися, це стимулює пошук нових шляхів, це «тримає в тонусі».
Зайве говорити, що інтернет-журналісти – для мене особлива категорія людей. Це люди, яких я поважаю особливо.
Я завжди хотів, аби збереглися ті традиції роботи, закладені на «ВН» ще Ольгою Булковською та Мирославом Ватащуком, продовжені колективом, де працювали Юрій Ричук, Тетяна Грішина, Ірина Качан, інші молоді амбітні журналісти.
І я певен, що так і було. До слова, один з проявів цього – той факт, що «ВН» досі трималося, не дало себе втягнути у бруд, у «війну компроматів та чорного піару». Знаю, що це заслуга колективу професіоналів-журналістів, а не свідома позиція менеджменту. Вірю, що колектив видання триматиметься і далі.
Не секрет сьогодні й те, що я мав стосунок і до зміни власника «ВН». Я тоді щиро сподівався, що новий менеджмент вдихне нове життя у проект. Бо всім відомо: технології потребують інвестицій і динаміки. «Зловиш гаву», пошкодуєш грошей – і тебе залишать позаду. Почнеш витискати з підконтрольного тобі проекту усі можливі для себе вигоди – і воно почне кульгати на обидві ноги. Як би не було це неправильно, але в сьогоднішніх реаліях бідного регіонального рекламного ринку від інвестора залежить багато.
Але не все – і це найголовніше, що повинен нас навчити приклад «Волинських новин». Бо яким би не був геніальним інвестор чи власник, без колективу фахівців він не справиться.
Тож я бажаю колективу «Волинських новин» триматися. Скільки б не платили вам власники – пам’ятайте, що професійне ім’я, авторитет і довіру за ці гроші не купиш. Як і той авторитет, завойований «Волинськими новинами» за багато років.
А ще хочу побажати всім журналістам Волині професійної солідарності. Час такий, що, мабуть, тільки вона не дасть перетворитися медійникам на слухняних «церберів» для своїх роботодавців.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 21
Пащенко дуже терплячий, написав щиро:)
а на волиньпості мене дратує підтримка одних політиків та бізнесу і цькування неугодних. Волинські новини більш виважені та культурні. Пора продавати Волиньпост або даром комусь злити. Може, і цікавіше буде тоді це змі