КРАКІВ – ЯК?

…Чомусь коли поверталися із Кракова, згадав покійного нині Ігоря Пелиха і його вже класичне-вуличне: «Добридень, ви маєте закордонний паспорт? Поїхали до…» І справді – сьогодні не мати перепустки у світ, то вже ніби як злочин проти самого себе. Обмежуєш власне життя. Знову ж таки, як казав Пелих: «Люди, виробляйте паспорта і візи!»

От як, приміром, не побувати західному українцю у Кракові? Літаком, автобусом, потягом, «пішкарусом»… У місті на Віслі, яке п’ять століть було столицею Польщі, зосереджена чверть (!) всіх музейних експонатів цієї країни. Краківське Старе місто, королівський замок Вавель та єврейський квартал Казимеж у 1978 році занесли у перший Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тоді до нього долучили тільки 12 найцінніших пам`яток, в тому числі єгипетські піраміди та китайську стіну.

Сюди щорічно приїздить близько 10 мільйонів туристів. І коли вийти у місто вдень, охоче віриш цій статистиці. Вона, до речі, стверджує, що кожен другий турист проводить у місті один-два дні. Цього часу неймовірно мало, аби побачити усе в Кракові, хоча й достатньо, щоб відчути його дух. Відвідини Кракова, наче однойменний танок - краков'як. Його танцюють під жваву мелодію, відтак і туристам треба бути у формі – задати ногам швидкого темпу. Але краков’як - танець не тільки швидкий, а й легкий, складається з невеликих і легких стрибків-підскоків. Отак і в Кракові – налаштуйте себе на позитив і місто віддячить вам.

Ми з дружиною були тут два дні, але згодом вирішили, що то була ідеальна мандрівка. Отож, розповімо, як провести ідеальний вікенд у Кракові.

Новий термінал у Львові


Їхати? Летіти!

Найдешевшим, утім і найменш зручним з огляду на стан наших прикордонних пунктів перетину та вроджену «ввічливість» стражів кордону обох країн способом дістатися до Кракова буде потяг чи автобус. Враховуючи, що економія вийде не дуже суттєва (квитки на потяг зі Львова в обидва боки обійдуться десь у 600 гривень) ми б усе-таки рекомендували скористатися літаком. Якщо запланували подорож на п’ятницю – неділю, то черги на кордоні заберуть у вас півдня мандрівки, а це майже катастрофа…

Прямі рейси Львів - Краків виконує бюджетна лоукост-авіакомпанія Eurolot, яка прорвалася на наш авіаринок під шумок Євро-2012. Не лякайтеся слів «бюджетна й дешева», бо рівень сервісу тут цілком пристойний, літаки надійні, у польоті навіть пропонують швидкий перекус і каву. Нам із дружиною вдалося забронювати переліт за символічні 99 злотих в один бік – це 250 гривень за офіційним курсом.

Отож, вилітатимете у п’ятницю в обід із крутого, зробленого «під Євро» львівського аеропорту (нині такого порожнього, що можна в терміналі й у футбол ганяти). Літаки прибувають до головного аеропорту Кракова – імені Івана Павла II, що розташований за 15 км від центру міста. Найшвидший спосіб дістатися до центру - на невеличкому потязі, який курсує щопівгодини. До нього від терміналу вас безкоштовно довезе автобус, а квиток ліпше купувати дводенний - зекономите 10-15 злотих на двох. Вам повертатися до летовища цим самим потягом у неділю вранці. Прикордонники в аеропорті – круті хлопці, тому рекомендуємо мати із собою підтвердження з готелю.

Утім, є одне «але» - до березня Eurolot припинив польоти зі Львова до Кракова та Вроцлава, замінючи свої літаки ATR на нові канадські Bombardier. Тому на ці зимові свята можна або летіти з Wizzair, або шукати колег по мандрівці і заливати їм повний бак пального.


Порожній термінал Данила Галицького. Сюди після Євро треба терміново запускати "лоукости"


Якщо обирати літаки Wizzair із Києва до Катовіце (це за 120 км від Кракова), то звідти можна на спеціальному автобусі доїхати до культурної столиці Польщі. Квитки Київ - Катовіце (туди й назад) можуть обійтися в 600-800 гривень (залежно від часу резервації в інтернеті), але додайте ще на особу 240 гривень на маршрутку до Києва з Луцька, автобус до Кракова (в обидва боки) - 200-350 гривень (залежно від компанії перевізника).

І ось ви вже на місці…

Тут можна було б почати так: «Заселяємося в розкішний номер готелю Sheraton… Він поруч із головною визначною пам'яткою Кракова - замком Вавель, Старим містом, і кварталом Казімеж».
Але ми в Луцьку дослідили Краків із висоти «гуглівського» лету))) Не полініться «походити» містом по карті, аби знайти вигідний плацдарм для початку мандрівки. Це може бути готель поруч із вокзалом і старим містом, але не в ньому. Ціни в останньому випадку набагато дорожчі, та й слухати цілодобовий гамір туристів не випадає…


Електричка з аеропорту на вокзал Кракова, що в самому центрі міста

Резервувати дводобовий нічліг у три-чотири зірковому готелі із сніданком неподалік центру за 500-700 гривень найкраще на booking.com Перевірено – система діє безвідмовно. Крім того, з готелю вам ще й виписку про резервацію надішлють, якщо це необхідно для отримання візи.

До готелю ви доберетеся приблизно о 15.00. Вселяємося і

…16.00 – 20.00 - вивчаємо Старе місто
Вирушаємо до гордості Кракова – Старого міста. Не забудьте обзавестися картою Кракова. Її можна взяти ще на рецепції в готелі або в туристичних бюро. Безкоштовно.


Вхід до старого міста

Ми заходили у «старувку» у спосіб, яким знайомилися із столицею Польщі ще півтисячоліття тому – через Барбікан – невеличкий форт, який захищав в`їзд до міста – Флоріанські ворота. Початок «королівського шляху» - класична середньовічна вуличка – Флоріанська. Вона довела нас до Ринкової площі. Центр Кракова - пішохідна зона з центром на Ринку глувному. Це найбільша площа у старій Європі – 200 на 200 метрів. Ми вийшли із Флоріанської на Ринок і…


Маріацька катедра

Банально кажучи, перехопило подих. (Власне, у ті два дні це часто траплялося). Важко повірити, що більшість будівель на площі збудована 500-600 років тому. Не кажучи вже про Маріацький костел та костел Святого Войтеха, яким майже тисяча років. Звернете увагу на Сірий цегляний будинок, який поруч із Маріацьким костелом – його король Казимир Великий подарував своїй коханці Сарі; пам’ятник Адаму Міцкевичу; 70-метрову Ратушну башту, неподалік якої у 1794 році присягав на вірність польському народові Тадеуш Костюшко. Під майданом розміщено відкритий два роки тому найбільший підземний музей Європи.


Краківська пара і Сукенниця позаду них

Візуально стягують усі будівлі Ринку торгові ряди Сукенніце – вони у центрі площі. Як і півтисячоліття тому, у них можна придбати вироби з бурштину, дерева, вишивку, картини. Оцінюючи «на око» - то майже усе китайський ширвжиток, але принаймні магнітик на згадку про подорож точно підберете.

Оскільки година буде вже не рання, а взимку темніє швидше, радимо на Ринку того вечора й зупинитися, та звернути більше уваги Маріацькому костелу. Цю готичну базиліку звели на кошти міщан 800 років тому. Найцінніша пам`ятка костелу – найбільший у Європі дерев’яний олтар заввишки 13 і шириною 11 метрів.



Майстер трудився над ним цілих 12 років. На олтарі 200 фігур, що мають висоту від кількох сантиметрів до трьох метрів! З найвищої вежі базиліки щогодини туристам на радість долинає звук сурми. Музиканти, до речі, на ставці у муніципалітеті)))

20.00 – 00.00 – перекус, закупи і відбій

Ви ж не наїдатися, сподіваємося, прибули до Кракова?! Але додати палива у пічку не завадить після пішої мандрівки бруківкою. Є два варіанти. Перший - засісти у якомусь ресторанчику чи пабі і скуштувати за грубі гроші справжню польську кухню або за менші гроші велетенську піцу (20-30 злотих).

От таку, наприклад:


Другий - вбити двох зайців – піти у велетенську торгову галерею поблизу центрального вокзалу, у якій можна і бутиками та часто недорогими магазинами походити, і недорого перекусити у численних фаст-фудах.

Ми і піцу їли, і «зайців вбивали». Суп журек обійдеться в 8 злотих, бігос - у 15, а м'ясна тарілка на дві персони - у 35 злотих. В одному з рибних фаст-фудах ми ситно перекусили за 25 злотих на двох. Галерея закривається о 22.00.

10.00 – 14.00 (а власне – увесь другий день мандрівки) - йдемо на екскурсію до замку Вавель

Поснідали - ноги в руки і вперед за орденами! До Вавелю слід йти через усе старе місто, тому є нагода роздивитися вчорашні принади у денному світлі. Власне, дорогою до замку, а це вулиці Флоріанська та Гродська, можна й побачити усе найгарніше в «старувці».

Наприклад, ось таке:




Написи на таких моделях є і мовою Брайля - польською та англійською


Собор Петра і Павла та найстародавніший костел Кракова - святого Андрія зовсім поруч. Аура там фантастична, особливо коли поруч на невеликій площі грає скрипаль.


Шедевральна мозаїка "Створення світу"

і навіть таке:


Екскурсію Вавелем ліпше проводити все ж із гідом. Але індивідуальникам можна легко пристати до якоїсь екскурсії. Ми власне так і зробили – пройшлися королівською резиденцією із якоюсь київською групою.



Вавель розташований на високому березі річки Вісли і є справжнім символом міста, а після того, що у ньому побачили, то можемо стверджувати, що й усієї Польщі. Для відвідин кафедрального собору і музеїв не вистачить й цілого дня, тому зупиніться на експозиції побуту польських королів (25 злотих), а ще, якщо поталанить – залі із картиною да Вінчі «Дама із горностаєм». «Дама» - власність нащадків родини Чарторийських і нечасто гостює в Польщі, увесь час у дорозі, заробляючи в такий спосіб гроші тим самим нащадкам. Але коли перебуває у Польщі, то гостює неодмінно у Вавелі.


Усе начиння замку – то суміш епох та стилів. Тут помітили і готику, і ренесанс, і бароко.

Власне, щоб не вдаватися до наукових тонкощів, рекомендуємо прекрасний внутрішній двір королівського палацу, колись вкритий яскраво жовтим привізним морським піском, а також, звісно, сам кафедральний собор, у якому настоятелем був свого часу Іван Павло II.


Внутрішній дворик королівського замку

У храмі - саркофаги й крипти найвідоміших поляків. Мурахи по шкірі – зайти в невеличку залу, де упокоїлися Пілсудський, Костюшко та президентська пара Качинських.


"Помнік" Каролю Войтилі біля Кафедрального собору. Знімати всередині, біля крипт, суворо заборонено. За цим стежать суворі монахи із гарнітурою у вухах.

Після Вавелю зручно вирушити на прогулянку до Казімежу – колишнього єврейського передмістя, а нині просто старого й тихого району Кракова. Колись це було окреме містечко польських євреїв. Ми до Казімежу не встигли, а шкода, бо окрім відреставрованої синагоги Темпель, цей район цікавий кіноманам - саме тут фільмував свій «оскароносний» «Список Шиндлера» Стівен Спілберг.

І хоча Краків, якщо вірити польському інтернету, найбезпечніше місто у сусідній державі, й тут навіть уночі можна гуляти, не завадить записати екстрені номери: поліцію можна викликати за телефоном 997, швидку допомогу - 999. Або просто набирайте з мобільного 112. Кажуть, що оператори розмовляють польською, англійською та російською, а от українську поки ігнорують – байдуже, що калинову можна почути у центрі Кракові щоп`ять хвилин.

Всі туристичні путівники радили нам, що аби добре вивчити Краків, слід окрім старого міста відвідати й нове. Питання: невже ви ніколи не бачили бетонних і скляних халуп-панельок чи офісних центрів? Не витрачайте час – якщо маєте вільних півдня, ліпше гайнути до соляної шахти Величка. Це півгодини їзди від центру Кракова. Місцеві обов’язково розкажуть як доїхати туди громадським транспортом. Зауважте, що спуск та екскурсія в підземне соляне місто – це додаткові 100 злотих витрат. Утім, враження варті цієї суми.



До Велички та Казимежу ми не встигнули. Виходить, що приїдемо ще раз.

Написано для газети «Сім’я і дім», 13 грудня 2012 року