Транспортна біда Луцька

Сьогодні мав нагоду познайомитися із начальником управління транспорту та зв’язку Луцької міської ради Анатолієм Миронюком. Я, як лучанин, очікував почути від цього поважного чоловіка з великим життєвим досвідом, стратегію розвитку транспортної галузі міста.

Сподівався, що чиновник, який місяць тому обіцяв створити офіційну сторінку управління в соц. мережі Фейсбук, проявить ознаки здорового глузду і розуміння необхідності бути прозорим перед громадою. Тим більше, що у сфері пасажирських перевезень у Луцьку існує безліч проблем, які постійно накопичуються. Натомість зіткнувся з cуб’єктом, який кидає слова на вітер, проявляє елементи ретроградного світогляду та не зацікавлений у модернізації транспортної інфраструктури Луцька.

Анатолій Миронюком заявив, що не бачить потреби у функціонуванні окремої сторінки, де б кожен лучанин міг би висловити свої зауваження та претензії до роботи громадського транспорту. Натомість, всі проблеми, які існують у пасажирських перевезеннях у місті цей типовий бюрократ пов’язав з проблемами в Україні. Та ще й погодився з тим, що скоро нам варто чекати занепаду транспорту до рівня індійського.

Я не розумію, що дана особа робить на цій посаді? Чи може цей чиновник похвалитися своїми досягненнями за рік роботи? Як він взагалі опинився на цій посаді? Може йому пора відправитися у Бангладеш, якщо його рівень менеджменту наближається до нуля, і там розповідати про систему, закони і визначення, принагідно катаючись переповненими брудними старими маршрутками та нарікаючи, яка погана держава і цей Всесвіт.