Україна вимирає через політику влади

Населення України продовжує стрімко скорочуватися. Щомісяця його кількість зменшується на майже 20 тисяч осіб. За темпами вимирання і масової еміграції Україна є лідером серед держав світу. За 25 років українців стало менше на 10 мільйонів. Після Революції гідності нічого не змінилося. Нинішня політика правлячої влади Порошенка-Гройсмана спрямована на поступове вимирання української нації і виганяє українців зі своєї землі.

Можна розповідати багато про реформи. Про зростання ВВП і грандіозні плани. Хвалитися безвізом. От тільки реальність така, що українці масово покидають свою країну. Пустіють села. Занепадають цілі території. Підприємствам все важче знайти кваліфіковані кадри. Мільйони наших співвітчизників вже виїхали на заробітки. Охочих виїхати ще більше. Зараз третина населення держави готова покинути країну. Невпинно зростає число тих, хто шукає роботу за кордоном. До Польщі мешканці Західної України виїжджають цілими групами. Про який успішний розвиток може йти мова, коли громадяни настільки масово втікають з власної країни? Але ж президент Порошенко і прем’єр Гройсман з парламентською більшістю цього вперто не помічають!

Ситуація настільки загрозлива, що Україна віднесена до списку країн з найгіршим демографічним прогнозом від ООН. Якщо нічого не зміниться, через певний час Україна перетвориться або у напівпустку і стане схожа на Дике Поле. Або ж її заселять вихідці з бідних держав Азії чи Африки. У тому чи іншому випадку це означає смертельну загрозу для існування української нації. Не кажучи вже про втрату можливості збудувати гідне життя на своїй землі.

Причина знелюднення України очевидна – недолуга провальна політика правлячої влади, яка буквально витісняє українців з власної країни. Олігархічна коаліція, президент Порошенко і уряд спочатку Яценюка, а потім Гройсмана роблять все для того, щоб українців в державі ставало менше. Їх душать постійним ростом тарифів. Їх перетворюють у жебраків невпинним ростом цін. Їм не дають можливості розвивати свій бізнес через податки і корупцію. Їх виганяють з країни через відсутність достойної оплачуваної роботи. Їм не дають навчатися і самореалізовуватися через неефективну і дорогу освіту. Їх змушують вмирати через недоступну для багатьох якісну медицину.

Складається враження, що українська влада ніби спеціально створює для більшості українців нестерпні і важкі умови для життя. Ніби навмисне штовхає їх з власної країни у пошуках кращої долі. Ніби вона навіть зацікавлена у тому, що українців стає менше. Бо як пояснити ту політику, яка привела до того, що Україна перебуває серед найбідніших держав Європи? Як можна пояснити цю бурхливу імітацію реформ та вдавану боротьбу з корупцією? Чи є виправдання засиллю олігархів в економіці та політиці? І про що може свідчити бажання влади продати все, що ще не продано? У тому числі й українську землю.

У далекі 90-ті роки колишні комуністи, які тоді стали «демократами», розказували українському народу байки про важливість масової приватизації державних підприємств. Приватизація відбулася. Але не у такий спосіб, який привів до підвищення якості життя населення і відродження економіки. Купка бариг стала неймовірно багатою. Тоді як решта українців – бідними. З того часу пройшло вже два десятиліття. Система влади у нас не змінилася. У кріслах в основному перебувають ті ж самі бариги або ж особи з відповідним світоглядом. І ось тепер вони задумали нову приватизаційну аферу під назвою «як продати українську землю».

Скорочення кількості українців і вимирання цілих сіл грає на руку особам, які хотіли б за безцінь скупити українську землю. Адже чим менше населення, тим простіше прибрати до рук один з стратегічних ресурсів України – землю. А те, що продано, фактично ніколи не повернеш. Хіба є багато прикладів, коли спочатку приватизовані, а потім доведені до краху стратегічні підприємства повертали у державну власність? Чи притягували до кримінальної відповідальності власників за невиконання приватизаційних зобов’язань? Жодного! З українською землею буде те саме. Вона задешево перейде до рук олігархів, а народ опиниться ні з чим.

Коли «Свобода» виступила категорично проти торгівлі землею сільськогосподарського призначення, політичні опоненти намагалися закинути думку, що ми проти ринкової економіки. Але земля не є товаром у багатьох розвинутих країнах. Частка землі, яка перебуває у власності держави, доволі значна. Крім того, країни Центрально-Східної Європи, які відкрили ринок землі, вже потерпають від концентрації угідь в руках кількох гравців. В той же час набагато мудріше поступили наприклад скандинавські країни, які здають землі в оренду. «Свобода» пропонує аналогічний варіант. Державний земельний банк отримає можливість купувати сільськогосподарські паї за ринковою (а не заниженою) ціною у їх власників. А потім на правах довгострокової оренди надаватиме їх тим, хто хоче займатися аграрним бізнесом. Таким чином, виграють усі. А держава ще й отримуватиме стабільне наповнення бюджету за рахунок орендної плати. Однак, влада не хоче й чути про такий варіант.

Свого часу популярною була теорія про те, що світова закуліса працює над тим, аби перетворити Україну у сировинний придаток з населенням у 25 мільйонів осіб. Про світову змову сказати нічого достовірно не можна. А от про те, що курс української влади може привести до реалізації такого похмурого сценарію, можна стверджувати з високою долею ймовірності. Тільки хто займе місце українців у майбутньому, якщо вони частково виїдуть, а частково зникнуть через високу смертність і погану демографію? Сусіди-європейці не поїдуть до нас точно. Поїдуть лише ті, хто живе ще гірше. А це хіба що вихідці з найбідніших країн Азії та Африки.

Сьогодні Україна через катастрофічну політику влади втрачає найцінніше – свій людський потенціал. Українці поповнюють генофонд інших держав світу. Покращують демографічні показники сусідніх країн. Піднімають їх економіку. Бо для своєї країни вони не дуже потрібні. В цьому і полягає весь трагізм нинішньої ситуації. Це відбувається тому, що українська правляча еліта за своєю суттю не є українською. Як і не можна назвати цинічних ділків, котрі перебувають біля державного керма, елітою. Поки українці не зрозуміють цих простих істин, їх життя не зміниться на краще.