Додати запис

Блиск і вбогість любешівського бароко

Полішуки полішуками, але глибоке Полісся має подеколи унікальну культурну спадщину, яка вказує на те, що в цих болотах творилася хороша історія!.. ;)

Сталося це під час дуже короткої поїздки до Любешова, коли раптом після двогодинної їзди від Луцька за вікнами автобуса мелькнув незвичний об'єкт із каскадними заокругленнями на даху. Коли вдалося підійти ближче, брама давнього палацу Вишневецьких-Чарнецьких відкрилася в усій своїй красі й обездоленості. Давня пам'ятка волинського бароко стоїть у відвертій глушині без догляду і належної уваги, обдерта, запущена, захламлена сміттям.

Брама є представником доби бароко на Волині. Її збудували в першій половині XVIII століття. У той же час у нас зводилися такі чудові барокові монументи як бернардинський комплекс у Луцьку, Покровська церква у Піддубцях, домініканський костел у Старому Чорторийську тощо. Але, як і годиться, маленька брама була лише частинкою цілого палацового комплексу, який тихо-мирно зачаївся серед мальовничих поліських водяних стоходів.

У другій половині XVII століття Любешів став належати пінському шляхтичу Яну Дольському. Він домігся надання містечку Мегдебурзького права. Збудував тут і свою резиденцію - дерев'яний палац. Але він простояв лише два-три десятиліття і в 1706 році його знищили шведи.

Після смерті Дольського Любешів перейшов до Михайла Вишневецького, який вирішив збудувати новий палац. За проектами поки не відомих архітекторів збудували бароковий палац із парком біля нього. Але і він не простояв дуже довго. Досить скоро він з невідомої причини занепав і вже в першій половині ХІХ століття був розібраний.

Вже на початку ХХ століття від палацу залишилася тільки брама, трохи стіни (бічне праве приміщення) та є свідчення про вхід в підземелля палацу. На фотографіях 1929 року брама перебувала не в кращому стані, ніж сьогодні. До Першої світової окремі частини палацового комплексу ще використовувалися як житло родиною Чарнецьких, але в 1922 році були розібрані.

Оце й усі відомості про палац... Ані яким він був, ані якісь ширші відомості про його будівництво і причини занепаду практично нічого невідомо. Може, і зрозуміло - не кожен археолог та історик залізе так далеко в Полісся.

Немало авторів описували історію Любешова. Одне з найраніших джерел (крім архівних) - "Словник географічний королівства Польського" не дає жодних відомостей про палац. Хоча писали томи Словника в тому ж столітті, коли палац був розібраний.

А коли немає популяризації, немає уваги до історії, то вона забувається і її об'єкти стають частинкою незрозумілої буденності, яка просто існує і в принципі "взялася нізвідки". Брама палацу зареєстрована як пам'ятка архітектури національного значення. Але це також її не рятує.

До брами праворуч прибудоване не менш старовинне приміщення. З фотографій 1929 року його трохи видно. З того, як нанесена фарба на стінах, зрозуміло, що відносно недавно приміщення якось використовувалася, але зараз воно з брамою відверто нікому не потрібне. Всередині - обписані стіни, газети, бонґи - словом, продукти життєдіяльності сільської молоді. Хоча варто зазначити, могло бути набагато гірше. Приміщення прибудови пусте, але не вбите.

Гірше - з брамою. Вона стоїть обдерта, захламлена сміттям. Деякі частини провалилися. Балки перекриття між першим і другим поверхом оголені і піддаються впливові стихії.

У тій частині, де колись був парк, зараз знаходиться якесь господарство. Через браму туди потрапити важко, бо територію охороняє гавкотливий пес. Але дерева там є.

Вряження від пам'ятки двоякі. Бароко - не чуже поняття навіть для таких віддалених районів Полісся. Тут є своя місцева культурна та історична автентика, яка часто поєднується з унікальною природою. За певних обставин і тут можна розвивати туристичний бізнес. Або не розвивати, але підтримувати історичні скарби в певному прийнятному стані.

Але це - із фантастики. Бо кому воно тут потрібне? Люди закрилися у своїй буденності і ментальності, у проблемах і звичках життя. А культурній спадщині тут уже місця не знаходиться. Хоча формально пам'ятка і перебуває під опікою держави, але цю державу сюди мають направити місцеві люди. Пам'ятку ще можна колись зберегти. Але коли? Очевидно, не тепер, і можливо, не тут.

Браму чекає доля палацу, але поки ще вона тримає у собі енергетику старих часів...
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 9
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
а де блиск ?
Відповісти
Олександре, дякую. За цікавий текст, вичерпні світлини, а найбільше - за інтонацію.
Є ще приголомшливі руїни (і будівлі!!) в Лукові (Мацейові). Ну, де був замок тамплієрів :)). Якби ви туди ще дістались, там такі скарби в яблуневих садах - аж не віриться, що це все було і ще є у нас попід носом.
І в Нововолинську унікальні пам'ятки на вас зачекалися. Готова вас зустріти. ))
Відповісти
Гарне містечко, ще б туди нормальну владу то може щось і було би, а так всі чинуші з Радянського Союзу і незмінний мер. Печалька....
Відповісти
Чудовий куточок Полісся. Уявляю, щоб у якомусь польському містечку було, щось подібне. Це вже точно стало б візитною карткою і приносило б певні навіть фінансові дивіденди. Ну але це для поляків. А для поліщуків-українців - це не потрібна халабуда.
Та і що тут ще скажеш, якщо вихідець цих країв, якого до речі фанатично підтримує місцеве населення, зневажив пам"ять всіх загиблих українців у Голодоморах.
Так і хотілось запитати у любешівців, а Ви також з посмішкою сприймаєте невинно убієнних? Ганьба кожному, хто голосував за україноненависників комуністів.
Відповісти
Навіть в такому вигляді бароккоо виглядає краще, ніж сучасний луцький "модерн" типу драмтеатру чи огранітнених прибудов-сарайчиків по проспекту Волі. А що пропонує показати Котису Камишникова? Місто 1956 року народження, то хіба що підтоплені шахти і порослі лозою терикони?
Відповісти
огранітнені сарайчики на Волі - це гидоття, але за драмтеатр не скажіть)) це одна з хронологічно останніх луцьких радянських споруд, де слово архітектура використовувати несоромно. http://www.volynpost.com/blogs/252-za-scho-my-lyubymo-luckyj-dramteatr
Відповісти
Нововолинську трохи більше років, ніж ви написали, і є тут не лише терикони. Він же не на пустирі постав, а на теренах прадавніх сіл. Низкиничі, Будятичі( Бутятичі), Русовичі, Дорогиничі... Зазирніть бодай у Вікіпедію щодо кожного з цих сіл. Дещо збереглося дотепер. Є дуже цікава наукова гіпотеза стосовно Будятич - отих самих, яким Ісаак Бабель у "Конармії" присвятив прекрасну новелу. Припускають, що там народився й виріс князь Володимир - той самий, хреститель Русі. :))
А Бабеля дуже рекомендую.
Відповісти
Пане Олександре, історичні пам'ятки, як і історія в нашій країні нікому не потрібні, адже вони не приносять будь-яких прибутків. Ви кажете "розвивати туризм". Але, ви забуваєте про відсутність доріг, відсутність нормальної туристичної інфраструктури (готелі, екскурсійні агенції, гіди зі знанням іноземних мов, заклади розваг і т. д.). Ви забуваєте про людей, котрі десятки років руйнують свою історію (або, в кращому разі, їм байдуже), забуваєте про чиновників всіх рівнів та організацій, котрі дивляться на тебе зверхно, ставлять палки в колеса і лише чекають хабаря.
Подивіться лише скільки історичних будівель у відносно "культурному" Луцьку було зруйновано протягом минулих десяти рокі. А скільки ще буде зруйновано... Нажаль, це реальність, і змінити її не можна, хоч як би ви старалися. Залишається лише змиритися. На жаль, ми живемо у недосконалому світі, в країні третього світу. І я змирився. Але серце все одно болить, коли бачу...
Відповісти
Стаття гарна але що ви у всьому звинувачуєте людей??? Ви це до влади кажіть!!! народ у Любешові давно переживає за архітектрурні памятки але до нашої влади не достукатися... і не говоріть що Бароко чуже для нас поняття! врахуйте що наший район найпівнічніший у Західній Україні... і туризм у нас розвивається помалу кожне літо тут поляки, німці відпочивають, катаються на байдарках, і це все треба до влади писати а не звинувачувати у цьому всіх людей...
Відповісти