Міста в обличчях жінок

Допис для журналу FREE TIME

МІСТА В ОБЛИЧЧЯХ ЖІНОК

Хтось дуже давно, на сторінках якогось Богом забутого творіння, написав, що кожне місто має жіночу душу. Якомусь з них ледь виповнилося 40, а воно вже очима роздратованої пенсіонерки проводжає тебе лихим поглядом із очниць стін, утворених від вибитої плитки. Якомусь – за тисячу, а воно сяє незгірше 16-річної випускниці провінційної школи, перед якою тільки починає відкривати свої обійми світ.

За останні декілька років мені довелося об’їздити чимало українських міст і містечок. Важко сказати, чи в кожному з них я відчув ту жіночу душу, але деякі рефлексії накопичилися… З легкими алюзіями в бік тих, хто в мене з тими містами асоціюється.

УЖГОРОД

Вона – мовчазна брюнетка. Природня засмага, витончені рухи рук і злегка погордливий погляд. Мінлива перших днів весни. Манери то богемно-європейські, то дикунсько-циганські… Відкривається тільки з часом. І тільки з вином.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Вічні 16. З пасмом сакральної сивини у волоссі та магічного вар’ятства. Любить голосно. Горда та начитана. В моменти абсолютного задоволення чи крайнього розпачу звертає погляд у бік гір… Відкривається тільки на висоті. І тільки посвяченим.

ЛЬВІВ

Впевнена в собі. Владна, мовчазна і таємнича. Волосся пахне кавою. Вдома безлад: старі книги, картини невідомих авторів, колекції розбитих сердець. Зранку холодна і стримана, ближче до ночі дасть тобі відчути домашній затишок… Відкрита всім. Манірна хвойда з обличчям янгола.

ТЕРНОПІЛЬ

Розпатлана вечорами хіпі-дівчинка, яка на ранок одягає суворий костюм галицької консервативної стриманості. Відмінна коханка та грайлива муза. Тікає, та все не може втекти. Відкривається тільки на березі… І давно чужим морякам.

ЧЕРНІВЦІ

На підборах по бруківці. Божевільна кучерява леді: закрутить, затягне в павутину провулків, закохає і викине. Підведе на край кручі, поцілує і зіштовхне до низу. Відкривається тільки своїм… І тільки з поваги.

ВІННИЦЯ

Красива блондинка. Розумні очі. Активна жестикуляція. Емоцій понад міру. Вічне роздоріжжя 23-х. Здається, я знав її все життя. Вона завжди просилась у нашу компанію пограти у футбол. Відкривається, щоб бути відкритою. Тільки сьогодні. І тільки завжди.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Зараз… Вона докурить чергову цигарку, скине свою спортивну куртку і розкаже нам про раннього Пікассо. Проведе безликими дворами і покаже упокоєні обличчя місцевих. Відкриється. Тільки… тільки почекайте, поки докурить чергову цигарку.

ЖИТОМИР

Вона руда. Любить мандрувати. Заглядає глибоко в очі і просить забрати з собою. Живе у своєму закритому космосі. Вкрай невпевнена в собі, але від того ще гарніша. Відкривається тільки між рядками та асфальтними вибоїнами… І тільки гостям.

КИЇВ

Вона в навушниках. Багато говорить по телефону. Часто змінює мови і швидко ходить. За нею не вженешся. Стильна і стервозна. Багатогранна і часом пуста. Зовнішньо строката і по-дніпровському схвильована. Вся на кручах. Відкривається вимушено… З обов’язку і статусу. Я б закохався, якби міг.

ПОЛТАВА

Висока і худорлява. З довгою косою і самобутньою вимовою. Гарно готує і багато говорить. Стає навшпиньки у напрямку заходу, опираючись рукою об східну стіну. Відьма. Відкривається тільки опівночі… І тільки з мітлою між ногами.

ХАРКІВ

Бачу її на відстані. Обійняла самотню берізку серед кам’яних стін та широких проспектів. Крила в наявності, але опущені. Сум величний і майже космічний. Відкрита на всі сторони світу… І тільки вітрам.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК

Схвильована і розумна. На березі Дніпра. Хоче сподобатися, але важко знаходить потрібні слова. Дворянська велич та індустріальна замкнутість. Курить цигарку, мружить очі та усміхається. Відкрита сонцю… Особливо призахідному.

ОДЕСА

Феєрична і різнобарвна. Гарно вчиться, має багато друзів, знає чимало мов. Гордості вище даху. Дельфіном шмигає по провулках та неочікувано багато цілує, зникаючи. Солоні губи, русяве волосся і жертовна любов. Відкривається повільно… І тільки прибережним чайкам.

РІВНЕ

Бігла, бігла, бігла… Ліс закінчився. Захекана і стурбована, в намаганні довести світу своє право на існування. Джерельно-прохолодна і полум’яно-спустошлива. Жертовна, як вояки 40-х у лісах навколо. Відкривається тільки в щоденнику… І тільки через роки.

ЛУЦЬК

Злякана. Гарна. Боїться чуток і постійно оглядається назад. Хоче скочити вище голови та забувається вийти з калюжі в якій стоїть. Мавка. Неприступно-дешева. Досяжно-непідкупна. Відкривається з боязні… З боязні лишитися непоміченою. Я б закохався, якби не хотів закохатися у ту, що зовнішньо строката і по-дніпровському схвильована.