2013 – рік Ворона

Календар відіграє важливу роль в релігійній системі будь-якої Віри.

Із тьми родиться світло. Із світла народилось Сонце. Спершу бачимо вранішню Зорю, а вже потім на небосхилі з’являється, “викочується” Сонце. Ніч родить Світло. Велична “жертва” Різдва!

Рід-з-Двох… Щоб нове родилось, мусить старе умерти. Тобто примиритись, перетворитись у нове. Це нагадує биття великого Серця.

Вся Природа навколо нас підпорядкована цьому ритму. Вона вічно жива. Тому ми говоримо: Бог Вічний. Так вірили наші предки. Так було в Природі, у Всесвіті. А ми – частинка Природи, тільки розумні.

Бог дав нам почуття, щоб сприймати навколишній світ, і розум, щоб осмислювати його.

Кожного року поступово підходить 21 грудня… Що це за дата, над якою так безжалісно спекулювали спритні ділки? Це – найкоротший день і найдовша ніч. Починається зимове сонцестояння. Воно триває до 25-го грудня. Проходить невидима боротьба між Світлом і Темрявою, між Добром і Злом, Днем і Ніччю, Життям і Смертю.

І саме 25-го грудня Світло перемагає Темряву. Тобто, народжується СВІТЛО, різдво Сітла Дажбожого! Цей день був найвеличніший у наших пращурів українців-арійців. З того дня день починає збільшуватись на макову зернинку, на курячий крок, на гусячу лапку, як говорили у давнину.

З 26-го грудня гречкосії пильнували ці дні. Бо кожен день визначав погоду на цілий місяць. 26-е грудня – це був січень, 27-е уже лютий, 28-е –березень і т.д. до 6-го січня. Дванадцять днів – 12-ть місяців. В ці дні за погодою стежили з 8 годин ранку до 20 годин вечора. Свої спостереження записували і мали свій прогноз на цілий поточний рік.

Точність правдивості була в радіусі до 150 кілометрів. Так як це тепер робить відомий журналіст і письменник з Волині Володимир Лис. Нове – це добре забуте старе.

Урочисто святкували це свято наші предки. На багато тисяч років воно старіше від народження християнізму, буддизму та інших світових релігій. На Різдво співають Коляди. Від слово “Коляда” постало “Календар” - коло - дар, що значить Земля зробила коло навколо Сонця за 365 днів. А точніше – за 365 днів, 5 годин, 48 хвилин, 46,8 секунди.

Впродовж багатьох тисячоліть календарі створювались жерцями, служителями релігійних культів, яким календар служив для встановлення сонячних і місячних свят.

Це здійснювалося у спеціальних храмах, які нині можна б було назвати справжніми обсерваторіями. Такі справжні обсерваторії відомі у всьому світі. Є вони й в Україні. Одна з них знаходилася на острова Хортиці в Запоріжжі.

Релігія, яка втратила свій власний календар, рано чи пізно стає в’язнем релігійного календаря іншої сильнішої релігійної системи. А той календар обов’язково стане причиною подальшого руйнування світоглядних основ релігії без календаря. Усвідомивши це, ми з болем в серці оглядаємося на ту руїну, яку залишила нашому народу у спадок загарбники, різних мастей окупанти.

Настав Новий рік і ми на всіх шпальтах газет, радіо і телебачення, один з перед другим виголошуємо про назву року (Змії, Мавпи, Тигра і т.п.), не за НАШИМ, українським, самим древнім календарем світу, а за Східним календарем.

Цим ми розписуємось у своїй меншовартості, малоросів, людей нижчого сорту і третього світу. Але це зовсім не так. І той, хто хоч трохи наближається до справжнього пізнання історії, той встане з колін і вже ніколи не буде рабом чужої казки про «богообраних».

Приймаючи Трипільську цивілізацію – Ататти-Оріяни за вихідну точку праукраїнської релігії, ми лише приблизно можемо стверджувати, що на українському календарі нині 7523 років. Таке літочислення найточніше збігалося б з датуванням Києво-руської літописної традиції. Правда, й вона була позначена візантійсько-християнськими впливами.

Якщо уникнути літочислення від Різдва Ісуса, то можемо скористатися літочисленням наших літописів, лише назвавши його не “від сотворення світу”, а приміром, “від Трипілля -Аратти”.

Тоді на нашому календарі буде не 2013 від різдва Ісуса Христа, а 7523 рік від Трипілля. Така дата була б цілком обґрунтованою історично, для України, для нашого народу, нащадків аріїв і воїнів Світла. Японці відзначають свята за своїм календарем, китайці - за своїм. Пора і нам, українцям, найдревнішій нації світу, жити за СВОЇМ календарем, пишатися своєю історією і своїми героями.

Отже, яку назву має наступний 2013-й рік, за українським-арійським календарем і як він характеризується?

2013-й рік – це рік Ворона.

А Ворон – це посередник між небом і землею, знищувач падалі і всякої нечисті. Чистильщик. Одинокий і гордий, часто гонимий. Самотній. Розбірливий і, не дивлячись ні на що, - чистоплотний. Майже всіма відторгнутий. Йому доводиться розраховувати тільки на себе.

Люди з виявленим тотемом Ворона серйозні, навіть суворі, відособлені. За життя не визнаний. Його оцінять пізніше, коли йому буде все-одно. Нікому не підкоряються. Але і не керують. Він володарює сам для себе. До місця не прив’язується.

Нікого не судить і не обговорює. Його не можна змусити робити що-небудь силоміць. Вони не люблять ні командувати, ні підпорядковуватись і здатні скинути із себе будь-яку опіку і любий гніт. Вони здатні передбачувати події. Вища харизма Ворона – це харизма пророка. Вони мають могутню силу, але не користуються нею для себе. Люди цього року народження вступають у шлюб, як правило, дуже пізно, або взагалі не створюють сім’ю, і навіть в шлюбі вони все одно залишаються одинокими всередині. Ворон ніколи не живе за чужий рахунок. Це одинока горда птаха. Живе довго і сумно. Він провідник енергії, яка діє на інших.

Якщо людина, що народилася в рік Ворона (1949, 1981) починає пристосовуватись, жити подачками, отже, в ньому присутні риси антитотема. Така людина рідко коли виходить з боргів, вічно обтяжена сімейними проблемами, лизоблюд, підлабузник, має блідий вигляд.

Це рік несправедливості, злиднів і епідемій. Але і рік чистилища. Кожен Сам коваль свого щастя. І якщо в цьому році скористується харизмою Ворона, буде мати успіх, хоч і горду відособленість.

В рік Ворона народилися: Ф. Купер, Бодлер, Писемський, Достоєвський, Некрасов, Перовська, Джон Кеннеді, І. Ганді.

На Русі будь-яке запозичення у ворога сприймалося як рабська залежність від нього. Тож святкуйте своє, бо пов’язане воно з Космосом і Богом. Тож заспіваймо стародавню колядку:

У всіх усюди на Україні,
Світло приходить, як Божий дар,
Отож йому ми радіймо нині,
Даруймо радість своїх сердець.

Олександр Середюк,
доктор філософії, письменник і етнограф.