«Мовчання ягнят» української дипломатії і волинської влади

Наше славетне місто Луцьк рідко потрапляє на провідні позиції в інформаційних повідомленнях всеукраїнських та міжнародних засобів масової інформації. Проте кілька останніх тижнів древній Лучеськ часто згадується у ЗМІ у зв’язку з викриттям злочинної групи у Генеральному Консульстві Республіки Польща у Луцьку, яке займалося незаконною видачею віз, зокрема, окремим представницям «найдревнішої професії».

В цій ситуації надзвичайно дивує відсутність будь-якої офіційної реакції українського зовнішньополітичного відомства та обласної влади на таку неординарну, резонансну подію.

Як «води до рота набрав» український МЗС, основне завдання якого якраз і полягає у вибудовуванні відносин з іншими державами. Мовчить і «цар всєя Волині» Борис Клімчук, який звик озвучувати власні «геніальні» думки з широкого спектру питань, починаючи з долі таблички до пам’ятника, колись переданої йому Дмитром Павличком, цін на капусту, яйця, власних згубних звичок і закінчуючи просто таки феноменальним визначенням України як «країни гречкосіїв».

Жодної позиції не висловило і аж ціле Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Волинської ОДА.

Можливо, дана ситуація не впливає на українців, тож і коментувати чи надавати їй значення не слід? Але поміркуймо, що все-таки відбулося у польському дипломатичному представництві у Луцьку в широкому контексті.

Польща є членом Європейського Союзу і позиціонує себе у цій спільноті як лідер її східноєвропейської частини, як своєрідний адвокат України та Білорусі.

Своє завдання польська дипломатія щодо України бачить у максимальному наближення нашої держави до суспільних, політичних, правових, економічних, військових норм європейського співтовариства з перспективою членства України в Європейському Союзі. Це і зрозуміло, адже будь-яка цивілізована країна хоче мати прогнозованих, стабільних сусідів, які, до того ж, поділяють загальнолюдські, цивілізаційні цінності.

Як один із інструментів європейської політики добросусідства поляки якраз і використовують свої дипломатичні представництва в Україні, які покликані максимально полегшити потрапляння українців до країн Європейського Союзу.

І дійсно, за статистичними даними, близько половини всіх віз до країн Шенгенської угоди українцям відкривають саме польські дипломатичні представництва. На першому місці за показниками такої позитивної активності – Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові, на почесній другій позиції – польське дипломатичне представництво у нашому рідному Луцьку.

Від дій польських консульств в Україні залежать долі десятків тисяч наших співвітчизників, які працюють, лікуються, навчаються, подорожують, відвідують рідних у Польщі чи інших країнах ЄС.

І ось у такому поважному представництві ЄС в Україні самі ж поляки викривають злочинну групу з візових консулів, працівників консульства, які штучно затягували видачу віз українцям з метою отримання від них хабарів. Більше того, за ті ж хабарі всіляко допомагали потрапити до країн Шенгенської угоди категоріям осіб, яких ЄС категорично не бажає у себе бачити, зокрема сутенерам та проституткам.

Такий скандал завдав би потужного іміджевого удару по дипломатам будь-якої країни, навіть «бананової» олігархічної республіки на зразок України.

Але, у випадку із польським консульством у Луцьку, це удар як по принципах європейської дипломатії, так і по європейських прагненнях українців. Адже якщо зближення зі Сполученими Штатами Америки чи Російською Федерацією підтримують протилежні геополітичні центри України, то саме перспектива вступу до Європейського Союзу, як до спільноти успішних, цивілізованих країн з високими стандартами життя, з дотриманням прав людини об’єднує переважну більшість наших співгромадян.

Скандал у Генконсульстві РП у Луцьку демонструє, що далеко не все гаразд як у самій євроспільноті, так навіть у середовищі її еліти – дипломатів, які мають бути кращими з кращих представниками своєї країни. Такі ганебні речі грають на руку противникам євроінтергації України, їх обов’язково використають як недобитки комуністи-комсомольці, так і прихильники «русскаго міра» і «вассаєдінєнія с матушкай Расієй».

На мою особисту думку, зіграла тут важливу роль і особа керівника диппредставництва, тобто Генерального Консула. Якщо з двома попередніми генконсулами – панами Войцехом Галонзкою і Томашем Янеком у Луцької міської ради склалися позитивні, довірливі, навіть дружні стосунки, то з нещодавнім приходом до керівництва пана Марека Мартінека ситуація майже докорінно змінилася.

Чи то на пана генконсула так вплинула його попередня робота у диктаторській Білорусі, що він вдало засвоїв навички конспірації, чи щось інше, але, наприклад, неодноразово траплялись випадки, коли Луцькій міській голова чи його заступники не могли кілька днів навіть телефоном (ні мобільним, ні через приймальню) поспілкуватися із надзвичайно заклопотаним польським дипломатом.

А одного разу, коли одна з перших осіб міськвиконкому змогла кілька хвилин поговорити з паном Мартінеком і попросила його ясновельможність сприяння у відкритті візи члену офіційної делегації Луцькради, той пообіцяв … і нічого не зробив. Довелося цій людині давати хабар працівнику консульства і віза вчасно була готова.

Один із депутатів Луцької міської ради, який, до речі, опікується впорядкуванням поховань українців у Польщі, теж офіційно звернувся до польського консульства з проханням відкриті піврічну мультивізу. Йому відкрили, але… з правом одноразового в’їзду. Ніяк крім знущання це не можна назвати.

Ще один колега-депутат, маючи на руках офіційний лист від Луцької міської ради, запрошення-підтвердження від польської сторони, після неодноразових дзвінків пану генконсулу від керівників міста зміг потрапити на прийом аж до охоронця консульства (бо панове візові консули, як завжди були дуже заклопотані) але так і не зміг відкрити на потрібний термін візу для учасників однієї з делегацій бізнесменів з Луцька до Польщі.

Наводжу ці приклади, щоб проілюструвати, як важко останнім часом було спілкуватися з Генеральним Консульством Республіки Польща у Луцьку навіть офіційним представникам органу місцевого самоврядування, і можу лише поспівчувати і уявити, що довелося витерпіти задля відкриття візи до Польщі звичайним українцям. Причому витерпіти без права поскаржитись чи знайти правду в разі несправедливого щодо них рішення польських дипломатів.

Польське Міністерство закордонних справ офіційно визнало проблеми у своїй дипломатичній установі у Луцьку і звільнило весь персонал консульства, принісши при цьому вибачення українцям, чітко продемонструвавши власне бажання якомога швидше вирішити цю неприємну ситуацію.

Оскільки ні Волинська ОДА, ні вітчизняний МЗС жодної своєї позиції в такому важливому питанні для десятків тисяч українців не озвучили, мною підготовлене на розгляд найближчої сесії Луцької міської ради «Звернення Луцької міської ради до Міністерства закордонних справ України з приводу ситуації, що склалася в Генеральному Консульстві Республіки Польща у Луцьку» (наводиться нижче).

Суть звернення можна коротко звести до трьох основних думок.

1. Візова політика Польщі загалом і робота Генконсульства у Луцьку зокрема дали можливість десяткам тисяч українців подолати новітню «залізну завісу» між Україною і Європейським Союзом, штучно створену євробюрократами, за що ми глибоко вдячні польській стороні.

2. Останнім часом як лучани, волиняни, так і офіційні представники Луцької міської ради стикнулися з упередженим ставленням, необґрунтованими відмовами у відкритті віз, значною забюрократизованістю Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку, фіналом чого став корупційний скандал у цьому дипломатичному представництві.

3. Сподіваємось, що нарешті наше МЗС висловить польській стороні власну позицію щодо якомога найскорішого позитивного вирішення даної проблеми та що новопризначений Генконсул Республіки Польща у Луцьку відвідає сесію Луцької міської ради задля налагодження ще більш плідної співпраці між нашим містом і Республікою Польща.

Сподіваюсь на підтримку під час розгляду на сесії даного питання з боку колег-депутатів. Скептикам же наперед відповідаю, що на відміну від українських чиновників, польські офіційні особи, зокрема дипломати, надзвичайно чутливі до громадської думки, а тим більше до публічної позиції органу місцевого самоврядування сусідньої країни, і обов’язково враховують її у своїй діяльності.

Звернення Луцької міської ради до Міністерства закордонних справ України з приводу ситуації, що склалася в Генеральному Консульстві Республіки Польща у Луцьку (ПРОЕКТ)

Луцька міська рада висловлює занепокоєння з приводу останніх подій навколо Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку. Адже починаючи з 2004 року, коли консульство запрацювало на Волині, тисячі лучан, волинян та жителів інших регіонів України змогли отримати тут візу для працевлаштування в країнах Європейського Союзу, подорожей, лікування, навчання, відвідування родичів. Це дало змогу багатьом українцям подолати нову штучну «залізну» завісу, створену країнами Європейського Союзу для нашої держави, здолати відчуття «людей другого ґатунку», яке виникає внаслідок недолугої, упередженої щодо України європейської візової політики. Тому насамперед хочемо висловити глибоку вдячність Польщі і полякам, які протягом останніх років традиційно відстоюють інтереси України в Європейському Союзі, роблять все можливе для поглиблення співпраці в усіх сферах між нашою державою та ЄС, яскравим прикладом чого є відкриття і робота Генерального Консульства Польщі у Луцьку.

В той же час не можемо не згадати і про проблеми. Протягом кількох останніх років до нас, депутатів Луцької міської ради, неодноразово зверталися виборці, які в неофіційних розмовах повідомляли про окремі зловживання в роботі працівників консульства Польщі у Луцьку, про штучне створення ними черг, про вимагання деякими працівниками хабарів. Слід зауважити, що в останній період з такими проблемами стикнулася навіть Луцька міська рада. До генерального консула та візових консулів не могли потрапити на прийом депутати Луцької міської ради та працівники Управління міжнародного співробітництва. Що вже говорити про звичайних громадян, в яких виникали претензії до роботи дипломатичного представництва. Вважаємо, що така діяльність консульства відбувалась в багатьох моментах всупереч європейській політиці добросусідства, що проголошує особливий режим сприяння у відкритті віз до ЄС журналістам, науковцям, підприємцям, митцям, представникам місцевого самоврядування з України.

Висловлюємо сподівання на якнайскоріше вирішення польською стороною згаданої проблеми та нормалізацію роботи Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку в найближчий час. Просимо донести нашу стурбованість Міністерству закордонних справ Республіки Подьща та офіційною відповіддю проінформувати Луцьку міську раду про подальший перебіг подій. Також висловлюємо прохання, аби новопризначений Генеральний Консул Республіки Польща у Луцьку виступив на сесії Луцької міської ради з інформацією щодо планів роботи.