Про Ігоря Єремеєва і його націоналізм

Довелось мені побувати 12 березня на прес-конференції Ігоря Єремеєва. Не писатиму, хто це. Ви всі в курсі.

Багато усього він говорив. Про дещо ВолиньPost писав. Але хочеться розповісти ще й про висловлювання цього чоловіка щодо його патріотичних поглядів, назвімо це так.

Хто слідкує за його діяльністю, той в курсі, що в грудні на Українській правді у «Колонці автора» з’явилась його думка з приводу ганебної заяви народного депутата від Партії регіонів Юрія Болдирєва, який назвав Галичину «наростом на тілі України» та заявив, що у нинішніх межах наша держава не має майбутнього.

Єремеєв, зокрема, писав, що ми повинні «жорстко реагувати навіть на натяки сепаратистського толку, адже це значить вболівати за свою державу, любити свою країну та народ».

На прес-конференції 12 березня він продовжив цю тему і зауважив, що він здивований, як така подія не привернула увагу націоналістів.

«Для мене парадокс і диво, що всі наші націоналісти промовчали з цього приводу. Не можу сказати, що я націоналіст. Мені більше подобається слово «западенець». В мені є комбінація якоїсь такої гримучої суміші. Якщо натиснути на якусь больову точку, то я перетворююсь у націоналіста. Може, я неправильно кажу. Але, думаю, можна так це назвати.

При таких заявах повинна закипати кров. Тому що такі заяви по суті розривають державу. Правильно використана фраза певними силами може призвести до конфлікту. До військового конфлікту, наприклад, як у Югославії. А слово – не горобець. Тому з такими заявами треба боротися на місці, присікаючи відразу», – сказав з обуренням Єремеєв.

Далі він пригадав і націоналістичний фестиваль «Бандерштат», який, на його думку, варто тільки похвалити.

«У Луцьку проходив «Бандерштат». Я там був два дні. Мені було цікаво. Я ходив, розмовляв, спостерігав. Потім прийшов до Бориса Петровича. Ну, і ми з ним розмовляємо на цю тему.

Я кажу: Борис Петрович, я два дні був там, я бачив хлопців, які ходили у формі радянських воїнів, вони відтворювали епізод боротьби. Бачив хлопців, які ходили в бандерівській формі, я бачив різних людей. Ні в кого не виникало конфліктів.

Я бачив правила, які там є, що на території не можна пити алкоголь. Зрозуміло, що пили якийсь алкоголь. Зрозуміло, що, напевно, там курили. Але сама атмосфера була абсолютно правильною. Борис Петрович каже: Да ти шо! На слідуючий рік прийду», – розповів він з гордістю і не приховуючи того, що йому таки дуже хотілось переконати губернатора у тому, що «Бандерштат» не треба критикувати так, як він це робив.

«Я вважаю, що це абсолютно правильна процедура. Молодь якось об’єднується. Це якась національна ідея. Тільки це треба правильно рухати. А якщо його лишити сам на сам, то воно зайде туди, куди й завжди все у нас заходить. Із всього хорошого у нас завжди виходить щось негативне», – додав він.

Дозволю собі нагадати про відвідини Єремеєвим «Бандерштату», якого тоді і мені, і моїй колезі Тані Грішиній вдалось сфотографувати. Тоді ми ще працювали на Волинських новинах. Виглядав він тоді дуже зацікавленим усім, що відбувалось навколо, а зовні його важко було відрізнити від молоді. І це викликало приязнь.


****
Не хочу робити власних висновків, хвалити чи критикувати Єремеєва, але скажу єдине – мені приємно чути такі речі з вуст такої людини. Хто-хто, а бізнес має бути не тільки соціально відповідальним, про що останнім часом часто чую від місцевих владців, а й національно зорієнтованим.

Я – не націоналістка. Але я люблю свою країну. І дуже хочу, щоб любили й інші. От і все.