Націоналізм. Лікнеп для провокаторів

Останнім часом в Україні спостерігається справжня хвиля антифашистських мітингів. Дуже хочеться запитати у їх ідеологів та ініціаторів: проти яких "фашистів" мітингуємо?

Мітинги можливо організовують проти політичних сил, які використовують фашистську символіку? Чи може суспільство так висловлює свій протест символіці та ідеології, завдяки якій було розстріляно, зморено голодом, загублено в таборах і тюрмах десятки мільйонів українців? Ні! Все це робиться проти пересічних, сучасних українців, які ідентифікують себе як українські націоналісти!

Тож, провокаторам і політтехнологам, які стоять за цим штучним продукуванням технології протистояння, все ж таки хочеться нагадати зміст термінів "націоналізм" і "український націоналізм".

Націоналізм (франц. nationalisme, походить від лат. natio – народ, нація) – ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. (Encyclopedia Britannica, всесвітньо визнана і універсальна енциклопедія.)

Український націоналізм – різновид європейського націоналізму, політична ідеологія, а також громадсько-політичний рух, що ставить на меті створення і розвиток української самостійної національної держави та/або захист національної самобутності. Націоналізм вимагає в першу чергу національної самосвідомості, усвідомлення національної спільності групи людей. (Вікіпедія).

Якщо в нашому суспільстві, де понад півстоліття системно знищувалась культурна, національна, мовна та історична самоідентифікація і де майже 50 відсотків кращих синів та доньок нації безвинно загинули і були репресовані, сьогодні є молоді люди, які називають себе українськими націоналістами і готові жити як націоналісти, то Україна має шанс вистояти і не розчинитись в сучасному світі! А політики повинні зробити все, щоб якомога більше молодих людей хотіли себе назвати УКРАЇНСЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ.