Ніно Катамадзе: емоції і уроки

вирішив і тут поділитися з читачами сайту своїм дописом і пост-концертними враженнями від Ніно Катамадзе.

Почну з того, що Ніно Катамадзе я уявляв собі абсолютно іншою. Із записів і фото. Якось так сталося, що відео із її виступів на очі мені не потрапляли, тому концерт грузинської співачки у Рівному мав бути для мене чимось абсолютно новим...


Фестиваль Art Jazz Cooperation, який має луцькі корені і в суботу за мурами замку проходив і в нас, в стінах рівненського драмтеатру, попри ціни квитків у 150-350 грн, зібрав повний зал. В той час як у Луцьку, з вільним входом, зібрав всього пару сот людей.. (Луцьк типовий - тенденції на обличчя). Звісно, в нас не було Ніно, та все ж.

Рівне як ніколи гарне. Без типових для мене за останні роки облич. Просторе. Вільне. В теплих пост-літніх, передосінніх жовтуватих тонах. Без Північного та автовокзалу).. Цього разу. Як у 2009-му, коли небо було велике, а півтори години відстані між містами нагадували політ на Марс. Ніно. Хуліганка на сцені. Безпосереднє дівчисько з дикою харизмою та відчуттям музики і себе в ній. Неймовірні імпровізації, темперамент і контакт із залом. Дуже тонке, гармонійне співіснування із своїми музикантами. На сцені. В музиці. Я вже казав Ірі: це один з кращих (та що казати - НАЙКРАЩИЙ!) уроків з вокалу в моєму житті.

Хотілося написати дуже багато - про Неї, про гітариста, барабанщика та басиста, але слова кудись поділись).. Єдине, що хочеться особливо виокремити - це ДИНАМІКА ГРИ музикантів - ось вона - повага до своєї творчості, своєї фронтвумен, до себе, зрештою - музикантів світового рівня.

Хочеться просто подякувати. І вчитися. До краю. Вчитися).. Всього того, за чим я спостерігав вчора на концерті Катамадзе у Рівному, так не вистачає багатьом наших музикантам. І що найгірше, вони не поспішають вчитися. Вони вже давно зірки)

п.с. слухайте МУЗИКУ!..