Історія GPS в Луцьку. "Дєло ясноє, што дєло тьомноє" (с.)

У громадському транспорті Луцька ще з 2010 року ніяк не можуть встановити GPS-обладнання, а відтак і справно вести контроль за рухом маршрутівок. На жаль.

А потреба контролювати перевізників, а точніше водіїв, у лучан є. Про це говорять чи не на кожній оперативній нараді у луцькій мерії. Щотижня в групу оперативного реагування «15-80» Луцької міської ради надходять скарги на роботу громадського транспорту. Найбільше претензій – саме до порушення графіків маршрутів. Та і соцмережах постійно лунають скарги на адресу маршрутників.

Аби дисциплінувати перевізників, у мерії вирішили створити так званий Центр обробки інформації про рух транспорту, головне завдання якого, – відслідковувати дотримання графіків руху маршрутними автобусами за допомогою GPS-систем.

Для цього 4 жовтня 2010 року організували тендер. Відповідне рішення напередодні прийняли члени виконавчого комітету Луцької міської ради.

За право виконувати функцію організації та управління рухом автобусів і підготовки інформації про роботу перевізників на автобусних маршрутах загального користування із використанням GPS змагалось три претенденти: ДП «Волиньавтотранссервіс», підприємство «Візор» та ТОВ «Дісайд ЛТД».

Рішення приймав конкурсний комітет, до якого, як свідчать документи, увійшли: Гоцалюк П., Ковпак Л., Мацьків В., Дубовик А., Середа О.

Розглянувши усі пропозиції, комісія майже одноголосно визнала переможцем тендеру підприємство «Візор». ТОВ «Дісайд ЛТД» взагалі було поза конкуренцією, оскільки його пропозиція була неповною і не відповідала умовам конкурсу. А ДП «Волиньавтотранссервіс» серед іншого зазначив, що щомісячна абонплата за обслуговування одного автобуса складатиме 237 гривень. «Візор» же вказав меншу суму – 165 гривень.

Втім перевізники не пішли на контакт із «Візором», бо їхні послуги видались їм надто дорогими. З того часу в міській раді неодноразово організовували зустрічі перевізників із переможцем тендеру. І перевізники майже одноголосно висловлювались категорично проти співпраці з «Візором».

Однак на тих зустрічах директор «Візора» Степан Чухрій щоразу розповідав про розроблену ним і його фахівцями систему GPS-навігації – «МАК» (мультимедійний автоматизований комплекс, система керування і моніторингу транспортних засобів в реальному часі в системі GPS (диспетчеризація), система збору і обробки інформації про роботу транспортних засобів, система оплати проїзду в міському транспорті, система мультимедійної інформації для пасажирів, система звукової інформації для інвалідів (людей з частковою або повною втратою зору).

Щоразу мова йшла про те, що усі перевізники мусять придбати і встановити у своїх автобусах цю GPS-систему, яка коштувала в межах 8 тисяч гривень. Хоча умови тендеру передбачали тільки функцію диспетчеризації. Ціна у 8 тисяч була надто непривабливою для перевізників, які доводили: GPS-навігація так дорого не коштує, не гірше устаткування можна придбати у інших виробників набагато дешевше.

Голова постійної депутатської комісії Луцької міської ради з питань житлово-комунального господарства, екології, транспорту та енергозбереження Олена Голєва, яка до всього володіє фірмою-перевізником «Санрайз», розповіла:

«Підприємство «Візор» виграло тендер, який проводила Луцька міська рада. А GPS-навігацію повинні встановити приватні перевізники. Не може міська рада зобов’язувати приватних перевізників купити GPS-навігацію у тієї чи іншої фірми. Це незаконно. Тим більше, якщо обладнання коштує у декілька разів дорожче».

Ще у грудні 2011 року члени транспортної депутатської комісії рекомендували перевізникам встановлювати у своїх автобусах навігатори на власний розсуд і не купувати їх у «Візора». Тоді ж попросили закінчити із цією справою до 1 січня.

Згодом це завдання відтермінували до 1 лютого.

А нещодавно перевізників знову зібрали у мерії і домовились поговорити про GPS вже 1 березня.

Під час останньої зустрічі 9 лютого стало відомо: чимало маршруток вже обладнані системою GPS. Втім у «Візора» обладнання купили одиниці.

Більше того, ті перевізники, які купили навігатори у інших виробників, користуються й іншим програмним забезпеченням для контролю за рухом транспорту, бо це, на їхню думку, і дешевше, і зручніше.

Тим не менш, під час наради 9 лютого перевізників знову агітували купувати GPS-обладнання у підприємства «Візор».

«Будь-який житель міста може зайти в інтернет на сайт mak.lutsk.ua, вибрати безпарольний доступ і подивитись, як рухаються маршрутки в даний момент, як вони рухались протягом дня, і порівняти з графіком руху», – розповів тоді Чухрій.

Вартість системи «МАК», пропонованої «Візором», коливається від майже двох тисяч гривень до понад дев’яти тисяч. Найдешевший варіант – це облаштування GPS-навігації через смартфон. Таке обладнання коштуватиме 1 850 гривень. Щомісячна абонплата у «Візора» вартуватиме 135 гривень – таку суму перевізники муситимуть сплачувати за кожну маршрутку.

«Диспетчеризація в місті буде. Є переможець тендеру – «Візор». Хоча є скарги на цю фірму. Нехай перевірять, наскільки законно проведений тендер», – сказав тоді заступник міського голови Василь Байцим.

Байцим також наголосив, що найближчим часом перевізники, які не хочуть купувати обладання у «Візора», повинні домовитись про інтеграцію даних зі своїх GPS-систем у систему «Візора», аби переможець тендеру надсилав зведені звіти у відділ транспорту мерії.

Директор «Візора» намагався переконати, що це проблемно, мовляв системи його конкурентів дещо несумісні із системою «МАК». Проте над цим вирішили попрацювати і зустрітись 1 березня.

У телефонній розмові директор «Візора» Степан Чухрій здивувався, коли я його запитала, чому перевізників постійно агітували купувати систему «МАК», і сказав, що такого не було – ніхто нікого не змушував.

Ну, як не було?! Я була присутня щонайменше на трьох таких зустрічах. І перевізники щоразу обурювались, мовляв чому нам ставлять умову купувати у «Візора». І ось тільки в грудні заговорили про те, що можна купувати обладнання у інших фірм. Таке враження, що про умови тендеру на якийсь час забули. А там же чітко вказано – тільки функція диспетчеризації!

Також у телефонній розмові Чухрій розповів, що інтеграція даних з невізорівських GPS-систем у систему «Візора» – велика проблема. Хоча на останній зустрічі з перевізниками саме про це домовились – «Візор» має прилаштувати усі системи до своєї.

Натомість, каже Чухрій, перевізники, які уже встановили GPS на власний розсуд, придбали трохи непідходяще обладнання.

«Ми нещодавно дали усім рекомендації, які трекери вони можуть під’єднувати. Але вони покупляли якісь інші», – розповів він.

«Кожен GPS-трекер має протокол. Є люди на землі. Це як трекери. Один говорить німецькою, інший – польською. Тому один одного не розуміють. Ось це називається протокол обміну інформації. Щоб один одного розуміти, треба говорити однією мовою. Тобто протокол має бути однаковий. Є протоколи інші, їх можна прив’язувати. А той протокол, який вони дали, нам треба прив’язувати я не знаю скільки, треба переробляти систему. Півроку. До всього, вони поставили трекери, які застосовуються для вантажного транспорту або для таксі. А там не треба графіка руху. Головне там – вчасно приїхати. Не буде зрозуміло, чи на початку проспекту Волі, чи в кінці Волі маршрутка», – ось так пояснив проблему Чухрій.

Разом з тим, він і похвалився – деякі перевізники таки купили «МАК» у «Візора», загалом на сьогодні це близько 50 маршруток.

«Я вже плюнути на це все хочу. Ми згідні тим займатися. Але вже надоїло. Я з того ще нічого не маю. Навіть з жодним з перевізників ще не уклав договору. Нема нормальної позиції влади. А ще нам зараз треба ввести в систему 500 графіків руху. Як почали розбиратись, а там – бардак. Півроку з ними треба розбиратись», – бідкається Степан Чухрій.

А ще він розповів, що Олена Голєва (як голова транспортної комісії, очевидно) «понаписувала бумаги» на «Візор» у прокурору, міліцію і антимонопольний комітет. Тому Чухрій тепер має «зайві клопоти».

*********************************

Так, багато тексту. Але я все ніяк не збагну, хто тут дурень? Міська влада (ще при Шибі!) прийняла правильне рішення – GPS треба. Провели тендер. Наче чесно, бо інші претенденти явно програвали. Але, як відомо, тендери чесні не завжди. Менше з тим.

Більше року перевізникам давали зрозуміти, що вони мають купити обладнання у «Візора». Я не можу зрозуміти, чому перевізники одразу не сказали, пославшись на документ з результатами тендеру: «Шановний «Візор», ми нічого не зобов’язані у вас купувати. Скажіть нам параметри трекерів, які можна буде інтергувати у вашу систему, і все буде вері гуд».

Чому тепер Чухрій заперечує, що агітував купувати саме своє обладнання? Хоча, у порівнянні з іншими системами, «МАК» дійсно мені подобається – це єдина система, яка дозволяє кожному охочому зайти в інтернет і глянути, як їде потрібна йому маршрутка у даний момент.

Або в мене курячі мізки, або хтось чогось не договорює. Зрештою, тема продовжується. Побачимо, що вони скажуть 1 березня…