Дитяче кафе з корупційним «душком» у центрі Луцька

Схоже, у Луцьку розгоряється черговий земельний скандал. Цього разу виконком вирішив «ощасливити» лучан сумнівним рішенням, яке дуже попахує корупційним душком та прийняте всупереч кільком законодавчим актам. Чиновники міської ради все частіше працюють у стилі «одобрямсу», набиваючи чиїсь кишені, а громада міста залишається у програші від таких рішень. Чи важко отримати земельну ділянку в центрі Луцька, не сплативши жодної копійки до міського бюджету? Одне з останніх рішень виконкому показує, що це не лише легко, а й швидко. Про те, чи не є це прикриттям для чиїхось корупційних діянь? Бо більшість підприємців змушені грати за іншими правилами гри…

Підприємство-привид

30 жовтня 2012 року направляється лист Луцькому міському голові Миколі Романюку. У ньому директор ТзОВ «Емпіро Україна» Ігор Корольчук просить надати дозвіл на розміщення та встановлення на території комунального закладу «Луцька дитяча поліклініка» за адресою пр.Волі, 3а, тимчасової споруди.



Парадоксально, але, як свідчить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у цей день такої структури, як «Емпіро Україна» не існувало в природі. Адже державна реєстрація ТзОВ «Емпіро Україна» здійснена днем пізніше, 31 жовтня. Але це лише реєстрація. Окрім цього, для старту роботи будь-якого підприємства потрібно стати на облік у податковій та фондах, виготовити печатку і відкрити поточний рахунок. Для цього потрібно як мінімум кілька днів.



Тим не менше, луцькі чиновники прийняли лист від віртуальної структури «Емпіро Україна», навіть не перевіривши факт її існування.

Ділянка за 10 днів

Подальші події просто вражають своєю блискавичністю. 1 листопада начальник управління містобудування та архітектури Луцької міськради Юрій Казмірук у зв’язку із зверненням пана Корольчука запропонував розгляд порушеного питання винести на засідання робочої групи з погодження місця розташування та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м.Луцька.



Відреаговано майже миттєво – у цей же день робоча група збирається. А це – 13 чоловік, яких на засідання ще потрібно запросити.




Питання щодо «Емпіро Україна» внесли до порядку денного. Але воно виявилося найбільш дискусійним. У результаті його підтримали лише 9 членів робочої групи. Двоє утрималося і двоє були «проти». Для порівняння - інші два питання, що вносились на розгляд групи, підтримані одностайно – 13-тьма присутніми. Таким чином, ТОВ «Емпіро Україна» на другий день свого існування отримала своєрідний подарунок – погодження розміщення у самісінькому центрі міста тимчасової споруди терміном на 1 рік.





І вже за тиждень, 8-го листопада виконавчий комітет Луцької міськради ухвалює позитивне рішення для цієї структури щодо розміщення тимчасової споруди поблизу дитячої поліклініки.



На все – про все знадобилося неповних 10 днів. Блискавично! Невже Луцьк віднині став оазисом для ведення підприємницької діяльності? З цієї ситуації складається враження, що Світовий банк грубо помилився, поставивши Україну лише на 137-ме місце у світі за простотою ведення бізнесу.

Втім, інші луцькі підприємці цього «оазису» так і не відчувають. Складається враження, що подібні «швидкісні рішення», як випадку з «Емпіро Україна», можливі лише для обраних бізнесменів. Тут насправді ховається чийсь інтерес чи банальна корупція? На подібні думки наштовхують і інші обставини цієї справи.

Саме рішення міськвиконкому є незаконним. Адже жодного висновку управління містобудування і архітектури щодо розташування тимчасової споруди так і не надало. А без наявності такого документа вносити це питання у порядок денний робочої групи не мали права.

Окрім того, складається враження, що схема із рішеннями виконкому щодо погодження розміщення тимчасової споруди – це завуальована спроба обійти вимоги земельного законодавства. Адже згідно із Земельним кодексом та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» лише рада, а не виконком має право ухвалювати рішення про надання земельних ділянок у користування чи у власність.

Окрім того, згоду щодо розміщення кафе на землях дитячої поліклініки чомусь дав начальник управління охорони здоров’я Федір Кошель, а не головний лікар Луцької міської дитячої поліклініки Оксана Лєщинська. Адже саме поліклініка, а не управління охорони здоров’я є землекористувачем цієї ділянки.



Втім, а що матиме бюджет від такої нехитрої схеми? Вочевидь, нуль. Луцький міський голова дуже часто любить натякати депутатам, що їх звернення щодо ремонту доріг, будинків, закладів соціальної сфери потребують дуже багато коштів, яких у бюджеті нема. А, скажімо, виставити подібну комерційно привабливу ділянку у центрі міста на аукціон – зась. Адже саме з виручених за такі ділянки грошей і могли фінансуватися такі речі, як ремонт вулиць та закладів бюджетної сфери. Тої ж дитячої поліклініки, для прикладу.

Проте такі непрозорі схеми, які практикує виконком, насправді приносять користь будь-кому, тільки не простим лучанам.

Тістечко з мікробом

Зрештою, а для чого будувати дитяче кафе з кондитерською біля медичного закладу? Адже в поліклініку ходять в тому числі і інфекційно хворі. Тому дбайливі батьки, зводивши свою дитину у таке кафе на тістечко, можуть отримати «бонус» для свого чада. Жовтуху чи, не дай Боже, якусь іншу болячку...

Відомий вислів - військові статути пишуться кров’ю. Мабуть, з подібних міркувань і діє норма: на земельних ділянках закладів охорони здоров'я не допускається розміщення функціонально не пов'язаних з ними будинків і споруд. Це передбачають Державні будівельні норми України та Санітарні правила устрою, обладнання та експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів. Такі вимоги є обов'язковими для всіх на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

Проте посадовці виконавчих органів Луцькради та виконком просто вирішили проігнорувати речі, прописані у законодавстві. Відтак, прийнявши рішення про розміщення кафе-кондитерської на землях дитячої поліклініки, вони ставлять під загрозу здоров’я маленьких лучан. То чиї інтереси насправді вони відстоюють?

З кишені в кишеню

Втім, для лучан ситуацію намагалися показати, як нібито інвестиційний проект. Насправді низка аргументів вказують на те, що таким чином суспільство хтось бажає ввести в оману. Так, у листі пана Корольчука стверджується. Втім, статутний фонд «Емпіро Україна» більш ніж скромний. Всього-навсього 1 тисяча гривень. Невже цього достатньо для підприємства, яке має амбіції створити загальноукраїнську мережу кафе?



Зрештою, і іноземцями серед засновників товариства навіть не пахне. Співвласниками «Емпіро Україна» є громадяни України, мешканці міста Луцька Сергій Павленко та Ігор Корольчук. Останній, до речі, надав завідомо неправдиві відомості у згаданому вище листі до Миколи Романюка від 30.10.2012:

«ТзОВ «ЕМПІРО Україна» створено і зареєстровано в м.Луцьк власниками фірми «JURAS Sp Z.o.o» (м.Ольштин, воєводство Вармінсько-Мазурське, Польща), для виконання інвестиційного проекту по створенню в Україні мережі комплексів харчування дитячого кафе-кондитерської європейського зразку».

Нам вдалося отримати дані з Польщі про «JURAS Sp Z.o.o». Як з’ясувалося, підприємство має не двох, а чотирьох засновників. І лише один з них справді має частку у «Емпіро Україна» - Сергій Павленко. Окрім нього, засновниками «JURAS Sp Z.o.o» є поляк Лєх Горецький та ще два українці – Юрій Харченко та Олександр Березняков. У всіх чотирьох були рівні частки у статутному фонді – по 12 тисяч 500 польських злотих.



Щоправда, пан Горецький помер за місяць до реєстрації «Емпіро Україна»... Він був екс-депутатом Ради міста Ольштин, спецпредставником Президента Ольштина щодо співпраці із Калінінградскою областю Росії, активістом руху кресов’яків.



Варто зазначити, що після смерті єдиного поляка-співзасновника «JURAS Sp Z.o.o.» має таке право називатися в Україні «іноземним інвестором», як і кіпрські офшори українських олігархів. Хіба що статус країни більш презентабельний. Але по суті такі «іноземні інвестиції» - всього-навсього перекладання грошей власників із однієї кишені у іншу. А власниками, нагадаю, є громадяни України.

Також варто зауважити, що «JURAS Sp Z.o.o.» взагалі не має досвіду роботи у сфері громадського харчування, монтажу чи виробництва тимчасових споруд. Серед видів діяльності підприємства у Польщі значиться оптова торгівля автомобілями, прокат автомобілів та вантажні автоперевезення.



То про які міфічні «іноземні» інвестиції взагалі може йти мова? Хіба якщо всіх українців назвати іноземцями.

На «серйозність» намірів «іноземних інвесторів» вказує і те, що адреса та телефон «Емпіро Україна» збігаються із адресою та телефоном одного бару з банею на окраїні міста...

Протизаконність як норма?

Першою відреагувала на ситуацію Луцька міська організація ВО «Свобода». Майже одразу після ухвалення виконкомом рішення щодо «Емпіро Україна», вона розповсюдила заяву. У ній, зокрема, йшлося: «Рішення виконкому - це перший крок до узаконення будівництва споруди на території скверу напроти дитячої поліклінки на проспекті Волі, 3а, яка через рік з тимчасової плавно отримає статус постійної». Тому «Свобода» вимагала скасувати таке рішення.

Другою зреагувала прокуратура. Прокурор міста Луцька Сергій Данілін 26 листопада вніс подання щодо усунення виявлених порушень законодавства. Він вимагав винести на розгляд виконавчого комітету питання щодо скасування рішення від 8.11.2012 «Про погодження ТзОВ «ЕМПІРО УКРАЇНА» тимчасової споруди та умови її функціонування». Також пан Данілін вимагає притягнути до дисциплінарної відповідальності низку високопосадовців виконавчих органів Луцької міськради – Юрія Казмірука, Ярослава Матвіїва, Наталію Рибай та Федора Кошеля. Втім, особливого бажання дотриматись вимог законодавства у ситуації з «Емпіро Україна» ні з боку міського голови Миколи Романюка, ні з боку його підлеглих не спостерігається.

Не змогли нічого змінити і депутати Луцької міської ради. Фракція «Свободи» внесла на розгляд сесії питання про скасування зазначеного вище протизаконного рішення виконкому. Попри переконливі аргументи «свободівців», їх проект зміг набрати спершу 8, а потім 10 голосів. Це самі «свободівці» і декілька депутатів із інших фракцій. Решта – немов води у рот набрали. Невже чийсь корупційно-комерційний інтерес засліпив очі? Для ухвалення рішення сесією Луцькради потрібно як мінімум 26 голосів «за»...

Складається враження, що за лаштунками «Емпіро Україна» насправді стоїть хтось дуже впливовий. Адже вважати комерційну споруду вищою за інтереси громади, за здоров’я дітей та за закон може далеко не кожен.

P.S. 5 грудня виконавчий комітет Луцької міської ради відхилив протест прокуратури щодо надання дозволу товариству «ЕМПІРО Україна» на розміщення павільйону дитячого кафе-кондитерської з дитячим майданчиком у скверику поблизу дитячої поліклініки на проспекті Волі...