Про добрих

Мій друг любить повторювати фразу: «Добрі люди є всюди, не важливо де ти, не важливо скільки у тебе грошей, не важливо чи є між вами мовний бар’єр, навіть не важливо, коли ви познайомилися – 20 років тому чи от щойно, і ти навіть не знаєш їхніх імен, або навіть їх не бачиш і не чуєш. Добрі люди завжди є у час, коли ти сама не зможеш справитися зі своїми проблемами, вони виручать».

Коли переконуєшся у вірності цих слів неодноразово, то здається, що навколо лише ті добрі люди. І тут читаєш коменти в інтернеті – і «бееемц!»… Здається, що це те місце, де добрі люди зникають.

Це не турбує, не вганяє у відчай, не змушує нервувати, не є героєм обговорення на кухні, це не викликає дискусій. Просто викликає відчуття епічного суму. Зізнаюся щиро, що у 80% випадках читаю лише дописи зареєстрованих користувачів і ніколи не пропускаю коментарі людей, котрих читаю вже кілька років.

А тут переглянула всі коментарі на ВолиньPost та Волиньських новинах під матеріалами про затриманих лучан у Білорусі, членів НацАльянсу. Особисто знайома лише з однією затриманою.

Погоджуюся, можна по-різному оцінювати діяльність Альянсу, рішення їхати у Білорусь, політичні переконання цих людей (з якими ні ви, ні я толком не знайомі), те, як цю ситуацію використають (-стовують), але ж це НАШІ люди і їх арештували в чужій країні. Не злодії, не вбивці, не крадії, а юні люди.

Звідки стільки нелюбові до своїх земляків? Звідки бажання «впаяти» їм чим побільше днів у камері?

Не розумію, як можна вболівати за ФК «Волинь», де стільки легіонерів, яким платять величезні гроші і не співчувати волинянам, які без примусу і безкоштовно жертвують своєю свободою заради того, аби показати український прапор.

Очевидно, я перебільшую і коментарі пишуть кілька людей (одначе зміст їх не викликає супротиву в інших). Подумайте, це лише маленький приклад, який викликає в окремо взятої людини сум. У когось такий розбрат викликає радість, потіху. Треба про це пам’ятати і будьмо більш милосердними у думках і висловлюваннях. Сьогодні ми не співчуваємо українцям, яких арештували за кордоном, завтра плюватимемо насіння поки в сусіда хата горить, а післязавтра ніхто не допоможе нам. Хоча, ні. Мій друг любить повторювати фразу, що добрі люди є всюди)