Нема перемоги іще.

Не буду із віршів, світлин,
Складати великі тут звіти...
Є підсумок року один:
Живий! Слава Богу! Радіти
Хотілося... Бачу ж вогні
Та вибухи чую... Салюти?
Сказати по правді, мені
Це дивно. Чи мудро це, люди,
Що гроші в нікуди летять?
Я статки чужі не рахую
Та знаю: десь діти не сплять,
Тому, що за батьком сумують...
Десь тишу цінують, а в нас
Безглузда оця стрілянина
Розстрілює єдність... Не час,
Не той це ще день та година...
Нема перемоги іще,
Не буде без суму і свята
Допоки у серці той щем,
Допоки ще гинуть солдати...

P.S. Окрім того, що використання піротехнічних засобів є проявами марнотратства та неповаги до ближнього: сьогодні, в Луцьку – це ще й порушення закону...
Ще правда в тім, що щастя любить тишу!
З Новим роком, друзі!

Ю. Щербик.