Чи вміє Ігор Палиця писати закони?
Я не голосував за Ігоря Палицю, як і більшість моїх знайомих і друзів. Хоч і ставлюся до нього з якоюсь долею поваги.
(До речі, про свої міркування на цю тему я писав тут).
Нещодавно експерти розповіли про те, як працювали волинські народні депутати у перші півроку діяльності Верховної Ради.
Це тільки підтвердило мою позицію: Палиця хоч і хороший благодійник та інвестор, проте абсолютно нікчемний народний депутат.
Лучани ще й раніше мали можливість зрозуміти, що з такого нардепа користі, як з однієї тварини молока…
Достатньо було прочитати його передвиборчу програму. Грошей він наобіцяв «мало не покажеться», а от про прямий обов’язок приймати дієві закони якось «забув».
Не читали? Ось, можете ознайомитися. І порівняти.
Порівняйте його «національний» і «місцевий» пріоритети. Місцевого («дам грошей») є сім великих розділів з 4-9 підпунктами кожен. Збудуємо, проведемо, встановимо, відремонтуємо. Національного («прийму чи підтримаю закони») – сім маленьких, нещасних, взагалі ніяких пунктиків.
І за вісім місяців роботи Верховної ради тільки підтвердився той факт, що Палиця вирішив «класти з прибором» на свої безпосередні обов’язки народного депутата. Ставлення до своєї законотворчої діяльності просто катастрофічно безвідповідальне!
Чи знаєте ви, що від листопада 2012 року Палиця вніс у парламент цілих ТРИ законопроекти? Круто, скажете? О’кей. Правда, у Мартинюка та Івахіва – по вісім, у Єремеєва – шість, у Вітіва і Смітюха – по п’ять… Але о’кей.
Все ж давайте разом глянемо, ЯКІ ці законопроекти. Благо, є парламентський портал.
Законопроект № 1102
«Про обов'язкове володіння і використання державної мови»
(внесений 17 грудня 2012 року)
Пам’ятаєте цю жалісну історію? Доки влітку минулого року у Луцьку працівники штабу Ігоря Палиці з усіх сил ліпили для свого кандидата образ благодійника-патріота, той …підтримав скандальний антиукраїнський мовний закон Колесніченка-Ківалова.
Потім, правда, почалася «очищувальна компанія». Заяви про фальсифікації, Палиця у вишиванці в усіх газетах, заяви про відкликання голосу…
(Детальніше про відбілювання Ігоря Палиці можна прочитати у матеріалі Андрія Калахана та Андрія Лучика «Ігор Палиця та українська мова: ні слова правди»)
Одним з елементів такого піару став законопроект «Про обов'язкове володіння і використання державної мови». Його Палиця швиденько подав у парламент. Подав, і, очевидно, …забув.
Журналістам стало відомо, що цей проект ще до виборів (6 вересня) зняли з розгляду. Очевидно, технологи вирішили, що потрібний вплив на «лохторат» він уже справив. Тоді цей законопроект назвали «черговою локшиною на вуха виборців».
Але вибори минули, Палиця сів у депутатське крісло і …знову подав цей законопроект. Нащо? Думаю, аби «згадати» про нього за пару місяців до нових парламентських виборів. Щоб у Луцьку не сумнівалися: Палиця свій, український, він не представник якоїсь іншої національності, він патріот...
Законопроект № 1130
«Про внесення зміни до пункту 56.22 статті 56 Податкового кодексу України щодо притягнення до адміністративної відповідальності».
Вдосконалювати Податковий кодекс – справа благородна. Тим більше для зовсім небідної людини.
У цьому випадку Ігор Палиця взявся захищати підприємців. У пояснювальній записці до проекту закону йдеться: якщо пропоновані зміни приймуть, то зменшиться, зокрема, «кількість випадків безпідставного притягнення службових (посадових) осіб платників податків до адміністративної відповідальності». Бо автор законопроекту пропонує притягати платника податків до відповідальності тільки тоді, коли відповідне рішення прийме контролюючий орган.
Правильна мета? Без сумніву. Але чи знаєте ви, що точнісінько такий законопроект Ігор Палиця зареєстрував ще …14 січня 2011 року! І мав усі можливості забезпечити його прийняття. Тим не менше законопроект не прийняли.
Але у новому складі парламенту Палиця знову його реєструє. Складається враження про абсолютну випадковість такого кроку: от який папірець лежав ближче – такий і занесли до парламенту…
Виходить, як і у випадку з законопроектом «Про обов'язкове володіння і використання державної мови», Палиця надто не «напружувався»: подав старий проект, та й по всьому…
Законопроект № 2092
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади та вдосконалення дозвільної системи у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, надрокористування та зменшення регуляторного тиску на суб'єктів господарювання»
(внесений 24 січня 2013 року)
Цей законопроект – єдиний з трьох палицівських «доробків», який, за інформацією парламентського сайту, пройшов офіційні експертизи.
У Верховній Раді кожен законопроект проходить експерту оцінку, аби депутатам було простіше розібратися у ньому під час прийняття рішення. Експерти не мають права заборонити чи дозволити певний законопроект, проте дають рекомендації: прийняти його чи відхилити.
Так от. Цей законопроект Ігоря Палиці …парламенту рекомендували відхилити. Причому зробили це і Головне науково-експертне управління парламенту, і парламентський Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Проект закону передбачає змінити цілу низку законів для спрощення ряду дозвільних процедур для підприємств, діяльність яких може забруднювати навколишнє середовище. Зрозуміло, що держава цю сферу контролює дуже ретельно. Натомість проект закону вимагає спрощення такого контролю.
Я навіть не задаюся питанням, наскільки для лучан, інтереси яких Ігор Палиця обіцяв захищати, цей законопроект є важливим. Ясно, що нам користі від нього – нуль цілих нуль десятих. Його суть – не більш ніж лобіювання інтересів підприємств, які можуть забруднювати природу.
У висновках і науково-експертного управління, і комітету сказано: «законопроект рекомендуємо відхилити».
Експерти стверджують: автор законопроекту погано знає законодавство, через що норми проекту суперечать ряду законів, плутає поняття «дозвіл» і «ліцензія» та ряд інших термінів. А головне, норми цього законопроекту Ігоря Палиці «можуть призвести до відстоювання вузьковідомчих інтересів та негативно позначитись на водних, земельних ресурсах, довкіллі у цілому».
(детальніше ознайомитися з висновками щодо законопроекту:
Висновок Головного науково-експертного управління
Висновок комітету 20.03.2013)
Що ж маємо в «сухому залишку»? Два законопроекти, які Ігор Палиця «передер» з напрацювань попередньої каденції, і ще один, який розкритикували спеціалісти.
Висновки? Впевнений, кожен зробить їх для себе сам. Я зробив. І постарався їх викласти на початку цього тексту. Повторю: Палиця хороший інвестор і благодійник, проте абсолютно неефективний народний депутат.
P.S.
Окремо про неможливість коментувати цей мій допис.
Я не проти дискусії. Але я не раз бачив, яким чином використовують коментарі в інтернеті.
Цього разу я хочу запропонувати, може, трохи консервативний, але цивілізований і перевірений часом формат: «лист у відповідь». Не згідні зі мною – вперед! Пишіть відповідь! По пунктах, відверто, гостро, викривально. Ваш текст обов’язково опублікують у рубриці «Колонка автора» на ВолиньPost. Адже ви підпишетеся власним іменем, покажете своє обличчя.
Я й не мрію, що на написане мною відреагує сам Ігор Палиця. Але хочу перевірити: чи готовий хтось казати слово на підтримку цього депутата не перед виборами і не у замовних публікаціях?
Володимир Пащенко,
керівник проекту «ВолиньPost»
(До речі, про свої міркування на цю тему я писав тут).
Нещодавно експерти розповіли про те, як працювали волинські народні депутати у перші півроку діяльності Верховної Ради.
Це тільки підтвердило мою позицію: Палиця хоч і хороший благодійник та інвестор, проте абсолютно нікчемний народний депутат.
Лучани ще й раніше мали можливість зрозуміти, що з такого нардепа користі, як з однієї тварини молока…
Достатньо було прочитати його передвиборчу програму. Грошей він наобіцяв «мало не покажеться», а от про прямий обов’язок приймати дієві закони якось «забув».
Не читали? Ось, можете ознайомитися. І порівняти.
Порівняйте його «національний» і «місцевий» пріоритети. Місцевого («дам грошей») є сім великих розділів з 4-9 підпунктами кожен. Збудуємо, проведемо, встановимо, відремонтуємо. Національного («прийму чи підтримаю закони») – сім маленьких, нещасних, взагалі ніяких пунктиків.
І за вісім місяців роботи Верховної ради тільки підтвердився той факт, що Палиця вирішив «класти з прибором» на свої безпосередні обов’язки народного депутата. Ставлення до своєї законотворчої діяльності просто катастрофічно безвідповідальне!
Чи знаєте ви, що від листопада 2012 року Палиця вніс у парламент цілих ТРИ законопроекти? Круто, скажете? О’кей. Правда, у Мартинюка та Івахіва – по вісім, у Єремеєва – шість, у Вітіва і Смітюха – по п’ять… Але о’кей.
Все ж давайте разом глянемо, ЯКІ ці законопроекти. Благо, є парламентський портал.
Законопроект № 1102
«Про обов'язкове володіння і використання державної мови»
(внесений 17 грудня 2012 року)
Пам’ятаєте цю жалісну історію? Доки влітку минулого року у Луцьку працівники штабу Ігоря Палиці з усіх сил ліпили для свого кандидата образ благодійника-патріота, той …підтримав скандальний антиукраїнський мовний закон Колесніченка-Ківалова.
Потім, правда, почалася «очищувальна компанія». Заяви про фальсифікації, Палиця у вишиванці в усіх газетах, заяви про відкликання голосу…
(Детальніше про відбілювання Ігоря Палиці можна прочитати у матеріалі Андрія Калахана та Андрія Лучика «Ігор Палиця та українська мова: ні слова правди»)
Одним з елементів такого піару став законопроект «Про обов'язкове володіння і використання державної мови». Його Палиця швиденько подав у парламент. Подав, і, очевидно, …забув.
Журналістам стало відомо, що цей проект ще до виборів (6 вересня) зняли з розгляду. Очевидно, технологи вирішили, що потрібний вплив на «лохторат» він уже справив. Тоді цей законопроект назвали «черговою локшиною на вуха виборців».
Але вибори минули, Палиця сів у депутатське крісло і …знову подав цей законопроект. Нащо? Думаю, аби «згадати» про нього за пару місяців до нових парламентських виборів. Щоб у Луцьку не сумнівалися: Палиця свій, український, він не представник якоїсь іншої національності, він патріот...
Законопроект № 1130
«Про внесення зміни до пункту 56.22 статті 56 Податкового кодексу України щодо притягнення до адміністративної відповідальності».
Вдосконалювати Податковий кодекс – справа благородна. Тим більше для зовсім небідної людини.
У цьому випадку Ігор Палиця взявся захищати підприємців. У пояснювальній записці до проекту закону йдеться: якщо пропоновані зміни приймуть, то зменшиться, зокрема, «кількість випадків безпідставного притягнення службових (посадових) осіб платників податків до адміністративної відповідальності». Бо автор законопроекту пропонує притягати платника податків до відповідальності тільки тоді, коли відповідне рішення прийме контролюючий орган.
Правильна мета? Без сумніву. Але чи знаєте ви, що точнісінько такий законопроект Ігор Палиця зареєстрував ще …14 січня 2011 року! І мав усі можливості забезпечити його прийняття. Тим не менше законопроект не прийняли.
Але у новому складі парламенту Палиця знову його реєструє. Складається враження про абсолютну випадковість такого кроку: от який папірець лежав ближче – такий і занесли до парламенту…
Виходить, як і у випадку з законопроектом «Про обов'язкове володіння і використання державної мови», Палиця надто не «напружувався»: подав старий проект, та й по всьому…
Законопроект № 2092
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади та вдосконалення дозвільної системи у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, надрокористування та зменшення регуляторного тиску на суб'єктів господарювання»
(внесений 24 січня 2013 року)
Цей законопроект – єдиний з трьох палицівських «доробків», який, за інформацією парламентського сайту, пройшов офіційні експертизи.
У Верховній Раді кожен законопроект проходить експерту оцінку, аби депутатам було простіше розібратися у ньому під час прийняття рішення. Експерти не мають права заборонити чи дозволити певний законопроект, проте дають рекомендації: прийняти його чи відхилити.
Так от. Цей законопроект Ігоря Палиці …парламенту рекомендували відхилити. Причому зробили це і Головне науково-експертне управління парламенту, і парламентський Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Проект закону передбачає змінити цілу низку законів для спрощення ряду дозвільних процедур для підприємств, діяльність яких може забруднювати навколишнє середовище. Зрозуміло, що держава цю сферу контролює дуже ретельно. Натомість проект закону вимагає спрощення такого контролю.
Я навіть не задаюся питанням, наскільки для лучан, інтереси яких Ігор Палиця обіцяв захищати, цей законопроект є важливим. Ясно, що нам користі від нього – нуль цілих нуль десятих. Його суть – не більш ніж лобіювання інтересів підприємств, які можуть забруднювати природу.
У висновках і науково-експертного управління, і комітету сказано: «законопроект рекомендуємо відхилити».
Експерти стверджують: автор законопроекту погано знає законодавство, через що норми проекту суперечать ряду законів, плутає поняття «дозвіл» і «ліцензія» та ряд інших термінів. А головне, норми цього законопроекту Ігоря Палиці «можуть призвести до відстоювання вузьковідомчих інтересів та негативно позначитись на водних, земельних ресурсах, довкіллі у цілому».
(детальніше ознайомитися з висновками щодо законопроекту:
Висновок Головного науково-експертного управління
Висновок комітету 20.03.2013)
Що ж маємо в «сухому залишку»? Два законопроекти, які Ігор Палиця «передер» з напрацювань попередньої каденції, і ще один, який розкритикували спеціалісти.
Висновки? Впевнений, кожен зробить їх для себе сам. Я зробив. І постарався їх викласти на початку цього тексту. Повторю: Палиця хороший інвестор і благодійник, проте абсолютно неефективний народний депутат.
P.S.
Окремо про неможливість коментувати цей мій допис.
Я не проти дискусії. Але я не раз бачив, яким чином використовують коментарі в інтернеті.
Цього разу я хочу запропонувати, може, трохи консервативний, але цивілізований і перевірений часом формат: «лист у відповідь». Не згідні зі мною – вперед! Пишіть відповідь! По пунктах, відверто, гостро, викривально. Ваш текст обов’язково опублікують у рубриці «Колонка автора» на ВолиньPost. Адже ви підпишетеся власним іменем, покажете своє обличчя.
Я й не мрію, що на написане мною відреагує сам Ігор Палиця. Але хочу перевірити: чи готовий хтось казати слово на підтримку цього депутата не перед виборами і не у замовних публікаціях?
Володимир Пащенко,
керівник проекту «ВолиньPost»
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Вибір редактора
Популярне
