Обережно: олігархи-«благодійники» на виборах!
Відчуваючи зростаюче суспільне невдоволення антисоціальною та антинаціональною політикою, Партія регіонів задля збереження влади зробила ставку на обман і спроби підкупу виборців. Одним із проявів такого курсу стала поява на Західній Україні значної кількості кандидатів у депутати, які формально дистанціюються від влади. А нерідко – заявляють про свою опозиційність. І навіть приватизовують для власного користування бренди опозиційних політичних партій...
Однак виявити тих, хто в майбутньому долучиться до Партії регіонів і сприятиме їй у справі визиску власного народу та подальшого збагачення представників крупного капіталу, доволі легко. Ці кандидати мають звичку розповідати про свою «незалежність». Дехто з них складає казки про власну «опозиційність». І навіть активно використовує червонокольорові бренди опозиційних партій. Майже всі вони вдаються до підкупу виборців і засипають округ подачками – від гречки, продуктових наборів, ліків аж до «живих» грошей.
Методи та прийоми виборчої агітації явних чи прихованих кандидатів від Партії регіонів, а також різноманітних ставлеників олігархічних груп – однакові. Їх суть проста: виборці – це електоральна маса, яку можна купити. Чим більше незаможних, малозабезпечених, нужденних людей, тим краще для кандидата в депутати, який натягнув на себе маску «благодійника».
Погано працює медицина, жебрацькі пенсії, у місцевих бюджетах нема фінансів на дороги, школи, лікарні? Так це ж прекрасна можливість для провладного місцевого олігарха, який мріє обратися у стіни місцевої ради! На цьому поприщі в його агітаторів і благодійного фонду відкриваються справді широченні можливості.
Такі кандидати полюбляють організовувати «видовища» та «гуляння» для народу. Їм усіляко сприяє місцева влада та висвітлюють підконтрольні ЗМІ. Хтось із них змушує працювати на себе всі заклади освіти. І навіть отримує честь бути членом наглядової ради у вузі. Інші кидають у бій за округ працівників свого підприємства. А дехто піариться навіть на прибиранні снігу, який тане.
Передвиборча «благодійність» є ознакою, яка безпомилково вказує на те, що кандидат у депутати – союзник Партії регіонів і потім «кине» своїх виборців. Учасники виборчих перегонів у мажоритарних округах, на яких зробила ставку Партія регіонів у нашій області на парламентських виборах 2012 року, вже широко вдавалися до різних форм підкупу малозабезпечених людей, які заледве зводять кінці з кінцями. Тоді олігархи місцевого масштабу простягнули руку допомоги режиму Януковича в області. Актуальною ця практика є і зараз.
«Благодійникам» справді є за що бути вдячними цій владі. В умовах панування режиму Януковича кількість безробітних зросла. Жебрацькі пенсії та зарплати, залежність працівників бюджетної сфери, освітян, медиків від влади створює надзвичайно благодатне середовище для прямого і непрямого підкупу виборців. Загнані в глухий кут люди, які не можуть забезпечити себе усім необхідним для достойного життя, – чудовий електоральний матеріал для місцевих і немісцевих олігархів. Кому ж, як не малозабезпеченим людям, можна запропонувати продати свій голос?
Але всі мають чудово розуміти елементарну істину. «Благодійники» ніколи не будуть зацікавлені в тому, щоб кількість їх потенційних виборців, яким можна роздавати подачки, зменшилася. Навпаки, всі вони природньо зацікавлені у збереженні існуючої соціальної несправедливості та бідності в державі. І ці союзники Партії регіонів на Волині нічого не робитимуть для того, щоб кардинально змінити стан справ в Україні.
Сьогодні окремі кандидати в депутати кидають виборцям крихти зі своїх багатомільйонних статків, аби потім повернути їх собі сторицею. Цей метод – старий, як світ. Ті ж громадяни, які по суті продають свій голос з принципу «цей дав хоч щось, а ті – нічого», самі перетворюються у звичайний товар. А людину, яку можна купити, потім так само можна і продати. І чи варто в принципі вірити словам кандидата, який уже на передвиборчій стадії вдається до нечесних методів? Бо як може такий претендент на депутатське крісло боротися з бідністю, недофінансуванням бюджетів, розкраданням коштів, дерибаном землі, якщо це звужує його електоральний ресурс? Адже самодостатні, гідні, забезпечені люди не звикли бігати за милостинею від мільйонерів і продавати свою прихильність на виборах. Кому ж тоді роздаватиме по 200 чи 300 гривень місцевий олігарх?
Для чого ж тоді черговий «благодійник» іде у виборні органи влади? Навряд чи для того, щоб ліквідувати причину соціальної несправедливості – панування олігархічно-кланового режиму з корупцією, офшорними зонами, грабунком власного народу – та через п’ять років повернутися в округ, де люди не будуть «купуватися» на кількасот гривень допомоги. Навпаки – чим більше проблем в населеному пункті, чим гірше та безпорадніше працює місцева влада, і чим бідніше живуть люди, – тим краще для «благодійника».
Чого варто чекати від «благодійника» у випадку потрапляння до рад різних рівнів? Поза всяким сумнівом, він приєднається до більшості на чолі з владою. Бо саме влада дає змогу такому кандидату отримувати надприбутки. Невже він ризикне втратити джерела походження своїх капіталів та теплу посаду, йдучи на протистояння з режимом Януковича? Ніколи! Адже збереження існуючого режиму – запорука його щасливого життя. Тим більше, якщо кандидат у минулому вже має досвід «теплої» дружби з нинішнім режимом у вирішенні певних питань. А влада швидко знайде «аргументи» для новоприбулого депутата...
Моральне і матеріальне задоволення від отриманих продуктових наборів чи грошових знаків швидко пройде. І тоді усім, хто повівся на подачки, доведеться чекати наступних виборів. Щоб їм знову дали хоч «щось». І при цьому нарікати на жебрацьке життя, малу зарплату, пенсію, погану владу.
Виборча тактика влади на Волині зрозуміла. Це ставка на олігархів, які купують виборців і перетворюють округ у своє виборче помістя. На допомогу таких «благодійників» і розраховує Янукович та його намісники на місцях, щоб і надалі проводити політику «покращення життя» для себе й свого олігархічного оточення, збагачуватися за рахунок українців.
Якщо ви не хочете жити так само, як зараз, і з безпорадною покірністю споглядати, як успішно розбудовує Янукович свої помістя, як покращується життя посадовців та олігархів за ваш рахунок, як знищується українська мова та паплюжиться національна гідність, то «благодійники» і псевдоопозиційні олігархічні друзі Партії регіонів не повинні отримати депутатські мандати!
Петро Герасименко
Однак виявити тих, хто в майбутньому долучиться до Партії регіонів і сприятиме їй у справі визиску власного народу та подальшого збагачення представників крупного капіталу, доволі легко. Ці кандидати мають звичку розповідати про свою «незалежність». Дехто з них складає казки про власну «опозиційність». І навіть активно використовує червонокольорові бренди опозиційних партій. Майже всі вони вдаються до підкупу виборців і засипають округ подачками – від гречки, продуктових наборів, ліків аж до «живих» грошей.
Методи та прийоми виборчої агітації явних чи прихованих кандидатів від Партії регіонів, а також різноманітних ставлеників олігархічних груп – однакові. Їх суть проста: виборці – це електоральна маса, яку можна купити. Чим більше незаможних, малозабезпечених, нужденних людей, тим краще для кандидата в депутати, який натягнув на себе маску «благодійника».
Погано працює медицина, жебрацькі пенсії, у місцевих бюджетах нема фінансів на дороги, школи, лікарні? Так це ж прекрасна можливість для провладного місцевого олігарха, який мріє обратися у стіни місцевої ради! На цьому поприщі в його агітаторів і благодійного фонду відкриваються справді широченні можливості.
Такі кандидати полюбляють організовувати «видовища» та «гуляння» для народу. Їм усіляко сприяє місцева влада та висвітлюють підконтрольні ЗМІ. Хтось із них змушує працювати на себе всі заклади освіти. І навіть отримує честь бути членом наглядової ради у вузі. Інші кидають у бій за округ працівників свого підприємства. А дехто піариться навіть на прибиранні снігу, який тане.
Передвиборча «благодійність» є ознакою, яка безпомилково вказує на те, що кандидат у депутати – союзник Партії регіонів і потім «кине» своїх виборців. Учасники виборчих перегонів у мажоритарних округах, на яких зробила ставку Партія регіонів у нашій області на парламентських виборах 2012 року, вже широко вдавалися до різних форм підкупу малозабезпечених людей, які заледве зводять кінці з кінцями. Тоді олігархи місцевого масштабу простягнули руку допомоги режиму Януковича в області. Актуальною ця практика є і зараз.
«Благодійникам» справді є за що бути вдячними цій владі. В умовах панування режиму Януковича кількість безробітних зросла. Жебрацькі пенсії та зарплати, залежність працівників бюджетної сфери, освітян, медиків від влади створює надзвичайно благодатне середовище для прямого і непрямого підкупу виборців. Загнані в глухий кут люди, які не можуть забезпечити себе усім необхідним для достойного життя, – чудовий електоральний матеріал для місцевих і немісцевих олігархів. Кому ж, як не малозабезпеченим людям, можна запропонувати продати свій голос?
Але всі мають чудово розуміти елементарну істину. «Благодійники» ніколи не будуть зацікавлені в тому, щоб кількість їх потенційних виборців, яким можна роздавати подачки, зменшилася. Навпаки, всі вони природньо зацікавлені у збереженні існуючої соціальної несправедливості та бідності в державі. І ці союзники Партії регіонів на Волині нічого не робитимуть для того, щоб кардинально змінити стан справ в Україні.
Сьогодні окремі кандидати в депутати кидають виборцям крихти зі своїх багатомільйонних статків, аби потім повернути їх собі сторицею. Цей метод – старий, як світ. Ті ж громадяни, які по суті продають свій голос з принципу «цей дав хоч щось, а ті – нічого», самі перетворюються у звичайний товар. А людину, яку можна купити, потім так само можна і продати. І чи варто в принципі вірити словам кандидата, який уже на передвиборчій стадії вдається до нечесних методів? Бо як може такий претендент на депутатське крісло боротися з бідністю, недофінансуванням бюджетів, розкраданням коштів, дерибаном землі, якщо це звужує його електоральний ресурс? Адже самодостатні, гідні, забезпечені люди не звикли бігати за милостинею від мільйонерів і продавати свою прихильність на виборах. Кому ж тоді роздаватиме по 200 чи 300 гривень місцевий олігарх?
Для чого ж тоді черговий «благодійник» іде у виборні органи влади? Навряд чи для того, щоб ліквідувати причину соціальної несправедливості – панування олігархічно-кланового режиму з корупцією, офшорними зонами, грабунком власного народу – та через п’ять років повернутися в округ, де люди не будуть «купуватися» на кількасот гривень допомоги. Навпаки – чим більше проблем в населеному пункті, чим гірше та безпорадніше працює місцева влада, і чим бідніше живуть люди, – тим краще для «благодійника».
Чого варто чекати від «благодійника» у випадку потрапляння до рад різних рівнів? Поза всяким сумнівом, він приєднається до більшості на чолі з владою. Бо саме влада дає змогу такому кандидату отримувати надприбутки. Невже він ризикне втратити джерела походження своїх капіталів та теплу посаду, йдучи на протистояння з режимом Януковича? Ніколи! Адже збереження існуючого режиму – запорука його щасливого життя. Тим більше, якщо кандидат у минулому вже має досвід «теплої» дружби з нинішнім режимом у вирішенні певних питань. А влада швидко знайде «аргументи» для новоприбулого депутата...
Моральне і матеріальне задоволення від отриманих продуктових наборів чи грошових знаків швидко пройде. І тоді усім, хто повівся на подачки, доведеться чекати наступних виборів. Щоб їм знову дали хоч «щось». І при цьому нарікати на жебрацьке життя, малу зарплату, пенсію, погану владу.
Виборча тактика влади на Волині зрозуміла. Це ставка на олігархів, які купують виборців і перетворюють округ у своє виборче помістя. На допомогу таких «благодійників» і розраховує Янукович та його намісники на місцях, щоб і надалі проводити політику «покращення життя» для себе й свого олігархічного оточення, збагачуватися за рахунок українців.
Якщо ви не хочете жити так само, як зараз, і з безпорадною покірністю споглядати, як успішно розбудовує Янукович свої помістя, як покращується життя посадовців та олігархів за ваш рахунок, як знищується українська мова та паплюжиться національна гідність, то «благодійники» і псевдоопозиційні олігархічні друзі Партії регіонів не повинні отримати депутатські мандати!
Петро Герасименко
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
Особливо, коли кажуть про чесного, справедливого і працелюбного, дбайливого сина першого секретаря обкому КПРС (він у нас хто: мільйонер чи міліардер?). Це саме та людина, яка буде дбати за простих людей? Та два рази...