Парадокс

«Застав дурного Богу молитися,то голову поб’є».

(Народна приказка)

В народі кажуть, що не дорогий подарунок, а дорога увага. А ще ми знаємо мудрі слова педагогів, які говорили: «Ніщо не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

Так і подумали молоді батьки своїх малюків, яких в цьому році повели у перший клас. Вони зібралися напередодні Дня Вчителя і вирішили поздоровити вчительку, яка взяла на себе відповідальну ношу – навчати їх діточок, закладати фундамент Знань. Для цього скинулись у «шапку» по п’ять гривень і купили їй невеликий букет живих квітів та коробочку цукерок «Рошен». Голова батьківського комітету молода і вродлива мама Ольга прийшла і привітала перед дзвінком вчительку з її професійним святом.

– Ви що робите?– обурилась вчителька. – Заберіть негайно квіти і цукерки! Ви що, хочете, щоб мене з роботи звільнили? Нам заборонено приймати будь-які подарунки, бо це можуть розцінити, як хабар і корупція! Заберіть, заберіть! – схвильовано цокотіла вчителька і з острахом поглядала на двері класу.

– Зараз ще директор зайде, то мені влетить і будуть проблеми!- уже благаючи говорила вона, звертаючись до мами свого вихованця.

– А я, що маю тепер викинути їх у смітник? – запитала розгублена мама. – Це ж квіти. Ми ж зібралися, щоб вас поздоровити з Днем Вчителя. І нам не можна відмовляти, бо ми це робимо від щирого серця.

– Нікуди я виносити їх не буду і викидати також!- уже опанувавши себе рішуче мовила голова батьківського комітету. – Ось тут вони будуть стояти, на підвіконні у класі. А якщо директор запитає, відсилайте його до нас. Ми з ним розберемося самі.

Святковий настрій перетворився у гірку пустку на душі в обох жінок. І дітям такий діалог не став добрим уроком ввічливості та уваги.

А я згадав свої дитячі шкільні роки у 50-х роках минулого століття, як ми «закидали» свою першу вчительку живими і скромними квітами на Першому дзвонику в школі, при іншій святковій нагоді. Вона радо приймала їх, не оглядаючись на двері, і дякувала нам та батькам за увагу, за теплоту дитячих і щирих сердець.