Як нас зомбують?

ХХ1 століття від Різдва Христового і 7,5 тисяч років від Трипільської цивілізації. Людство багато пережило у своєму розвитку, багато досягло і багато втратило. Нині все частіше, на всіх шпальтах ЗМІ ми чуємо про гібридну війну. І дивуємось, як можна завоювати територію без жодного пострілу, як можна виховати за народні кошти 5-ту колону, як можна керувати нацією, яка перетворюється у антинацію, у натовп, яка проклинає свого президента, прем’єра та народних обранців?
Чому так діється, хто цим керує і чи можна цьому запобігти? Автор намагатиметься хоч трохи відкрити утаємничену сторінку засобів управління масами, суспільством і державою в цілому. Стаття буде складатися з декількох розділів, з’єднаних між собою невидимою ниточною небайдужості до недругів і любов’ю до неньки-України.
* * *
ВСТУП.
Засоби масової інформації стали найпотужнішою політичною та ідеологічною зброєю за допомогою якої у народу можуть стерти історичну пам’ять, натомість запропонують щось, типу американської жуйки, зробивши усе так, що народ на це погодиться, ще й буде задоволений. Телебачення та Інтернет (а раніше і радіо, особливо у СРСР) породили свого роду інформаційну наркоманію. «Телевізійну скриньку, -писав ще у 2009 році відомий кінорежисер і сценарист Юрій Іллєнко,- перетворено на труну, в яку покладено труп правди». Наш Каменяр писав: «Пам'ятайте, мої други, ширіть скрізь і все Правду, і ніщо більше, як Правду… Бо хоча Правда зразу усім гірка, так все-таки згодом, вона скрізь бере верх, й стає солодкою спасителькою людства...».
"Пізнай правду і правда визволить тебе",- говорить Євангельська наука. В народі говорять: "Неправдою світ перейдеш, а назад не повернешся". Але, як сказав один мудрець, що Правда є не стільки мудрість, як МУЖНІСТЬ.

Згадуючи про СРСР, варто зазначити, що за допомогою ЗМІ (газети, журнали, радіо) велась наполеглива спроба за рік-два перебудувати тип мислення більш, ніж дев’яноста відсотків населення країни. Тоді партійні вожді готували новий тип людини, який пізніше отримає назву «гомо-советікус». З гучномовців лунали пісні: «Мой адрес не дом и не улица, мой адрес советский союз…».
Інформаційна наркоманія поширена і нині. Досить підрахувати кількість інформації, яку ми щодня опрацьовуємо, переглядаючи новини в Інтернеті, читаючи газету чи журнал по дорозі додому, дивлячись телевізор за сніданком чи за вечерею. Можна з упевненістю твердити, що ми інформаційні наркомани, які вже не можуть без дози новини чи корисної статті і дня прожити. А наші діти та внуки і подавно. Вони майже не читають книжок, не розмовляють з батьками і навіть між собою. Всі втуплені, мов ті роботи, у свої планшети, мобілки і т.п.
Цікаво, що звукове зомбування – це взагалі страшно! Тобою зможе керувати будь-хто за допомогою телефону, радіо, телебачення чи відео, яке ти переглядаєш в Інтернеті. Існує апарат, який, записуючи якесь звернення, обробляє його і видає з чистотою нижче 16 герц. Це чистота, яку вухо не чує, зате дуже добре сприймає мозок. Можна слухати радіо, де паралельно з піснею звучатиме заклик: «Іди на мітинг!», «Президента, геть!». Мозок цю інформацію зрозуміє і ймовірність того, що Ви підете на барикади є дуже високою.
А ще, ви не помічали, що зі всіх каналів йде шквальний потік негативної інформації, починаючи від подій на східному фронті і закінчуючи транспортними пригодами, терактами і сімейними розбірками. А на «закуску» - підвищення тарифів, пального, падіння гривні і ріст інфляції. Переключили на інший канал, щоб розслабитись, а там мелодрама або бойовик. І з таким «багажем» переповненого інформаційного бруду ви лягаєте у ліжко. До ранку не очиститись. Голова знову тверда, думка-думку доганяє, настрою не має, а на роботу потрібно бігти. Весь час накопичуючи того сміття, людина виснажується фізично і розумово. Вона перевтомлюється і хворіє. Як неякісна їжа згущує кров, закупорює кровоносні судини, так і енергетичні чакри і канали, по яких енергія поступає в організм засмічуються і закупорюють життєдайну енергію, що живить наше тіло.
На підсвідомому рівні, ми тікаємо від цивілізації, їдемо в ліс, на природу, рибалку, гриби, купаємось навіть узимку, і тоді, з гарним і бадьорим настроєм повертаємось у свій дім. А там нас чекає знову телевізор, комп’ютер, планшет і нерозлучна мобілка.
Коли вам дзвонять по телефону і ви не чуєте голосу з того боку, ніколи не відзивайтесь словом: «Ало?». На тій стороні, можливо, йде не зомбування, а енергетична ракета до ваших мізків, тобто - порча. Можливо, навіть ваш добрий знайомий, який заздрить вам, посилає вам «мислеформу», яка руйнівним впливом діє на вас. Слово «ало» відкриває їм двері вашої аури. Потрібно спокійно відповісти: «Слухаю», «я вас слухаю». І якщо там був зловмисник, до нього повернеться бумерангом те, що він посилав вам.
Отже, за допомогою інформаційного впливу на людську підсвідомість, можна з легкістю керувати як людиною, так і групою людей. Вчені постійно працюють над різноманітними теоріями не лише для того, щоб товар купувався чи не купувався, а для того, щоб запобігти якомусь масовому заворушенню чи навпаки створити його. Використання різноманітного технічного оснащення всіляко їм у цьому допомагає. Про це нам нагадував Дмитро Томіленко.
Основні цілі зомбування - це створення суспільства споживання і створення суспільства, яке буде запрограмований на самознищення. Все це робиться заради вигоди окремих осіб. Але ви не дізнаєтесь, хто ці особи. Їм не потрібна слава. Вони воліють залишатися в тіні, бо гроші люблять тишу і мати владу. Всюди. В регіоні. У світі.
Суспільство споживання - це спосіб пограбувати маси людей, не порушуючи при цьому закон. Як тільки у людини з'явилися гроші, йому відразу ж пропонують витратити їх. Людину переконують, що йому просто необхідно то одне, то інше. Нам нав’язують меркантильний спосіб життя. З екранів телебачення щораз показують артистів і футболістів, депутатів і аристократів, їх статки і спосіб життя. Лише пізно ввечері, або вночі йде репортаж про цікаву людину, письменника чи художника, національного співака чи поета.
Звичайно, ми не можемо відмовитися від споживання. Але ми повинні зберегти в собі деякі загальнолюдські цінності. А споживання має відійти з першого на другий план. Ми не повинні перетворитися на бройлерних курчат, яких з нас намагаються зробити сильні світу цього. Вони не полінувалися і стали розумнішими, тому вони вище нас в еволюційному ланцюзі. А ми повинні будемо вимерти, якщо тільки не знайдемо в собі сили і бажання стати розумнішими.,- нагадує нам Вадим Дудченко.

-Я пройшлася по Хрещатику,- говорить Ольга Мельник. -Тахікардія почалася від жаху! Всюди російська мова, ніяких українських символів, не звучить українська музика. Люди не хочуть і не знають, що вони є українцями. У нас денаціоналізація і деукраїнізація.- говорить педагог в розпачі.
Пам’ятаю, як я навчався у Львові у 70-х роках минулого століття. Це був час брежнєвського «застою» і маланчуківської реакції, коли арештовували студентів і дисидентів лиш за те, що вони підійшли до пам’ятника Т.Шевченко і поклали квіти. Але всюди звучала українська мова, лунали українські пісні. Нині у Львові, як і в Києві: «штокают» і «какают». Ось вам наглядний приклад зомбування: «Єдина країна, эдиная страна».
В 90-х роках у школах, у молодших класах, було «народознавство». Його зняли. Залишили одну годину. У нас діти не знають жодної пісні, жодної забавлянки, жодної гри. На відміну від того, коли в Японії, дитина, поступає в школу, вона знає 300 народних пісень. У них просто є така норма.
У Польщі, вже в дитсадку вчать і співають гімн, знають атрибути держави і вчать шанувати їх. В них національна гордість переважає власну амбіцію. Знають історію Речі Посполитої краще власної біографії. У нас, мов тихий туман, окутує денаціоналізація і деукраїнізація. У нас діти не знають нашої української історії, наших звичаїв, обрядів. Зате матюки стають звичкою у спілкуванні підлітків. При чому, в тій компанії можуть бути присутніми і дівчата, які лише хіхікають і також вставляють «смачне» слівце.
Є державна політика. На жаль, вона радянського зразку, шаблону, яка триває і зараз. Тобто, зомбування людей здійснюється від дійсно справжнього, від традицій наших, до простих обивателів, «плебеїв», щоб зробити сіру біомасу, сировинний робочий придаток. Їм потрібно лише одне гасло: «Хліба і видовищ»- («Panem et cirsenses!»). Довівши людей до зубожіння, вони стають легко керованою біомасою, які «за шмат гнилої ковбаси…» проголосують за того, хто дасть їм УЖЕ, нині, якщо не 200 гривень, то красиву «цукерку» у вигляді обіцянки.
Зате українці популярні за кордоном. Там люблять нашу музику, навіть застосовують її, як музикотерапію. Щороку українська діаспора влаштовує Міжнародний фестиваль української культури в Торонто, в Канаді. А в Україні формат – «шансон». Згадайте, як заступник Генпрокурора грав «Мурку» по телебаченню, відкрито! Заступник Генпрокурора?! Навіть популярні телепередачі «95-й квартал» веде програму на «общепонятном язике», висміюють не тільки поліцію, а й керівників держави. І всі регочуть. Вони вже зазомбовані. Роби з ними, що хочеш. І розумні дяді роблять, що хочуть, що їм потрібно. А нам кажуть, що «мільйони виграв у… лотерею».
В жодній демократичній країні її інформаційний простір не працює проти власної держави та національних інтересів так, як це відбувається в Україні. Такі «смішні» шоу продовжують працювати на остаточну поразку національної ідеї, про яку Леонід Кучма сказав, що «вона не спрацювала». А це прокладає прямий шлях до влади «п’ятій» колоні, до тотального поневолення України – логічного завершення російської окупації українського інформаційного телерадіопростору.
Чого тільки варте, коли на 27-му році незалежності України, четвертому році війни і агресії північного сусіда, хочуть ліквідувати Волинську регіональну філію публічного акціонерного товариства «Національної суспільної телерадіокомпанії України» під виглядом «реформування», «реорганізації» тощо. А там працює команда не тільки фахових спеціалістів, як колись за «советів» їх називали - «бійці ідеологічного фронту», а й справжні патріоти України, інженери людських душ.
Отже, уже не секрет, що проти України йде неоголошена війна. Давно. Коли стріляють, то це ще «кам’яний вік». Людство знає величезну різноманітність способів бойових дій. Директор Інституту метафізичних досліджень, головний редактор журналу «Перехід-1У» Ігор Каганець звів їх до семи основних видів. Стисло розглянемо їх у порядку збільшення ефективності.
1. Силове протистояння. Найпримітивнішою формою зміни поведінки людини, групи людей чи народів було і є силове протистояння за допомогою кам’яних сокир, мечів, списів, вогнепальної зброї, літаків, ракет, лазерів тощо. Спосіб доволі дорогий і ризикований, оскільки на будь-яку дію завжди знайдеться ще сильніша протидія, скажімо, у вигляді тероризму.
2. Економічна війна. Це значно ефективніший і водночас безпечніший спосіб змінити поведінку супротивника. Що не кажіть, а голод є потужним інструментом керування. Це зброя другого рівня ефективності. Прикладом її застосування є економічні санкції, “антидемпінгові розслідування”, нееквівалентний товарний обмін, валютні експансії тощо.
Наші правителі беруть кредити у МВФ не за гарні очі, а за нормальні відсотки. Ті, хто дає кредит прораховує свою вигоду. Тому і вимагає (керує), щоб збільшити пенсійний вік, підняти ціни на газ та комунальні послуги. Мета у них одна – зниження рівня життя населення. Для чого? Щоб краще управляти біомасою.
3. Прихований геноцид. Економічне середовище може змінитися і супротивник має шанс вийти з-під економічного контролю. Для того, щоб корінним чином, назавжди підірвати його здатність до опору, застосовується зброя третього рівня ефективності — генетична. Йдеться про цілеспрямоване руйнування генофонду шляхом наркотичного, алкогольного, тютюнового геноциду, широкого застосування штучних харчових добавок, штучних і генетично модифікованих продуктів, цілеспрямованої зміни культури харчування.
Ефективність цього виду зброї криється в її непомітності і дешевизні, більше того — на тютюновому, алкогольному і наркотичному бізнесі заробляються величезні гроші. Цю зброю використовують для підривання фізичного здоров’я, порушення родової генетики і принципових змін в роботі головного мозку. Людина уже не в змозі спілкуватися з Богом безпосередньо, без посередників. Цей принцип відомий ще за часів Катерини 11: «Пяним народом легче управлять!».
Механізм захоплення держави був відпрацьований на індіанцях Америки.
Це особлива тема, до якої ми ще повернемось більш детально пізніше.
Розглянуті три види зброї змінюють поведінку противника, впливаючи передусім на фізичну сторону його існування. Наступні чотири види спрямовані на руйнування ментальності і всього способу життя.
4. Організаційна війна. На найпростішому рівні вона здійснюється шляхом імплантації в національне тіло супротивника чужорідних, або відверто ворожих для нього організаційних форм — від усіляких “благодійних фондів розвитку науки та освіти” (технологічний шпіонаж і “випомповування мізків”) до непритаманної народові системи управління.
Адже відомо, що у нас завжди була «президентська» форма правління. Це – князь, отаман, гетьман. Була демократія, але не така як нині і на Заході. «ВІЙСЬКОВА ДЕМОКРАТІЯ». На віче, на козацькому Колі обирали князя, отамана, гетьмана, і разом обравши, повністю йому підкорялися. Тобто, держава, як маленька сім’я.
Отже, традиційна, перевірена часом для України виборна гетьманська модель, яка передбачає персональну відповідальність керівників за плоди свого управління, замінена “найкращою у світі” парламентською системою правління, горизонтального розподілу влад з повною безвідповідальністю і безкарністю. З погляду законів менеджменту нинішня система державної організації є проявом безумства, оскільки розділити можна роботу і права, але відповідальність не ділиться в принципі (там, де відповідає більше одного, вже не відповідає ніхто).
Ми на власній «шкурі» переконалися, під час московської агресії на сході, що розпорошення влади і, як наслідок, її безвідповідальність та корумпованість, створюють сприятливі умови для прихованої агресії з боку сконсолідованої і цілеспрямованої сили (іншої держави), яка не переймається псевдодемократичними ілюзіями.
Ще один спосіб ослабити людину — це зламати її природний спосіб життя, зруйнувати перевірені часом традиції самоорганізації. Нав’язування людині чужих для неї моделей організації життя здійснюється в рамках організаційної війни.
З українського жарту.
Прийшов батько з роботи додому. А йому назустріч п’ятирічний синок вибігає та й питає з порога:
-Татко, татко, а що таке держава? Я тут в інтернеті чую весь час і не розумію, що це таке.
-Ну, як тобі пояснити, синку,- почухав потилицю батько. – Поясню тобі на прикладі нашої сім’ї. Наприклад, я – президент. Мама – влада. Бабуся – СБУ.
-А Я, Я, хто такий, -не вгамовувався хлопчик.
-А ти, ти, синку, - Народ!
На другий день, синок дзвонить батькові на роботу.
-Пане президенте! До Влади прийшов інший Президент. СБУ – спить, а Народ хвилює.
5. Інформаційна війна. Під терміном “інформаційна війна” здебільшого розуміють масоване просування вигідної інформації і замовчування невигідної, а також тенденційну інтерпретацію поточних подій. Ефективність цього виду зброї можна проілюструвати дивовижним фактом ядерного роззброєння України (інформаційне зомбування “на добровільне роззброєння” тут було одним з ключових чинників) чи, скажімо, “трастовим психозом”.
Це «двієчники» від історії, які називалися президентами України, добровільно ліквідовували свій ядерний щит, різали літаки-носії і ракети, підривали шахтні установки і переправляли решту озброєння до східного сусіда. При цьому, не маючи жодного Договору, письмової державної угоди, а лише – Меморандум. Забули повноважні керманичі третьої країни у світі по ядерному потенціалу, що «Сила закону в тому, що він служить силі. Сильних поважають, а слабим – співчувають». Не винесли вони уроків від своїх попередників Української Народної Республіки, коли ті, українські соціалісти розпустили військо, проголосивши про демократичність держави, якій. мовляв, вистачить міліції, а війська не треба. Тоді отримали героїчні Крути та трагічний Базар, а потім – голодомор, репресії і бойню у Другій світовій війні.
Примітна цитата Гітлера про використання ЗМІ в управлінні: «Набагато краще встановити в кожному селі репродуктор і таким чином повідомляти людям новини і розважати їх, чим представляти їм можливість самостійно засвоювати політичні, наукові і інші знання. Тільки, щоб нікому в голову не прийшло розповідати по радіо скореним народам про їх історію; музика, музика, нічого, окрім музики». У нас ніби реалізуюють заповіт Гітлера: «Танцюють всі, співають всі…».
Нинішнє пресування свідомості українців ідеями меншовартості, страху і безперспективності нагадує пропагандистську кампанію з метою зниження вартості підприємства перед його дешевою приватизацію.
Ефективність поточної поведінки людини визначається її поінформованістю про навколишню реальність. Інформаційна зброя спрямована на спотворення уявлень людини про те, що навколо неї відбувається. Жертва інформаційної війни нагадує біоробота, який слухняно виконує чужі команди і вже неспроможний відрізняти друзів від ворогів. Вона соромиться розмовляти рідною мовою, одягнути вишиванку, цурається своїх звичаїв і обрядів. Коли зупиняються заводи, то порожніють прилавки. Це – сумно. Коли утискуються і спотворюються осередки культури, то порожніють пусткою душі. Це страшно.

6. Хронологічна війна. Ще потужнішим впливом володіє зброя шостого рівня ефективності. Хронологічна або історична фаза пріоритету. Управління майбутнім робиться на основі фальсифікації минулого. Всім відомий вислів Максима Рильського: «Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього». Нині – актуальний як ніколи.
Але є ще більш актуальний вислів відомого англійського письменника. Джорджа Орувелла: «Хто контролює сьогодення – контролює минуле, а хто контролює минуле, той володарює майбутнім». Саме тому кожна нова влада переписує історію і тлумачить її зі своїх ідеологічних уподобань. Знамените джерело для істориків «Повість минулих літ» переписувалось декілька десятків разів.
Об’єктом хронологічної війни є не інтерпретація поточних подій, а інтерпретація характеру цивілізаційних процесів. Прикладом застосування цього виду зброї є закидання в масову свідомість деструктивних вигадок про те, що “слов’яни” означає “раби”, що трипільці були семітами, що Україна — це “окраїна”, яка завжди була прохідним двором, що наша історія — це трагедія ворожнечі та взаємознищення українців, що наша наука і духовність — це постійні запозичування якщо не із Заходу, то зі Сходу, що писемність нам приніс грек Кирило і так далі. Тоді, коли у нас писемність була ще 7,5 тисяч торів тому. Щоб переконатися в цьому варто поїхати у Запоріжжя, село Мирне і зайти в Національний археологічний музей-заповідник «Кам’яна могила».
Чому це не афішується? Чому не ввозять туди дітей, студентів, депутатів? Тому що, якщо ми знатимемо про СВОЄ Велике минуле, у нас не буде права тягнути жалюгідне існування в сьогоденні.
Хронологічна зброя дозволяє тримати людину в покорі шляхом переконання її в тому, що її батьки, діди і прадіди завжди були рабами, тож їй не лишається нічого іншого, як змиритися і самій все життя бути рабом. Мовляв, ви ще не готові до державотворчих процесів. Отже, «вищий пілотаж» такого зомбування, це коли раб навіть не уявляє, що він раб.
Об’єктом хронологічної війни є індивідуальна і родова пам’ять. Вражаючи її, ворог рубає під корінь життєву енергетику, яка живиться силою рідної землі та пам’яттю предків. Чим глибшою є пам’ять людини про свої корені, тим більше поколінь предків стоїть за її спиною і разом з нею торує шлях у майбутнє. Раніше, наші предки знали свій родовід до сьомого коліна. Що це означало? Створювався РОДОВИЙ ЕГРЕГОР, який захищає на вищих паралелях його власника у повсякденному житті.

7. Духовна війна. Сьомим — фундаментальним, найвищим рівнем ефективності володіє духовна зброя. Її могутність полягає у спотвореному висвітленні не поточних подій чи історичних процесів, а у накиданні збочених життєвих цінностей, у викривленні уявлень про саму природу видимого і невидимого світу, про добро і зло, життя і смерть. Важливим елементом духовної війни є тенденційна інтерпретація священних книг і священної історії. Чого варта вдовбана в масову свідомість вигадка про те, що українці завжди були християнами, а язичники, сонцепоклонники – дикарі і варвари. Коли артефакти і дійсна історія стверджує, що нашій цивілізації понад 7 тисяч років!
Дуже влучно про це сказав відомий український поет Борис Олійник у вірші - «ЄВРОПІ», який актуальний і зараз, як ніколи. Тому процитую його повністю.
Ми тут жили ще до часів потопу.
Наш корінь у земну вростає вісь.
І перше, ніж учити нас, Європо,
На себе ліпше збоку подивись.

Ти нас озвала хутором пихато.
Облиш: твій посміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.

Живи собі, уходжено і сито.
Ми не питаєм з усміхом кривим,
Якою б ти була у цьому світі,
Аби ми плуг, і колесо, і жито
Не дарували пращурам твоїм.

Ми ж не виказуєм, яку недолю
Тобі вістило знаками біди,
Аби козацький стан у Дикім полі
Не зупинив азійської орди.

Живи собі.
Ми зі своїм уставом
Не сунемось до тебе в монастир.
Але дозволь і нам за отчим правом
По-своєму облаштувати двір.

Так, ми в ґешефтах - і невмілі, й сірі.
Ви ж на торгах сягнули верховіть,
Та навіть вам шагреневої шкіри
В роковий час усе ж не докупить.

Земні діла сповна оплатить небо.
І в Судний День воздасться всім ущерть:
І тим, хто зрадив побратимство Ельби,
І тим, хто сербів рокував на смерть...

Життя мина...
Усі ми перебудем:
Хто - при бандурі, хто - при гамані.
А що вже по собі залишим людям,
Судити не тобі, і не мені.

Відкриті наші предківські чертоги
Усім,
хто має помисли незлі.
Прийдіте з миром!
Та, заради Бога,
Не вчіть нас жить на батьківській землі!

У кожного - свої герби й знамена,
Свій лад і чин в державі й при столі,
Ми всяк своєї долі ковалі:
Вам до душі вертка синиця в жмені,
А нам до серця -
в небі журавлі.

Такі ми є. А ви такі, як є.

Розірвана нитка матриці, відірвані від своєї пуповини. А безсмертний Тарас попереджував: «хто матір забуває, того Бог карає».
Сьогодні масова свідомість зомбується ідеями “нормальності” гомосексуалізму і “корисності для здоров’я” міжрасових змішувань, “економічної вигоди” від легалізації легких наркотиків, генетичної нездатності українців до вольових вчинків і сильної політики тощо.
Розвиток людства і еволюція методів боротьби держав за ресурси супроводжується перенесенням головних зусиль в напрямку застосування організаційної, інформаційної, хронологічної та духовної зброї.

Описана вище структура сучасних війн виявлена на основі аналізу об’єктивної реальності. Природно виникає питання про причини існування цих 7 рівнів бойових дій. Відповідь захована в самій природі націй, які є біосоціальними організмами, що структурно і функціонально подібні до окремих людських істот.
Справді, погляньмо на людину. Стрижнем її особистості є уявлення про саму себе, Бога і навколишній світ. Ворожа атака на цей духовно-світоглядний стрижень є ударом у саму серцевину особистості, у її вольовий центр. Тому людині в першу чергу треба захистити саме цей, найвищий рівень своєї життєдіяльності, який і є об’єктом духовної війни.
Наступні три рівні ведення бойових дій вражають безпосередньо людське тіло. Прихований геноцид можна порівняти зі спробами отруїти людину неякісною їжею або отруйними добавками. Економічна війна спрямована на те, щоб зруйнувати господарство людини і закабалити її економічно. А силова війна — це фізичний тиск на людину задля спричинення їй смерті чи каліцтва.
Таким чином, нація як колективна істота має 7 рівнів життєдіяльності. Відповідно, кожний з цих рівнів може стати об’єктом ворожої атаки. У сучасний війнах за планетарні ресурси — енергоносії, воду, родючі землі, чисте повітря — бойові дії розгортаються на всіх 7 рівнях, тому сучасні війни є тотальними (від лат. totus — весь, цілий).
Далекоглядні політики уже вишукують території, де вистачить запасів питної води. Такою територією, що є Божою – являється – Україна.
В подальших розділах ми покажемо, як нас зомбують на побутовому і державному рівні, що зробили з нашим ПРАПОРОМ і ГІМНОМ, як перекручують пісні й картини, історію і легенди, вилучають сакральні знання наших предків, перетворюють воїнів у слухняних споживачів-обивателів, а може й… рабів.

(Далі буде).