Мирні зібрання у Луцьку: «а баба Яга проти»

Днями мені вдалося поспілкуватися із Луцьким міським головою Миколою Романюком, який чітко дав зрозуміти, що він проти свободи мирних зібрань принаймні у місті Луцьку.

На думку Миколи Романюка, «Порядок організації та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у місті Луцьку» має цілковите право на існування. Не зважаючи на те, що цей порядок (прийнятий рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 25.12.2008 № 933-1 зі змінами) є НЕКОНСТИТУЦІЙНИМ.

Чому ж це рішення і відповідно порядок є неконституційними?

По-перше. Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відноситься «вирішення ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку”. А СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКОНУ ПРО МИРНІ ЗІБРАННЯ В УКРАЇНІ ПОКИ НЕ ІСНУЄ.

По-друге. Оскільки спеціального Закону не існує, то регулює проведення мітингів Конституція України, ст. 39 якої вказує на те, що: «громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування». Слово «завчасно» уже було потрактоване Конституційним судом, який вказав, що термін повідомлення потребує законодавчого регулювання. Простіше кажучи, потрібні зміни у закони, а то й спеціальний закон. Чого нині немає.

По-третє. «Порядок…» виконкому Луцької міської ради порушує не тільки ЗУ «Про місцеве самоврядування…», а й саму Конституцію України. Зокрема, він передбачає, що організатори мирного зібрання мають не повідомляти місцеву владу про акцію, а отримувати дозвіл на проведення мирного зібрання. Це – перше.

Друге – прийняті зміни до рішення вказують, що організатори акції повинні повідомляти владу про проведення акції за 4 ДНІ до акції. Це виглядає абсурдно, знаючи, що в жодному Законі України на сьогодні не передбачено ні термінів, ні тим паче дозволів від влади на проведення мирного зібрання.
Кожен громадянин України сьогодні має право збиратися вільно і мирно проводити зібрання, висловлюючи свою позицію владі і громадськості. Свобода мирних зібрань це – одна із основоположних свобод будь-якого громадянина держави. А мирні зібрання як явище – це єдиний спосіб впливу на владні рішення і її помилкові вчинки.

Депутати могли, та не змогли
Сумною видалася картина голосування депутатів Луцької міської ради на 39-й сесії за проект рішення (автор – депутат Андрій Козюра), який мав би якраз скасувати це неконституційне рішення виконкому і порядок відповідно. Все було б добре, якби…

Якби рада набрала не 24 голоси, а 26.

Вже раніше у ЗМІ були висвітлені імена тих, які просто не проголосували за цей проект рішення. Зокрема:

1. Тетяна Дементьєва (фракція Партії регіонів)
2. Іван Смоленг (фракція Партії регіонів)
3. Рустам Дячук (позафракційний)
4. Віталій Кварцяний (позафракційний)
5. Антон Сосновський (позафракційний)
6. Анатолій Бірюков (позафракційний)
7. Євгеній Ткачук (позафракційний)

Не голосував і міський голова Микола Романюк, про позицію написано вище.

Тут існує також версія, що причиною такого НЕ голосування депутатами був простий політичний принцип: автором проекту рішення був не той депутат. Та чи можуть громадсько важливі питання бути розмінною монетою у політичних стосунках депутатів? Думаю це питання риторичне.

Додам, що громадські організації зверталися із роз’ясненням ситуації до депутатів: кожному персонально перед засіданням сесії було вручене звернення з проханням проголосувати за скасування рішення «Порядку…». Намарне.


Тут запитання у мене виникають не тільки до депутатів, що не голосували, а й до відсутніх опозиціонерів, яким мирні зібрання вже треба, як повітря.

Серед відсутніх, як це не дивно, був очільник обласної організації партії «Фронт змін» Олександр Пиза, не так давно спечений голова міської організації партії «Батьківщина» Сергій Григоренко (який ще недавно робив мирне зібрання під стінами «лісового» управління), керівник фракції «Батьківщина» Юрій Корольчук та ін. Не голосував також Анатолій Бірюков (член Європейської партії України) та була відсутня його однопартійка Олена Голєва. А ще не так давно прапор їх політсили майорів на великому мітингу опозиції.


Цих голосів вистачило б, щоб рішення було прийняте. І громадські активісти б сказали велике дякую, що опозиціонери подбали не тільки про своє майбутнє, а й про майбутнє громадськості.

Та цікава річ. Як повідомили у загальному відділі Луцької міської ради, повідомлення про проведення акції «Вставай, Україно!» 9 квітня було віднесене саме за ЧОТИРИ дні до акції. Це збіг обставин, чи конформізм місцевої опозиції, яка не бажала проблем подібних до ситуації у травні минулого року під час тоді можливого приїзду президента Януковича, де Волинський окружний суд заборонив усім партіям проводити мирне зібрання, послуговуючись тим же «Порядком…», прийнятим виконкомом? Це питання лишається відкритим.

Наголошу, що небезпека існування «Порядку…» у тому, що його можуть застосовувати вибірково. І поза тим, що він - неконституційний, судової тяганини не уникнути.

“Мода приймати такі антиконституційні “фільчині грамоти”, які незаконно обмежують право на протест, вже більше 10 років як прийшли в Україну з Росії, яка має федеративний устрій і зовсім іншу законодавчу базу,” – коментує ситуацію експерт Всеукраїнської ініціативи "За мирний протест" Михайло Лебедь. – “Вітчизняним правозахисникам в переважній більшості випадків вдається оскаржити в судах ці документи місцевих органів влади, але в окремих випадках це не вдається зробити роками".

Сесія Луцької міської ради: шанс на перезавантаження

На 40-ву сесію Луцької міської ради депутат Андрій Козюра знову подав проект рішення, який би скасував цей болючий для громадськості «Порядок…». Хоч порядок денний ще не сформований (на веб-сайті Луцької міської ради його ще немає у повному обсязі), сподіваюся депутати підійдуть до прийняття і порядку денного, і самого рішення з розумом та усвідомленням ситуації.

Варто нагадати лише, що громадськість окрім писанини на сайтах таки може вийти на мирне зібрання.
Марія Доманська, заступниця голови ВОМГО "Асоціація Молодих Реформаторів"