«Антифашистський» мітинг – політична технологія влади

Так званий мітинг «В Європу – без фашизму», що пройшов у місті Луцьку 14 травня, а також аналогічні мітинги у інших містах Західної України мали небагато спільного з протидією загрозі фашизму, а були реальною політичною технологією влади та Партії регіонів в контексті підготовки до президентських виборів 2015 року.



По-перше, присутні на мітингу могли переконатись, що заявлені ініціатори мітингу, а саме ветеранські та молодіжні громадські організації Волині, мали дуже незначне відношення до його організації.

Реально ним займались керівники виконавчої гілки влади області (керівництво облдержадміністрації та районних державних адміністрацій) за серйозної підтримки обласної організації Партії регіонів. А координували підготовку заходу працівники управління інформаційної діяльності та комунікацій (колишнє управління внутрішньої політики) ОДА.

«Масовку» для мітингу забезпечили переважно чиновники районних адміністрацій та працівники бюджетних установ. Очолювали делегації з районів безпосередньо голови або заступники голів РДА. Так, можливо усі ці люди взяли відпустки за власний рахунок чи відгули для того, щоб приїхати на мітинг. Проте їхали вони до Луцька далеко не через антифашистські переконання.

З власної ініціативи на мітинг прийшли хіба що провладні депутати місцевих рад та партійні активісти. А таких було не більше 10 % від загальної кількості.

По-друге, мета проведення мітингу дуже розмита. Будь-якої серйозної загрози фашизму в Україні сьогодні немає. Не загрожує він і Європі.

З назви мітингу випливає, що його ініціатори бачать Україну членом Європейського Союзу. Проте на Меморіалі Слави не було навіть жодного прапору Європи, тоді як було не менше 1000 знамен Партії регіонів та близько півсотні національних прапорів.

Які ж справжні мотиви переслідували ініціатори мітингу?

Ці мотиви виключно технологічні:

Перше – показати гарну телевізійну картинку організованих противників віртуального фашизму та протиставити «конструктивні владні дії» «деструктивним діям опозиції». Це дуже логічно виглядає в контексті підготовки фінальної частини акції «Вставай Україно!» у Києві 18 травня;

Друге – здійснити тест на мобілізацію власних людських ресурсів (шляхом звезення чиновників та бюджетників). Перевірити ефективність роботи обласних та районних керівників в контексті підготовки до виконання завдань в умовах досить жорсткої наступної президентської кампанії;

Третє – показати, що основним ідеологічним ворогом влади є ВО «Свобода», яка стоїть на радикальніших позиціях, ніж інші опозиційні сили. Вивести політичне протистояння з формату «Янукович – Тимошенко (чи інший представник об’єднаної опозиції)» у формат «конструктивна влада – загроза фашизму від «Свободи»;

Четверте – «забити черговий клин» у внутрішні стосунки всередині опозиції. Вибудувати в її стані таку атмосферу, щоб ліберальні опозиціонери відвертались від радикальних опозиціонерів, а на президентських перегонах було як мінімум два кандидати у президенти з середовища «Батьківщини», «Свободи» і УДАРу.

Як буде розвиватися ситуація – покаже час. Але за результатами вчорашнього мітингу можна зробити один чіткий висновок – влада розглядає чиновників та бюджетників у якості «гарматного м’яса» в боротьбі за збереження влади.

А до побудови реального громадянського суспільства та поваги до особистості Україні ще досить далеко.


Коментар був підготовлений для розміщення на Громадській онлайн платформі "ВолиньМедіа"