Криза української освіти

Щороку кількість населення України нестримно зменшується. Державу покидають переважно громадяни працездатного віку, а особливо – молодь. Ми втрачаємо ціле покоління, яке могло б стати рушієм розвитку країни. Одним з факторів виїзду українців за кордон є освітнє питання.

В останні роки кількість студентів з України, які навчаються у вузах інших держав, зростає щороку на 30%. Лише у Польщі за приблизними підрахунками нині навчається понад 30 тисяч студентів-українців. Всього ж за кордоном освіту вже здобуває понад 70 тисяч вихідців з нашої держави. І поки що немає вагомих причин, які могли б зупинити цей масовий відтік молоді. Навпаки, наша влада і освітня система лише сприяє тому, щоб все більше українців виїжджало навчатися у Польщу, Чехію, Німеччину та інші країни світу.

Нещодавно провідний на Волині навчальний заклад – Східноєвропейський університет імені Лесі Українки, оприлюднив вартість року навчання для абітурієнтів. Вона підскочила з 9 тисяч гривень до 14 – 18 тисяч на більшості напрямків. Найдешевше можна буде навчатися на соціального робітника (13600 гривень) і філософа (13800 гривень). А ось на юридичному факультеті рік навчання обійдеться у 19500 гривень. Дещо скромніші апетити у Луцького національного технічного університету. В нього вартість навчання коливається в середньому від 11900 до 15000 гривень за рік. В цілому ж всі вищі навчальні заклади цього року переглядають освітню цінову політику у бік зростання. Хоча, може, не так інтенсивно і виклично як СНУ.

Зрозуміло, що ріст цін і вартості життя разом із зростанням вартості навчання штовхатиме студентів до виїзду за кордон. Вони поповнять велику багатомільйонну армію українців, які покинули батьківщину. Наївно сподіватися, що більшість з тих, хто сьогодні навчається у Польщі чи інших державах Європи або ж у США та Канаді, повернеться до України. Навпаки, більша половина студентів з України за нинішніх умов буде шукати всі можливості залишитися і працювати там, де вони навчаються. Та й багато країн, особливо Польща, зацікавлені у тому, щоб витягти з нашої держави побільше студентів і покращити своє демографічне та політичне становище. Для України це означає втрату найціннішого – людського потенціалу та можливостей для побудови сучасної країни.

Але ті, хто перебуває біля керма державної влади сьогодні, мало переймається освітніми проблемами. Уряд займається балачками, українські вузи піднімають плату за навчання та надають не надто якісну освіту, яка часто відірвана від реалій ринку. І це попри те, що в нас катастрофічно не вистачає висококваліфікованих фахівців. Та й охочих платити шалені гроші за освіту стає менше.

Смішно чути байки про те як міністри і президент розповідають про свою турботу за долю України. Якщо така «турбота» триватиме й надалі то Україна приречена на повільне вимирання і вимивання великої кількості громадян, на активності яких і має базуватися сучасна розвинута держава.

Андрій Білан, член Луцького міського комітету ВО «Свобода», заступник голови громадської ради при Луцькому міському голові