Сергій Ковальчук – «незалежний» кандидат Януковича

Напередодні парламентських виборів-2012 авангард олігархічно-кланових сил – Партія регіонів та її лідер Віктор Янукович – поставили за мету будь-якою ціною утримати владу в Україні. Одним із тих, на кого, судячи з усього, зробила ставку влада на Волині, є кандидат у народні депутати по Володимир-Волинському виборчому округу №19 Сергій Ковальчук.

Колишній кучміст в погоні за «ЄДою»

Бажання потрапити до Верховної Ради України в Сергія Ковальчука з’явилося ще в далекому 2002 році. Тоді режим Кучми по всій Україні виставляв по мажоритарних округах кандидатів, які у парламенті мали влитися до складу провладної більшості.

«Нафтово-цукровий» олігарх із Володимира-Волинського завжди тепло ставився до Леоніда Кучми та його діяльності. Тому Сергію Ковальчуку випала честь представляти кучмівську партію «За Єдину Україну» (в народі – «За ЄдУ») на парламентських виборах по мажоритарці.

Сергій Ковальчук доклав чимало зусиль і витратив багато грошей, щоб отримати депутатське крісло. Однак пройти у Верховну Раду йому не вдалося, навіть попри підтримку адмінресурсу. В результаті партія Кучми не дорахувалася у стінах парламенту такого «цінного» депутата.

Поразка на виборах дестабілізуюче вплинула на Сергія Михайловича. Люди розповідають, що після цього він їздив по закладах, яким допомагав під виглядом «благодійництва» напередодні виборів, і винуватив їх у своїй поразці, мовляв, чому народ його не оцінив?

Як би воно тоді не було, Сергій Ковальчук і надалі залишався вірним кучмістом. А після формування уряду Віктора Януковича у листопаді 2002 року місцевий олігарх відчув, що на політичному олімпі України для нього зійшла нова зірка.

«Я п’ять разів голосував за Януковича. Це – мій Президент, моя влада, яку я буду підтримувати»

Сергій Ковальчук активно підтримував Віктора Януковича і його партію на президентських виборах 2004 року. Як пригадують очевидці тих подій, він навіть розмістив на офісі свого підприємства у Володимир-Волинському величезний білборд з написом: «Одинадцятитисячний колектив – за Партію регіонів». Щоправда, незрозуміло, яке він мав право розписуватися за всіх своїх працівників. Напевно, Сергій Михайлович просто горів бажанням вислужитися перед своїм політичним кумиром.

А от ідеї людей, які вийшли на майдан проти масових фальсифікацій виборів під гаслом «Бандитам – тюрми!» і брали участь у Помаранчевій революції, Сергію Ковальчуку категорично не сподобалися. Він залишався відданим Віктору Януковичу і голосував за нього і в першому, і в другому, і в третьому турі президентських виборів. І терпляче чекав на час, коли до влади прийдуть близькі йому по духу реваншисти.

У 2010 році Сергій Ковальчук не забув проголосувати за Януковича у першому та другому турах виборів. І дуже втішався, коли переміг Янукович.

27 березня 2010 року в інтерв’ю газеті «Волинь-нова» Сергій Ковальчук відверто висловив своє задоволення приходом до влади в Україні Януковича та Партії регіонів.

«Я п'ять разів на двох останніх президентських виборах голосував за Віктора Януковича. Це мій Президент, моя влада, яку я буду підтримувати», – чітко наголосив тепер нібито «незалежний» кандидат у народні депутати.

«Я двома руками за об’єдання з Росією і Білоруссю»

Сергія Ковальчука і Партію регіонів об’єднують не тільки бажання покращувати життя для себе. Між ним і нинішньою владою існує тісний світоглядний зв’язок. Сергія Ковальчука можна по праву назвати носієм ідей путінського «русского міра» у Волинській області. Радянське комуністичне виховання залишило глибокий слід у свідомості нинішнього олігарха. Ідеї згубної для існування України двомовності та нерозривного союзу з Москвою міцно засіли у голові Сергія Михайловича.

«Я – за багатомовність. Я хочу, щоб всі мови мали можливість розвиватися. В ідеалі – щоб більшість людей знала кілька мов. Впевнений, якби зараз зробили англійську мову другою державною, подібного ажіотажу було б менше», – прокоментував нинішній кандидат у народні депутати намір запровадити в Україні російську мову як другу державну.

Очевидно, що Сергій Ковальчук готовий здати українську незалежність Росії, вступити в Митний союз, Євроазійський простір. Про свій відвертий потяг до Кремля він чітко заявив у інтерв’ю газеті «Волинь-нова» 23 жовтня 2010 року:

«Якщо по великому рахунку, то я взагалі не проти, аби ми укрупнилися з іншою, більш могутньою, державою... І якби постало конкретне питання про об'єднання з Росією, Білоруссю – я був би двома руками «за».

Зі слів Сергія Ковальчука випливає, що якби він був у парламенті, то підтримав би і антиукраїнський закон Ківалова-Колесніченка, і поступове руйнування української незалежності та входження до союзу з Москвою.

З такими ідеями кандидат-«благодійник» із Володимир-Волинського швидко знайде спільну мову з відомими українофобами Дмитром Табачником, Вадимом Колесніченком, Сергієм Ківаловим, тож без жодної тіні сумніву голосуватиме за їх антиукраїнські ініціативи.

Також послідовний прихильник Януковича висловив свою захоплення роботою Російської Держдуми.

«Я аж ніяк не переймаюся роботою російської Думи, але прикро, що, на противагу нам, там є конструктивна робота. А в нас суцільні скандали. Тому така Верховна Рада мені не сниться», – зізнався Сергій Ковальчук у інтерв’ю.

Проте з утвердженням режиму Януковича та перетворенням Верховної Ради у філію Партії регіонів, яка керується помахом руки Чечетова, Сергій Ковальчук змінив свою думку. Депутатське крісло почало знову з’являтись у снах «нафтобарона». У роботі нинішнього, нашпигованого олігархами, зрадниками та ворогами України парламенту, Сергій Ковальчук нарешті відчув потрібний йому «конструктивізм» і захотів поповнити його ряди.

Голос за Сергія Ковальчука – це голос за Януковича і Партію регіонів

Улітку цього року Партія регіонів остаточно визначилася з тактикою своєї виборчої кампанії на Волині. Чудово знаючи, що ніякого покращення життя, економічного зростання та зниження цін для українців не має, влада вирішила зробити ставку на так званих незалежних кандидатів-самовисуванців, які, потрапивши до парламенту, зразу ж стануть васалами Партії регіонів і поповнять лави «тушок». Цю тезу озвучив сам голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук.

«Рейтинг Партії регіонів не такий високий в нашій області для того, щоб кандидати від цієї партії могли перемагати. Ми це розуміємо і знаємо. Якщо будуть достойні кандидати-мажоритарники «самовисуванці», не заангажовані в інші партії, і попросять нашої підтримки, ми її, очевидно, надамо. Про прізвища я би не став зараз говорити», – сказав Клімчук.

Вочевидь, Сергій Ковальчук і виявився саме тим «достойним» для олігархічно-кланового режиму Януковича кандидатом-мажоритарником. Його політичний світогляд абсолютно співпадає з світоглядом і цінностями Януковича та його команди.

Ще у 2010 році Сергій Ковальчук у інтерв’ю газеті «Волинь-нова» схвалив зміни до Конституції, які наділили Януковича всією повнотою влади у державі і сприяли формуванню авторитарного режиму.

У Верховну Раду цей нібито самовисуванець іде лише для того, щоб приєднатися до своїх однодумців із Партії регіонів і разом із ними «покращувати» наше з вами життя. Сумнівів у цьому не залишається, адже в довірені особи цей кандидат в нардепи взяв собі члена фракції Партії регіонів у Волинській обласній раді Володимира Дибеля.

Чим же буде займатися Сергій Ковальчук у стінах Верховної Ради у випадку перемоги? Зрозуміло, що тим же, чим займаються його політичні друзі-регіонали разом із комуністами, литвинівцями і «тушками» сьогодні. Ймовірно, голосуватиме за всі антинародні ініціативи Партії регіонів з покращення життя олігархів та погіршення життя українців. Допомагатиме Януковичу розбудовувати Межигір’я. Закриватиме очі на тотальну корупцію, розкрадання бюджету, виведення капіталів в офшори. Сприятиме узурпації влади і свавіллю судів. Витіснятиме українську мову і голосуватиме за двомовність. Підтримуватиме входження України до союзу з Росією і остаточну втрату Україною незалежності…

Я переконаний, що палкий прихильник Януковича та його олігархічної і антиукраїнської політичної сили, місцевий олігарх Сергій Ковальчук у випадку перемоги, безперечно, поповнить лави нардепів, які вірно служитимуть існуючій владі.

Петро Герасименко