Волянюк & Товстенюк: новий флешмоб від команди Палиці

*Блог, спровокований моїм абсолютно нетерпимим ставленням до всіх, хто дозволяє собі сісти за кермо нетверезим.

Пізно ввечері 30 липня волинські ЗМІ сколихнула сенсація – автомобіль, за кермом якого був голова правління фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Олександр Товстенюк, зупинили патрульні, а освідування показало перевищення норми алкоголю в крові водія. Зрада! – закричите ви. Так воно і є.

На моє тверде переконання, НІХТО, незалежно від статусу, стажу за кермом чи сприйнятливості/несприйнятливості до алкоголю, не має права сідати за кермо після вживання алкоголю НЕЗАЛЕЖНО від кількості вжитого. Випив, то будь ласкавий, виклич таксі чи зателефонуй тверезим друзям, аби забрали додому.

Це переконання з’явилося у мене не просто так, а після десятків повідомлень про те, що кожного дня нетверезі водії вбивають пішоходів – чиїхось мамів, татів, дітей, братів, сестер… Так само я не вважаю, що 0,21 проміле – це не страшно, бо тільки трошки більше норми. Бо на те вона й існує, ця допустима норма. Та, очевидно, що хтось допускає інакше.

Після того, як речника «Варти порядку» Олександра Волянюка ще в лютому зупинили напідпитку за кермом (я зараз про результати драгера та зізнання Волянюка на відео, де на питання чи вживав, він каже «канєшно», а не вирок суду) я вважала, що це стане сигналом більше нікому так не робити. Адже нікому з публічних осіб, я певна, не хочеться «світитися» в пресі поряд зі словосполученням «керував напідпитку». Ще тоді, коли тривали суди стосовно Волянюка, мені подумалося, що він міг би сміливо запускати флешмлоб Я_Ж_ПОШУТИВ.

Ну зупинили патрульні, бо їхав підозріло, ну спитали чи пяний, ну пройшов тест, ну показав він перевищення допустимої норми алкоголю втричі. НУ і ЩО?

«Ну, якби, не пив, і діти сиділи в машині, сказав звичайно, шо цей, канєшно пив, це було сказано, якби, як шутка», - казав на засіданні Волянюк.

Так от, вчора вночі голова правління фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Олександр Товстенюк започаткував новий флешмоб. Я б назвала його Я_СОБІ_ДОЗВОЛИВ. Нагадаємо, вечері його авто зупинили патрульні, а освідування показало перевищення допустимої норми алкоголю в крові. У публікації на «Волинських новинах» Товстенюк визнає, що «за вечерею дозволив собі слабоалкогольний напій».

Мушу визнати, що така невимушеність у формулюванні мені подобається: от дозволив собі чоловік, і все. Ну, дійсно, мав хіба в когось дозволу питати? То ж собі дозволив. Перед тим ще дозволив неправильно припаркуватися, а потім – сісти за кермо після слабоалкоголки, бо цитую, «випив мінімум, та й минуло достатньо часу». Зрештою, в диспансері драгер показав 0, 23 проміле при допустимій нормі в 0,20.

І ось ще що дуже мило. Товстенюк визнає, що йому прикро, бо засмутив маму, сина та людей, яких знає й поважає. Мені пригадується, як після одного з судових засідань Олександр Волянюк сказав, що через новини з суду хвилюється його мама. Не через зупинку патрульних, не через результат 0,63 проміле алкоголю в крові, коли був за кермом, а через новини.

Хоча загалом, про маму теж мені подобається. Одразу думаєш, яка ж це добра дитина, що так хвилюється про найріднішу людину. Ці опуси навіть нагадують мені жарт із КВНу – «якщо слухати російський шансон, то може здатися, що в тюрмі сидять найчесніші, найдобріші люди, які понад усе в світі люблять маму». Випадає думати, що якщо слухати ці пояснення Волянюка та Товстенюка, виникає враження, що тільки такі доброчесні люди й водять авто нетверезими.

Ага, ну і ще про Ж. От яку веселу статистику впишуть «Волинські новини» після слова зауважимо: «норма вмісту алкоголю в крові для водіїв по всьому світу суттєво різниться. Приміром, якщо в Україні вона становить 0,2 проміле, то у Японії і Фінляндії – 0,5, у Великобританії – взагалі 0,8». Чи то журналісти натякають, що якщо вже йдемо в Європу, то варто негайно збільшувати допустиму норму, чи може, хочуть, щоб європеїзацію починали саме з цього кроку – не зрозуміло. Одним словом, відомі луцькі Олександри своїм прикладом очевидно схиляють українців, та й волинян зокрема, скоріше ставати «просунутими» європейцями, чи то, може, й самі думають рвонути у Фінляндію–Англію, бо ж «там можна».

І ще одне, чого от геть не зрозумію. Коментарі типу – «молодець, зізнався», чи «мужик, що визнав». Це як - визнав, то отримай індульгенцію, це гідний вчинок? Чи що, міг не визнати? Все насправді значно прозаїчніше: тут увімкнути «то не наші єноти» і «іх там нєт» не вийшло б - факт є факт, чи то пак протокол є протокол.