Злочинцям – осуд, героям – слава! А політичній проституції – «халява»?..

Злочинцям – осуд, героям – слава! А політичній проституції – «халява»?.. Przestępcy – potępienie, sława – bohaterów! Polityczna prostytucja – «bezkarnosc»?..

Мені цікаво: де у світі злочинець визначається за національністю? Мені цікаво: за які «креси» загинув український жовнір у радянських концтаборах під Харковом, у Козельську, Осташкові, Старобільську, Путивлі, Катині чи Мєдному? Катинь – не лише польська… Мені цікаво: коли вбивцю мирної людини ми відділимо (і засудимо!) від справедливої боротьби гуртів народних за свою землю від різних окупантів? Мені цікаво: скільки ще політичних хвойд та спекулянтів вилізе по обидва боки кордону? Мені цікаво…

… ПЕРЕД КИМ і ЗА ЩО я, моя родина, мій народ, моя країна (українці, росіяни, поляки та ще 105 національностей) маємо «покаятися»?

… чому «Волинська трагедія» «роздувається» на Галичину, але не на Холмщину, Закерзоння та інші землі?

… чому елементарних речей – засудити конкретних вбивць – не хочуть політики жодної з держав? Війна, боротьба за незалежність може мати виправдання лише доти, доки бої тривають між озброєними формуваннями. А знищення цивільного населення, навіть під час війни, є злочином. Це – факт! І треба відділяти ці дві дії.

… чому польський Сенат прийняв постанову з формулюванням «етнічні чистки з елементами геноциду» і без формулювання «пробачаємо і пробачте»? Невже у Польщі деякі політики-«акушери» (а слідом за ними і «данєцкіє») винайшли для себе новий діагноз: «частково вагітні параноєю з елементами викидню шизофренії»?

Варто нагадати, що недужий на шизофренію нібито будує свою персональну реальність, де діють інші закони, відмінні від законів навколишнього світу: ця реальність затягує хворого щоразу глибше, в розвинених стадіях перетворюючи його життя на сон. Шизофренік живе в іншому світі – і зовсім байдужий до навколишніх цінностей і реалій. Тому не дивно, що свій політичний «бізнес» такі політики побудували на «мертвих душах», як і описаний у романі Миколи Гоголя російський Чічіков. Адже в їх кишенях що тільки не «шелестить» – і американські долари, і євро, і російські рублі. Все залежить від того, хто платить за це. Але там точно немає ні польських злотих, ні українських гривень.

На кого і для кого йде головне інформаційне посилання сенаторів? Більшість поляків та українців не цікавлять окремі, локальні події 70-річної давнини. Головна мета цієї постанови – не зовнішній ефект на світ, а внутрішній. Потрібно довести жителям Польщі, що всі соціальні, політичні, економічні проблеми – не результат недолугої діяльності можновладців, а якогось зовнішнього ворога.

А друге завдання цього процесу – вселити своєму народові страх і недовіру до українців. Якщо народ країни налаштований до них вороже, то він виправдає будь-які витрати і будь-які військові чи економічні авантюри. Чи не так, панове «законодавці»? Чи це не є розпалюванням міжнаціональної ворожнечі?

Панове сенатори, напевно, вирішили за гітлерівськими та сталінськими кальками переписати історію і світове право? В такому ракурсі не дивними будуть подальші «викидні шизофренії». Такі, як «ВІДМІНА»:

– «полонізації», «колонізації», «пацифікації» (осудженої Лігою Націй – попередника ООН) у 20-30-тих роках ХХ століття;

– операції «Вісла»;

– Другої світової війни;

– волинян (українці, поляки, євреї, білоруси та інші), які боролися з нацистами та комуністами та захищали свої домівки, а не йшли окупантами під Варшаву, Москву чи Берлін;

– «Кресової книги справедливих»;

– 200 тисяч українців та білорусів, які у польській армії воювали проти окупантів;

– найбільших фінансистів Другої світової, гітлерівської Німеччини і сталінської СРСР зі США та з Великобританії;

– співпраці АК-WiN та УПА у 1945-47 рр.;

– воєнні та післявоєнні суди та покарання тих, хто дійсно знищував дітей та жінок, незалежно від національності останніх тощо.

А замість цього – «повісити» все на українців? Це ж українці, а не поляки, у 1920-их роках, за Версальською та Ризькою угодами, приєднали до своїх земель частини Східної і Західної Пруссії, Верхньої Сілезії, провінцію Позен (нині Познань)? Це ж українці, а не поляки, у 1919-21-му роках окупували Східну Галичину, Західну Волинь, Західне Полісся, Холмщину і Підляшшя? Це ж українці, а не поляки, у 1938-39-му роках разом із Гітлером та Горті ділили на шматки Чехословаччину (Тешинська область, операція «Залужжя»)?

В такому ракурсі не дивним є визнання героями Польщі вбивць та карателів. Наприклад, з 2012 року героями Польщі стали «Національні збройні сили» (NSZ), найбільш відомим злочином яких було масове вбивство 6 червня 1945 року близько 200 мешканців села Верховини (Холмщина), відоме як «Різанина у Верховинах». Серед убитих – лише 45 чоловіків, а 155 – жінки та діти. Злочин вчинив загін NSZ під командуванням Мєчислава Паздерського на псевдо «Сірий». А чого варті спогади Стефана Дембскі «Екзекутор» («Egzekutor», Stefan Dąmbski, Ośrodek Karta, Warszawa)?

Chwała tych «bohaterów»? (Слава цим «героям»)?

Не дивним виявиться, якщо серед сенаторів знайдуться нащадки саме тих, хто: спочатку нищив під двома червоними прапорами (гітлерівської Німеччини та сталінської СРСР) і своїх, і чужих; у 1946-47 роках організовував голодомор в Україні (лише Польща отримала з Радянського Союзу 900 тисяч тонн хліба, забраного в українців); займав високі посади у післявоєнних прокомуністичних державах та вводив у Польщі (1981-82 роки) воєнний стан тощо.

Польща давно примирилася з Німеччиною. Маю надію, що не лише за рахунок скуповування всіх польських ЗМІ німецьким капіталом і вступом Польщі до ЄС. Польща замирилися з Росією за «обидві» Катині – і 1940-го, і 2010-го… Маю надію, що не від страху економічних наслідків після потенційної сварки.

Однак, м’яко кажучи, політичні невігласи, з усіх боків кордонів, а не лише польсько-українського, які виховані на «ідеалах» катів (НСДАП, ВКП(б) тощо), зокрема – польського та українського походження – не зупиняються на вигадках, літературному піратстві, чи нагородженням одне одного не офіційними відзнаками «геноциду». Не маючи жодного відношення до Волині, вони щороку піднімають істерію, свій «хвіст» і «рейтинг». «Рейтинг» на крові, панове?

Армія Крайова, Армія Людова, 2-ий шуцманбатальйон вермахту (польський), «Національні збройні сили», «Селянські батальйони», УПА Бульби-Боровця, УПА-мельниківців, УПА-бандерівців, дивізія СС «Галичина», червоні та біло-червоні партизани, загони самооборони, енкаведисти, есесівці, радянська червона армія, німецький вермахт, мародери…

Стільки їх кривавим шляхом пройшло Волинню, що всіх не згадаєш, але нікого не забудеш…

Волинь пам’ятає! У кожній родині пам’ятають своїх героїв та мучеників. Тому й не дивно, що серед депутатів-підписантів (комуністів та «регіоналів»), які закликають польський Сейм визнати трагедію геноцидом одного народу, немає підпису ні Адама Мартинюка, ні Катерини Ващук, ні Ігоря Єремеєва, ні Степана Івахіва, ні когось іншого з депутатів-волинян. Вони теж пам’ятають…

Нам усім (полякам, українцям, білорусам, євреям, німцям, росіянам та багатьом іншим) треба сказати зараз і собі: Досить! Dość!

Варто об’єднати архіви, згадати тих, кого засудили за ці злочини, і виявити всіх злочинців, незалежно від їх національності. Варто відділити патріотизм від злочину і поставити на цьому крапку. Годі вже спекулювати цією темою. Злочинцям – осуд, героям – слава!