Люблю українців
Я щиро радію, що я – українець. Не соромлюся, не нарікаю, а горджуся. І люблю українців.
Українці мудрі. Вони бачать, що влада не виконує своїх обіцянок – і більше її не обирають. Але вони можуть давати шанс: це справедливо – давати керівникам шанс виправити помилки.
Українці виважені. Вони не б’ють вітрини, коли уряд змушений піднімати ціни. Вони не закидають тухлими яйцями чиновників, які їм не подобаються. Вони не виходять на мітинги-демонстрації при першій-ліпшій нагоді. Вони чекають, думають, зважують. Вони приймають виважені рішення.
Українці щиросердні. І тут справа не лише у попсовій гостинності і смачній кухні. Не тільки. Українці допомагають один одному. Будь то Аргентина, Португалія чи Сибір. Будь то переповнений автобус, вулиця міста чи безлюдна траса. У них сильне почуття взаємовиручки і взаємоповаги. Мало того – це саме те, що відрізняє українців від представників інших націй. І немає в Українців ні зла, ні ненависті один до одного.
Українці патріотичні. Це так просто і так важливо: любити країну, в якій живеш. Хотіти їй добра. Працювати на її благо – тут і зараз. Любити своє місто, вулицю, дім. Сусідів і просто перехожих. І в українців це є.
Українці щедрі. Хіба може бути у скнар ТАКА культура? Пісні, казки, танці. Кухня, вишиванки, ужиткове мистецтво? Українці, отримавши щось від життя, спішать поділитися з ближнім. Українці, бачачи нужду когось, не можуть не допомогти. Навіть якщо у самих – обмаль можливостей.
Українці терплячі. Ця одна з головних християнських чеснот притаманна українцям як нікому. Й у цьому проявляється їхня віра. Не безхарактерність, не страх – а щира віра у те, що добро і щастя не дістається легко, що випробування і страждання – необхідні. Бо вони загартовують і роблять сильнішими.
Любов, підтримка, доброта і людяність - це закладені в українців з народження. Щиро дякую Богу, що я Українець!
* * *
…Не спішіть робити висновки про написані вище рядки. Чи й про їх автора. Прислухайтеся до себе: що ви в них побачили? Зневіру? Сарказм? Знущання? Чи може таки надію?..
Українці мудрі. Вони бачать, що влада не виконує своїх обіцянок – і більше її не обирають. Але вони можуть давати шанс: це справедливо – давати керівникам шанс виправити помилки.
Українці виважені. Вони не б’ють вітрини, коли уряд змушений піднімати ціни. Вони не закидають тухлими яйцями чиновників, які їм не подобаються. Вони не виходять на мітинги-демонстрації при першій-ліпшій нагоді. Вони чекають, думають, зважують. Вони приймають виважені рішення.
Українці щиросердні. І тут справа не лише у попсовій гостинності і смачній кухні. Не тільки. Українці допомагають один одному. Будь то Аргентина, Португалія чи Сибір. Будь то переповнений автобус, вулиця міста чи безлюдна траса. У них сильне почуття взаємовиручки і взаємоповаги. Мало того – це саме те, що відрізняє українців від представників інших націй. І немає в Українців ні зла, ні ненависті один до одного.
Українці патріотичні. Це так просто і так важливо: любити країну, в якій живеш. Хотіти їй добра. Працювати на її благо – тут і зараз. Любити своє місто, вулицю, дім. Сусідів і просто перехожих. І в українців це є.
Українці щедрі. Хіба може бути у скнар ТАКА культура? Пісні, казки, танці. Кухня, вишиванки, ужиткове мистецтво? Українці, отримавши щось від життя, спішать поділитися з ближнім. Українці, бачачи нужду когось, не можуть не допомогти. Навіть якщо у самих – обмаль можливостей.
Українці терплячі. Ця одна з головних християнських чеснот притаманна українцям як нікому. Й у цьому проявляється їхня віра. Не безхарактерність, не страх – а щира віра у те, що добро і щастя не дістається легко, що випробування і страждання – необхідні. Бо вони загартовують і роблять сильнішими.
Любов, підтримка, доброта і людяність - це закладені в українців з народження. Щиро дякую Богу, що я Українець!
* * *
…Не спішіть робити висновки про написані вище рядки. Чи й про їх автора. Прислухайтеся до себе: що ви в них побачили? Зневіру? Сарказм? Знущання? Чи може таки надію?..
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 23
По-російські ;)
Майте надію
Українці - гарні люди
По-російські ;) А все ж - по-російськи. Пащенко - морально бідна і примітивна людина: намагається говорити, як Сократ - загадками, але виходить банальщина, як двері до хліва. Словом, "щирий українець" з кривою душею.
Ви читачка
Морально бідна і примітивна людина бажає Вам гарного дня і гарного настрою ;)
І ще одне : можна і треба любити свій народ і свою націю.
Я теж їх люблю.А от керівництво країни ,зокрема і Луцька,просто ... не сприймаю.
І ніяким чином не ототожнюю народ і ТАКУ владу.Ви - радник міського голови,то порадьте йому позбутися партійних пенсіонерів,як Сороку,Роя,Ковпака.
Мешканці міста плюються,коли вони не виходять,а виповзають з міської ради.Невже немає молодих і професійних???
Ми обрали людину на 5 років. Він визначився з командою. Коли прийдуть наступні вибори лучани оцінять Романюка. Я не можу жбурляти каміння в інших. Для цього потрібно бути святим.
Дякую за увагу :)
Це - надія?
Це знущання над тими ,хто обирав цю гнилу владу!
Ще й плачуться,що немає коштів у Пенсійному фонді,а де ж вони візьмуться,коли молодь сидить на дивані,а функціонери партійного штибу керують.До чого докеруються?
До речі,йдеться не про каміння,а про те,в чому по суті і заключається ваша робота!
Більше позитиву і оптимізму - це моя думка
затерта тема вже до дірок, а істина одна - язиком молоти, це не руками робити.
Тема України, патріотизму, кохання для мене вічні.
Дещо пафосно але щиро.
Зверніть увагу, цікаве знайомство може вийти