Вибір без вибору, чи вибір без розуму…

Ми понад 20 років живемо в нових умовах та життя у нас не таке як нам би того хотілось. І проблема то не в тому, що держава погана, чи люди не такі… І держава чудова, і люди хороші, та із владою нам не щастить. Адже нам спеціально вже десятки років нав’язують думку, що вибору то нема, всі вони, ті кандидати, однакові, не потрібно їх слухати, нехай хоч перед виборами щось зроблять і їдуть у свої високі кабінети вкотре забувши про нас, простих українців.
Задумаймось, а кого ми завжди обираємо? Чомусь це завжди одні і ті ж особи. Раніше вони були парторгами, секретарями комсомольських організацій, головами колгоспів, сьогодні вони ж просто назвались по сучасному – «олігархи», «бізнесмени», «опозиціонери». Але по суті ті люди не змінились. Вони вже 20 років будують щасливу Україну для кожного з нас. Але є серйозна проблема, працюють для нас, а все виходить, що забезпечують гідне життя тільки для себе…
Нам нав’язали думку, що усі кандидати однакові. А чи це справді так, а чи може просто комусь вигідно, щоб ми не вникали в суть справи, щоб знову обирали між мільйонером від влади і типу опозиціонером, який багато років був при владі. Ми ними доведені до розпачу. І замість того, аби нам забезпечити нормальні умови існування, дається якась подачка, яка є сотою частинкою того, що нам належить, вставляються вікна в школі, робляться пожертви на церкви, чи просто нам розповідають, які бандити при владі…
Невже ми, поліщуки такі легковірні? Невже поведемось на ці подачки. Вони кожного з нас вважають тупим бидлом, яке легко можна обдурити. Невже ми ж справді такі? Невже не розберемось хто є хто?
Земляки, чому ми завжди обираємо тих самих і сподіваємось, що від того щось зміниться? Чому жодного разу ми не обрали когось іншого, когось молодого, з іншим мисленням, з європейським світоглядом? Відомий у всьому світі економіст, 89-річний українець до думки якого прислуховуються керівники найуспішніших країн Богдан Гаврилишин нещодавно сказав: «Серйозно змінити Україну зможуть тільки ті, кому нині по 20-35 років, усі наші зусилля мають бути спрямовані на підтримку саме цих людей!». То може нам варто дослухатись до думки свого відомого земляка? Може варто обрати молоду людину, яка мислить по іншому, яка світ бачить по іншому, у якої все життя попереду, яка буде думати не про сьогоднішній день, а про завтрашній?
Якщо хочемо жити по-новому, то маємо обрати нових людей у владу! Якщо оберемо тих, хто вже мав змогу показати свої здібності, завдяки кому ми так і не стали жити по-європейськи, то потім не потрібно буде нарікати на державу чи ще когось. Адже виною у всьому будемо ми самі, а точніше наша бездумність чи просто продажність!
Хочеться вірити, що ми таки мудрі і не продажні, що наше майбутнє цінніше за сьогоднішню подачку, а тому будемо ми, наші діти, онуки жити гідно, заможно в своїй рідній Україні!