Свято «червоного» походження

На початку березня у Древньому Римі існувало свято пошанування жінок. Проте не всіх, а лише заміжніх та з аристократичних родин.

Цього дня вони отримували подарунки від своїх чоловіків і були оточені максимальною увагою та шаною.

Римські матрони вдягали найурочистіший одяг і йшли молитись в храм богині Вести - покровительниці сімейного миру та затишку. І навіть рабині цього дня звільнялись від своїх щоденних обов"язків.

Сьогодні 8-е березня відзначають далеко не в усіх державах і навіть про його існування не підозрюють в тій країні, де воно власне і зародилось - у США. У далекому 1857 р. текстильниці Нью-Йорку влаштували демонстрацію, протестуючи проти низької зарплати, вимагаючи покращення умов праці та зрівняння в правах з чоловіками.

Демонстрацію розігнали, але через те, що демонстрантки під час проходу по Манхетену голосно стукали порожніми каструлями акцію запам"ятали і назвали дуже оригінальною.

Через рік місцеві ЗМІ, згадуючи цю подію, назвали її вперше «Жіночим днем». Згодом, через більш як 50 років, у 1908 р. в тому ж таки Нью-Йорку тисячі жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи підвищення зарплати, але сам протест відбувся саме 8-го березня і був приурочений подіям 1857 року.

У 1910 р. в Копенгагені відбулась Друга Міжнародна Конференція жінок-соціалістів, де Клара Цеткін запропонувала, щоб жінки у всьому світі вибрали якийсь день, коли вони вимагатимуть соціальної і політичної рівності з чоловіками. 100 жінок делегаток конференції із 17 країн гаряче підтримали цю пропозицію.

Проте треба зазначити, що точна дата відзначення такого дня на конференції так і не була встановлена, а вперше Міжнародний Жіночий День солідарності жінок в боротьбі за економічні та політичні права був відзначений через рік 19 березня в Німеччині, Швейцарії, Австрії та Данії.

Дата ця була вибрана німецькими жінками тому, що у 1848 р. король Прусії пообіцяв (але не виконав) надати жінкам виборче право.

У 1912 р. Міжнародний Жіночий День відзначали чомусь 12 травня. І лише від 1914 р. його почали стихійно святкувати чомусь саме 8-го березня.

Слід наголосити, що відзначали його винятково жінки європейських країн, а в інших державах світу про нього не мали жодного уявлення.

В Російській імперії, яка жила, на відміну від усієї Європи, за юліанським календарем, 8-е березня випадало на 23 лютого і цього дня у 1917 р. жінки Петрограду вийшли на вулиці, протестуючи проти продовження 1-ї Світової війни. Ця демонстрація переросла в загальний політичний страйк. І саме цей день став початком Лютневої революції, яка в свою чергу обумовила Жовтневий переворот і виникнення самого СРСР.

В Радянському Союзі 8-е березня було звичайним робочим днем і лише у 1966р. він став офіційним вихідним.

Жінки більшості країн світу давно вже отримали виборче право і свято сьогодні переросло у відзначення любові та поваги до жінки як такої.

Цей день оголошений національним святом та вихідним лише в деяких країнах СНД (РФ, Україна, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Азербайджан) та в кількох колишніх країнах соціалістичного табору (Албанія, В"єтнам, Китай, Монголія, Куба).

А майже в усіх європейських країнах та в Північній Америці це свято замінив День Матері, який відзначають у травні, але у різні дні.

Незважаючи на своє «червоне» походження, 8-е березня дивовижно вписалося в усе неформальне життя сучасного українського суспільства. В абсолютної більшості суспільства воно викликає лише позитивні емоції.